30/11/06

Наказ "Про затвердження Методики впровадження двоетапного перевезення ТПВ"

міністерство будівництва, архітектури

та житлово-комунального господарства україни

________________________________________________________________________________

Н А К А З

30.11.06, №396

м. Київ

Про затвердження Методики

впровадження двоетапного

перевезення твердих побутових

відходів

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 №265 «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами» з метою впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів, що додається.

2. З уведенням в дію Методики впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів скасовуються "Методические рекомендации по внедрению системы двухэтапного вывоза твердых бытовых отходов в городах УССР" РД 204 УССР 194-86.

3. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування (Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г. М. Семчука.

Перший заступник Міністра А.О.Орлов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Міністерства будівництва,

архітектури та житлово-комунального

господарства України

30.11.06 № 396

Методика впровадження двоетапного перевезення

твердих побутових відходів

1. Загальні положення

1.1. Положення методики рекомендовано використовувати при визначенні доцільності впровадження двоетапних схем транспортування твердих побутових відходів (ТПВ), схем санітарної очистки населених пунктів, місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами, виконанні техніко-економічних обґрунтувань, технічних завдань на проектування сміттєперевантажувальних станцій, виборі транспортних засобів для перевезення твердих побутових відходів.

1.2. Застосування двоетапного перевезення ТПВ здійснюється для зниження транспортних витрат на пальне і мастила та, відповідно, тарифів на послуги з вивезення ТПВ, зменшення кількості сміттєвозів, що працюють при збиранні і перевезенні відходів, підвищення продуктивності роботи, поліпшення екологічного стану довкілля.

1.3. Двоетапна технологія перевезення ТПВ передбачає наявність сміттєвозів-збирачів, транспортних сміттєвозів і сміттєперевантажувальної станції.

1.4. Наведені в методиці поняття вживаються у такому значенні:

сміттєвоз-збирач – транспортний засіб, призначений для збирання і перевезення ТПВ від місць їх утворення;

сміттєперевантажувальна станція (СПС) – спеціалізований об’єкт, призначений для перевантаження ТПВ із сміттєвоза-збирача у приймальний чи накопичувальний бункер або у транспортний сміттєвоз, залежно від вибраного технологічного варіанта застосування сміттєперевантажувальних станцій;

транспортний сміттєвоз – транспортний засіб, призначений для перевезення в декілька разів більшого обсягу ТПВ, ніж перевозить сміттєвоз-збирач, від сміттєперевантажувальної станції до місць їх захоронення або утилізації.

Інші поняття вживаються у значеннях, які наведені у Законах України “Про відходи”, “Про благоустрій населених пунктів” та “Про житлово-комунальні послуги”.

1.5. Рекомендовані для використання сміттєвози-збирачі вітчизняного виробництва – це сміттєвози КО-413, КО-431, КО-435, МСК-257, МСК-323 на шасі ГАЗ, ЗІЛ, МАЗ; транспортні сміттєвози ТМ-199, ТМ-353, КО-416 на шасі автомобілів КамАЗ і напівпричепу ОдАЗ та інші.

Технічні характеристики сміттєвозів-збирачів і транспортних сміттєвозів наведено у додатках 1 та 2.

1.6. Сміттєперевантажувальну станцію доцільно розташовувати в межах міста, максимально наблизивши її до місць збирання ТПВ. Ефективність двоетапної технології тим більша, чим коротший шлях проходять сміттєвози-збирачі і довший – транспортні сміттєвози.

1.7. У багатьох містах України відстань транспортування ТПВ становить від 20 до 45 км, що дає підстави за умови техніко-економічних розрахунків здійснити перехід на двоетапне перевезення ТПВ.

1.8. Функції сміттєперевантажувальної станції можуть виконувати сміттєсортувальні або сміттєпереробні заводи відповідно до застосованих на них технологій.

1.9. Для проведення первинного (оперативного) обліку ТПВ та надання статистичної звітності згідно з законодавством сміттєперевантажувальну станцію можливо обладнати вагами.

2. Визначення доцільності впровадження двоетапної технології транспортування ТПВ

2.1. Доцільність впровадження двоетапної технології необхідно оцінювати з урахуванням факторів, що впливають на ефективність. Основні з них такі:

- відстань транспортування ТПВ від місць їх збирання до місця захоронення або утилізації;

- відстань перевезення ТПВ сміттєвозами-збирачами при двоетапній технології перевезення ТПВ;

- відстань перевезення ТПВ транспортними сміттєвозами від сміттєперевантажувальної станції до місця їх захоронення або утилізації;

- основні типи сміттєвозів, що будуть використовуватись;

- річний обсяг ТПВ, що підлягають перевезенню;

- тривалість роботи сміттєвозного транспорту;

- вартість перевантаження ТПВ на сміттєперевантажувальній станції.

2.3. У загальному вигляді на графіку показано залежність вартості перевезення ТПВ (В) від дальності перевезень (L): 1 – для сміттєвозів-збирачів; 2 – для транспортних сміттєвозів, де

L₁ – відстань від місця збирання ТПВ до сміттєперевантажувальної станції;

L₂ – відстань, перевищення якої забезпечує економічну доцільність застосування двоетапного перевезення ТПВ.

а, в – значення вартості перевантаження на СПС.

В, грн./м³

L ₁ L₂ L, км

2.3. Згідно з наведеним графіком, можна констатувати, що ефективність двоетапного транспортування може бути підвищена за рахунок:

- зменшення вартості перевантаження ТПВ;

- зменшення витрат на перевезення ТПВ транспортними сміттєвозами;

- збільшення відстані для транспортного сміттєвоза і зменшення для сміттєвоза-збирача за рахунок раціонального розміщення СПС.

3. Оцінка вартості перевантаження на СПС і транспортних витрат

3.1. Вартість перевантаження на СПС залежить від продуктивності станції, технологічної схеми та капіталовкладень.

3.2. За продуктивністю СПС можна поділити на три групи:

малі – до 350 м³/добу;

середні – від 350 до 1000 м³/добу;

великі – понад 1000 м³/добу.

3.3. Відмінність технологічних схем перевантаження ТПВ передбачає:

- одно- чи різнорівневе розміщення сміттєвозів;

- використання спеціальних перевантажувачів ТПВ;

- застосування ущільнення ТПВ при перевантаженні.

3.4. На першому етапі доцільно провести розрахунки з попереднім визначенням технології, типу транспортних сміттєвозів і технологічної схеми станції. Якщо при цьому строк окупності капітальних вкладень не перевищує 4-х років, доцільно проводити подальші роботи з уточнення техніко-економічного обґрунтування і залучення для виконання проекту спеціалізованої проектної організації.

3.5. Вартість перевантаження (В_пСПС) не повинна бути вищою від різниці питомих транспортних витрат між прямим і двоетапним транспортуванням ТПВ, тобто:

В_пСПС ≤ Δ В_тр= В_1тр – В_2тр,

де В_1тр, В_2тр – питомі транспортні витрати відповідно при прямому та двоетапному транспортуванні, грн./м³.

Якщо В_пСПС=Δ В_тр, буде мати місце тільки соціальний ефект – зменшення кількості працюючих, захист навколишнього середовища.

3.6. Вартість перевантаження 1 м³ТПВ можна підрахувати за формулою:

(S_СПС + Е_нК_СПС)

В_пСПС = ^{______________________} ,

де S_СПС – річні експлуатаційні витрати, грн.;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К_СПС – капітальні вкладення у СПС, грн.;

Q – річна продуктивність, м³.

3.7. Річні експлуатаційні витрати становитимуть, грн./м³:

S_СПС= S_з.п.+ S_а + S_т.о.р.+ S_ел + S_ін.,

де S_з.п.– витрати на заробітну плату працівників;

S_а – амортизаційні відрахування;

S_т.о.р. – витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт;

S_ел – витрати на електроенергію;

S_ін. – інші витрати.

3.8. Для кожної з технологічних схем СПС співвідношення між вартістю будівельної частини і устаткування буде різним.

3.9. Розрахункову кількість рейсів сміттєвозів-збирачів при прямому та двоетапному збиранні визначають за формулою:

Т_зм(1-t_пз) V₁ V₂ – V₂ (l_о1і – l_1і) – V (l_о2і– l_2і)

W_і = ^{____________________________________________________________},

V₁ · V₂ (t_зі – t_рі) + 2(l₁ V₂ + l₂ V₁)

де і – тип сміттєвоза;

Т_зм– тривалість роботи сміттєвоза, год.;

t_пз – норматив часу на підготовчі та заключні операції (на 1 год. роботи

сміттєвоза);

V₁, V₂ – середня швидкість сміттєвоза відповідно у місті і за містом,

км/год.;

l_о1і , l_о2і– нульовий пробіг відповідно у місті і за містом, км;

l_1і , l_2і– відстань транспортування ТПВ відповідно у місті і за містом, км;

t_зі , t_рі – час завантаження і розвантаження сміттєвоза, год.

3.10. Кількість сміттєвозів на лінії:

В_р

m_і= ^{_____________ ,}

n_і q_і Д_р

де В_р – річний обсяг транспортування відходів з і-им сміттєвозом при

прямому і двоетапному транспортуванні, м³/рік;

q_і – місткість кузова сміттєвоза, м³;

Д_р – тривалість роботи сміттєвоза на рік, днів;

n_і – розрахункова кількість рейсів.

3.11. Списочна кількість сміттєвозів:

Д_р

m_сп= m_і^{_______________},

365 К_вик

де К_вик – коефіцієнт використання парку.

3.12. Річний пробіг одного сміттєвоза:

L_р = [(l_о1і + l_о2і) + (l_1і+l_2і)·(2 n_і – 1)] ·365 К_вик, км.

3.13. Річна експлуатаційна продуктивність одного сміттєвоза становитиме:

n_і q_і 365 К_вик

П_р = ^{_______________________}, м³.

Д_р

3.14. Загальна чисельність виробничого персоналу:

Д_рm_т

Ч = ^_______ ∑ Т_зм(m_і ч_в+ m_іп ч_р),

Т_{р і =1}

де m_т і m_і – кількість типів і кількість сміттєвозів на лінії відповідно;

ч_в– кількість водіїв на один сміттєвоз;

ч_р– кількість вантажників на одному сміттєвозі;

Т_р – тривалість робочих днів на рік;

Т_зм – тривалість зміни.

3.15. Річні транспортні витрати визначають за формулою:

S_тр = S_з.п. + S_ам + S_т.р. + S_ш + S_п + S_м + S_н.в.,

де S_з.п. – витрати на заробітну плату, грн;

S_ам – амортизаційні відрахування, грн.;

S_т.р. – витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт, грн.;

S_ш – витрати на шини, грн.;

S_п – витрати на паливо, грн.;

S_м – витрати на мастило, грн.;

S_н.в. – накладні витрати, грн.;

3.16. Собівартість транспортування при прямому транспортуванні:

S_тр1

С₁ = ^___________, грн./м³

Q_тр1

де S_тр1 – річні транспортні витрати при прямому транспортуванні, грн.;

Q_тр – річний обсяг транспортування ТПВ, м³.

3.17. Річні експлуатаційні витрати при двоетапному транспортуванні ТПВ:

S₂ = S_тр2 + S_спс, грн.,

де S_тр2 – річні транспортні витрати при двоетапному транспортуванні,

грн.

3.18. Собівартість транспортування за двоетапної технології:

S_2тр

С₂= ^___________+ С_спс.,

Q_тр1

де С_спс – собівартість перевантаження 1 м³ ТПВ, грн.

3.19. Термін окупності капітальних вкладень:

К₂ – К₁

Т_ок = ^{________________}, грн./м³.,

С₁ – С₂

де К₁, К₂ – капітальні вкладення відповідно при прямому та двоетапному

транспортуванні, грн.

3.20. Річний економічний ефект від впровадження двоетапної технології транспортування ТПВ визначається за формулою:

Переглянути інші пости