м. Київ
0,012 мР/год
м. Чорнобиль
12.3 мР/год
25/06/91
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" ч.2
Розділ X
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 41. Економічні заходи забезпечення охорони
навколишнього природного середовища
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього
природного середовища передбачають:
а) взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та
господарської діяльності підприємств, установ та організацій з
раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю
заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі
економічних важелів;
б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони
навколишнього природного середовища;
в) встановлення лімітів використання природних ресурсів,
викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне
середовище та розміщення відходів;
г) встановлення нормативів плати і розмірів платежів за
використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих
речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та
інші види шкідливого впливу;
д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також
громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні
ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та
нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів
щодо охорони навколишнього природного середовища;
е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих
порушенням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища.
Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони
навколишнього природного середовища
В Україні ресурси, не віднесені законодавством України до
природних ресурсів загальнодержавного значення. фінансування
заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
здійснюється за рахунок Державного бюджету України,
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих
бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій,
позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища,
добровільних внесків та інших коштів.
Стаття 43. Плата за спеціальне використання природних
ресурсів
Плата за спеціальне використання природних ресурсів
встановлюється на основі нормативів плати і лімітів їх
використання.
Нормативи плати за використання природних ресурсів
визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості
відтворення, доступності, комплексності, продуктивності,
місцезнаходження, можливості переробки і утилізації відходів та
інших факторів.
Нормативи плати за використання природних ресурсів, а також
порядок її стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Ліміти використання природних ресурсів встановлюються в
порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки
Крим, обласними, міськими (міста загальнодержавного значення)
Радами народних депутатів, крім випадків, коли природні ресурси
мають загальнодержавне значення.
Ліміти використання природних ресурсів загальнодержавного
значення встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Платежі за використання природних ресурсів в межах
встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за
понадлімітне використання та зниження їх якості стягуються з
прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ,
організацій чи громадян.
Стаття 44. Плата за забруднення навколишнього природного
середовища
Плата за забруднення навколишнього природного середовища
встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих
речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів
промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого
виробництва.
Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє
природне середовище, розміщення відходів промислового,
сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші
види шкідливого впливу в цілому по території Автономної
Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або
окремих регіонів встановлюються:
а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних
ресурсів республіканського значення, територій інших областей, -
Міністерством охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України;
б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст
загальнодержавного значення) Радами народних депутатів, за
поданням органів Міністерство охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України.
Порядок встановлення нормативів плати і стягнення платежів за
забруднення навколишнього природного середовища визначається
Кабінетом Міністрів України.
Платежі підприємств, установ, організацій, а також громадян
за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне
середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в
межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення
лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємств, установ, організацій чи громадян.
Порядок встановлення обмежень розмірів платежів за
забруднення навколишнього природного середовища визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 45. Плата за погіршення якості природних ресурсів
Плата за погіршення якості природних ресурсів (зниження
родючості грунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм
тощо) в результаті володіння і користування встановлюється на
основі нормативів.
Порядок встановлення нормативів плати за погіршення якості
природних ресурсів визначається Кабінетом Міністрів України.
Платежі підприємств, установ, організацій, а також громадян
за погіршення якості природних ресурсів внаслідок володіння і
користування ними здійснюються за рахунок прибутку, що залишається
у їх розпорядженні.
Стаття 46. Розподіл платежів за використання природних
ресурсів, забруднення навколишнього природного
середовища
Платежі за використання природних ресурсів надходять до
місцевих бюджетів, республіканського бюджету Автономної
Республіки Крим та Державного бюджету України і спрямовуються на
виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у
належному стані.
Платежі за використання природних ресурсів місцевого значення
надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим
та місцевих бюджетів.
Платежі за використання природних ресурсів
загальнодержавного значення в розмірі 50 відсотків надходять до
Державного бюджету України і 50 відсотків - до республіканського
бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Платежі
за забруднення навколишнього природного середовища надходять до
місцевих (Рад народних депутатів базового рівня), обласних і
республіканського Автономної Республіки Крим та Державного
бюджету України позабюджетних фондів охорони навколишнього
природного середовища у співвідношенні відповідно 70, 20 і 10
відсотків.
Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що
надходять до Державного бюджету України, здійснюється Верховною
Радою України.
Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що
надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим
та місцевих бюджетів, здійснюється Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, відповідними обласними та міськими (міст
загальнодержавного значення) Радами народних депутатів за
поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України.
Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього
природного середовища утворюються республіканський та місцеві
позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища.
Місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного
середовища утворюються в межах єдиного позабюджетного фонду
відповідної Ради народних депутатів за рахунок:
а) платежів за забруднення навколишнього природного
середовища;
б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил
охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну
порушенням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища в результаті господарської та іншої діяльності, а саме:
50 відсотків суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за
правопорушення у галузі охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів;
50 відсотків коштів, стягнутих з громадян, у тому числі
іноземних, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням
природоохоронного законодавства;
80 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та
організацій незалежно від форм власності за шкоду, заподіяну
природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
80 відсотків коштів, отриманих від реалізації незаконно
добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх
вартості;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств,
установ, організацій та громадян;
г) ( Пункт "г" статті 47 виключено )
надходжень від реалізації конфіскованого
відповідно до законодавства майна, яке було предметом
екологічного правопорушення.
Розподіл платежів, що надходять до місцевих позабюджетних
фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними
обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами
народних депутатів за поданням органів Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього
природного середовища утворюється за рахунок:
а) відрахувань з місцевих позабюджетних фондів охорони
навколишнього природного середовища, розмір яких визначається
Верховною Радою України;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій,
громадян та інших надходжень.
Розподіл коштів, що надходять до республіканського
позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища,
здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням
Міністерства охорони навколишнього природного середовища
та ядерної безпеки України.
Кошти місцевих і республіканського позабюджетних фондів
охорони навколишнього природного середовища можуть
використовуватись тільки для цільового фінансування
природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі
наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження
впливу забруднення навколишнього природного середовища на
здоров'я населення та стимулювання працівників спеціально
уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього
природного середовища і використання природних ресурсів, крім
осіб, які мають статус державних службовців, та громадських
інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які
виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили
необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності,
запобігання порушенням природоохоронного законодавства.
Положення про місцеві позабюджетні фонди охорони
навколишнього природного середовища затверджуються відповідними
Радами народних депутатів, а республіканського позабюджетного
фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом
Міністрів України.
В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання
і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання природних ресурсів та
забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 48. Стимулювання в системі охорони навколишнього
природного середовища
В Україні здійснюється стимулювання раціонального
використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного
середовища шляхом:
а) надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ,
організацій і громадян в разі реалізації ними заходів щодо
раціонального використання природних ресурсів та охорони
навколишнього природного середовища, при переході на маловідхідні
і безвідхідні ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації
виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для
утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також
приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та
джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших
заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього
природного середовища;
б) надання на пільгових умовах короткострокових і
довгострокових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення
раціонального використання природних ресурсів та охорони
навколишнього природного середовища;
в) встановлення підвищених норм амортизації основних
виробничих природоохоронних фондів;
г) звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього
природного середовища;
д) передачі частини коштів позабюджетних фондів охорони
навколишнього природного середовища на договірних умовах
підприємствам, установам, організаціям і громадянам на заходи для
гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і
зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на
стан навколишнього природного середовища, на розвиток екологічно
безпечних технологій та виробництв;
е) надання можливості отримання природних ресурсів під
заставу.
є) стимулювання у встановленому Кабінетом Міністрів України
порядку працівників спеціально уповноважених державних органів у
галузі охорони навколишнього природного середовища і використання
природних ресурсів, крім осіб, які мають статус державних
службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього
природного середовища, які виявили порушення природоохоронного
законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до
відповідальності, а також розвитку і зміцнення
матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних
органів у галузі охорони навколишнього природного середовища за
рахунок частини грошових стягнень та інших надходжень, пов'язаних
з порушенням природоохоронного законодавства, що зараховуються на
відповідний поточний рахунок цих органів, а саме:
штрафів, стягнутих з громадян за правопорушення у галузі
охорони навколишнього природного середовища і використання
природних ресурсів;
50 відсотків суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за
правопорушення у галузі охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів;
50 відсотків коштів, стягнутих з громадян, у тому числі
іноземних, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням
природоохоронного законодавства;
20 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та
організацій незалежно від форм власності за шкоду, заподіяну
природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
20 відсотків коштів, отриманих від реалізації незаконно
добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх
вартості;
коштів, отриманих від реалізації конфіскованих знарядь
незаконного добування природних ресурсів.
Стаття 49. Екологічне страхування
В Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та
інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів
підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної
внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та
погіршення якості природних ресурсів.
Порядок екологічного страхування встановлюється
законодавством України.
Розділ XI
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 50. Екологічна безпека
Екологічна безпека є такий стан навколишнього природного
середовища, при якому забезпечується попередження погіршення
екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Екологічна безпека гарантується громадянам України
здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних,
економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших
заходів.
Стаття 51. Екологічні вимоги до розміщення, проектування,
будівництва, реконструкції, введення в дію та
експлуатації підприємств, споруд та інших
об'єктів
При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію
нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших
об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових
технологічних процесів та устаткування, а також в процесі
експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей,
раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів
шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому
повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження
шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання
інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і
здоров'я людей.
Підприємства, установи й організації, діяльність яких
пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище,
незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані
спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і
скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а
також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих
речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати
матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і
здоров'я людей.
Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості
даної території, стану навколишнього природного середовища в
місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів,
перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та
видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на
навколишнє природне середовище.
Підприємства, установи та організації, які розміщують,
проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють,
вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також
проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно
вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають
Міністерству охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України та його органам на місцях спеціальну
заяву про це.
Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших
об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх
екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на
будівництво та реконструкцію (розширення та технічне
переоснащення).
Стаття 52. Охорона навколишнього природного середовища
при застосуванні засобів захисту рослин,
мінеральних добрив, токсичних хімічних
речовин та інших препаратів
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані
додержувати правил транспортування, зберігання і застосування
засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив,
токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не
допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього
природного середовища і продуктів харчування.
При створенні нових хімічних препаратів і речовин, інших
потенційно небезпечних для навколишнього природного середовища
субстанцій повинні розроблятися та затверджуватися у
встановленому законодавством порядку допустимі рівні вмісту цих
речовин у об'єктах навколишнього природного середовища та
продуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості
та утилізації після використання.
Вміст природних та штучних домішок, які можуть негативно
впливати на стан навколишнього природного середовища або здоров'я
людей, у таких препаратах, а також сировині, що використовується
для їх виробництва, не повинен перевищувати допустимих рівнів,
встановлених відповідно до законодавства.
Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні,
транспортуванні, використанні, знешкодженні, захороненні токсичних
та інших небезпечних для навколишнього природного середовища і
здоров'я людей речовин, віднесення хімічних речовин до категорії
токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності
визначаються нормативними документами на підставі висновку
державної екологічної експертизи і погоджуються Міністерством
охорони здоров'я України і Міністерством охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України.
Перелік засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту,
мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, застосування
яких дозволяється в народному господарстві, а також способи, умови
їх застосування затверджуються Міністерством охорони здоров'я
України і Міністерством охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України.
Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища від
неконтрольованого та шкідливого біологічного
впливу
Підприємства, установи та організації зобов'язані
забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання,
транспортування, використання, знищення, знешкодження і
захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та
предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і
реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і здійснювати заходи
щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу
біологічних факторів на навколишнє природне середовище та здоров'я
людини.
Створення нових штаммів мікроорганізмів та біологічно
активних речовин здійснюється тільки на підставі дозволів
Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
при наявності оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище
та здоров'я людей.
При створенні зазначених організмів і речовин повинні
розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій, методи
визначення цих організмів та речовин у навколишньому природному
середовищі і продуктах харчування.
Виробництво і використання нових штаммів мікроорганізмів та
інших біологічно активних речовин здійснюється тільки після
проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я людей і
навколишнє природне середовище за дозволом Міністерства охорони
здоров'я України та Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України.
Стаття 54. Охорона навколишнього природного середовища
від акустичного, електромагнітного, іонізуючого
та іншого шкідливого впливу фізичних
факторів та радіоактивного забруднення
Місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи,
організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності
зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та
недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного,
електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного
впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людини в
населених пунктах, рекреаційних і заповідних зонах, а також в
місцях масового скупчення і розмноження диких тварин.
Підприємства, установи та організації, що здійснюють
господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням
радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою,
зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що
виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього
природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у
процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки,
використання та захоронення радіоактивних речовин.
Стаття 55. Охорона навколишнього природного середовища
від забруднення виробничими, побутовими,
іншими відходами
Підприємства, установи, організації та громадяни повинні
вживати ефективних заходів щодо зменшення обсягів утворення та
знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення
виробничих, побутових, інших відходів.
Складування, зберігання або розміщення відходів дозволяється
лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими
Радами народних депутатів територіях в межах встановлених ними
лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що
забезпечував би можливість їх подальшого господарського
використання і безпеку для навколишнього природного середовища та
здоров'я людей.
Стаття 56. Екологічна безпека транспортних засобів
Підприємства, установи, організації, що здійснюють
проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування
автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів, установок
та виробництво і постачання пального, зобов'язані
розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження
токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у
викидах та скидах транспортних засобів, переходу на менш токсичні
види енергії й пального, додержання режиму експлуатації
транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання
й зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище
забруднюючих речовин та додержання встановлених рівнів фізичних
впливів.
Виробництво і експлуатація транспортних та інших пересувних
засобів та установок, у викидах та скидах яких вміст забруднюючих
речовин перевищує встановлені нормативи, не допускається.
Керівники транспортних організацій та власники транспортних
засобів несуть відповідальність за додержання нормативів гранично
допустимих викидів та скидів забруднюючих речовин і гранично
допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне
середовище, встановлених для відповідного типу транспорту.
Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при
проведенні наукових досліджень, впровадженні
відкриттів, винаходів, застосуванні нової
техніки, імпортного устаткування, технологій
і систем
При проведенні фундаментальних та прикладних наукових,
науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт обов'язково
повинні враховуватися вимоги охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання і відтворення природних
ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Забороняється впровадження відкриттів, винаходів,
застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і
систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.
У разі порушення встановлених вимог така діяльність
припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні
особи притягуються до відповідальності.
Стаття 58. Вимоги екологічної безпеки щодо військових,
оборонних об'єктів та військової діяльності
Вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення,
проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та
експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на
навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних
факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим
законодавством України, повною мірою поширюються на військові та
оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та
державної безпеки.
Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при
дислокації військових частин, проведенні військових навчань,
маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків
особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства
України.
Державний контроль за додержанням вимог екологічної безпеки
щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності на
території України здійснюється відповідно до цього Закону та
іншого законодавства України.
Стаття 59. Екологічні вимоги при розміщенні і розвитку
населених пунктів
Планіровка, розміщення, забудова і розвиток населених пунктів
здійснюються за рішенням місцевих Рад народних депутатів з
урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог
охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
При розробці генеральних планів розвитку і розміщення
населених пунктів сільські, селищні, міські Ради народних
депутатів встановлюють режим використання природних ресурсів,
охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки
у приміських та зелених зонах за погодженням з Радами народних
депутатів, на території яких вони знаходяться, відповідно до
законодавства України.
Розділ XII
ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ
ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ
Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що
підлягають особливій охороні
Особливій охороні підлягають природні території та об'єкти,
що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові
природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної
обстановки, попередження та стабілізації негативних природних
процесів і явищ.
Природні території та об'єкти, що підлягають особливій
охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають
території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та
лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та
інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством
України.
Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
Ділянки суші та водного простору, природні комплекси й
об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і
народногосподарську цінність і призначені для збереження природної
різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання
загального екологічного балансу та фонового моніторингу
навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського
використання повністю або частково і оголошуються територією чи
об'єктом природно-заповідного фонду України.
До складу природно-заповідного фонду України входять
державні заповідники, природні національні парки, заказники,
пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні
парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні
урочища.
Порядок організації, використання і охорони територій та
об'єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії
визначаються законодавством України та Автономної Республіки Крим.
Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
Курортними і лікувально-оздоровчими зонами визнаються
території, які мають виражені природні лікувальні фактори:
мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для
лікування і оздоровлення людей.
З метою охорони природних якостей та лікувальних факторів
курортних зон, запобігання їх псуванню, забрудненню і виснаженню
встановлюються округи їх санітарної охорони.
В межах курортних і лікувально-оздоровчих зон забороняється
діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може
негативно впливати на лікувальні якості і санітарний стан
території, що підлягає особливій охороні.
Оголошення природних територій курортними і
лікувально-оздоровчими зонами здійснюється Верховною Радою
України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а їх
природоохоронний режим визначається відповідно Кабінетом
Міністрів України та Урядом Автономної Республіки Крим відповідно
до законодавства України.
Стаття 63. Рекреаційні зони
Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору,
призначені для організованого масового відпочинку населення
і туризму.
На території рекреаційних зон забороняються:
а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на
навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню
їх за цільовим призначенням;
б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що
суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.
Режим використання цих територій визначається Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних
депутатів відповідно до законодавства України та Автономної
Республіки Крим.
Стаття 64. Охорона рідкісних і таких, що перебувають під
загрозою зникнення, видів тварин і рослин
Рідкісні і такі, що перебувають (зростають) під загрозою
зникнення у природних умовах на території республіки, види тварин
і рослин підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної
книги України.
Положення про Червону книгу України затверджується Верховною
Радою України.
З метою збереження рідкісних видів тварин і рослин,
занесених до Червоної книги України, а також видів, відтворення
яких у природних умовах неможливе, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів, спеціально
уповноважені державні органи управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища, використання природних
ресурсів зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення
охорони зазначених видів тварин і рослин, поліпшення середовища
їх перебування (зростання), створення належних умов для їх
розмноження або розведення та розселення.
Розділ XIII
НАДЗВИЧАЙНІ ЕКОЛОГІЧНІ СИТУАЦІЇ
Стаття 65. Зони надзвичайних екологічних ситуацій
Рішенням Верховної Ради України окремі території республіки
можуть оголошуватись зонами екологічної катастрофи, зонами
підвищеної екологічної небезпеки чи відноситись до інших
категорій зон надзвичайни
