Державні санітарні правила і норми розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів)

Міністерство охорони здоров'я України
Головне санітарно-епідеміологічне управління
Державні санітарні правила і норми, гігієнічні нормативи
_____________________________________________________

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ (КОМПЛЕКСІВ)

ДСанПіН 2.2.2.          -2004

Видання офіційне

Київ-2004

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом
Міністерства охорони здоров'я України
"____" __________ 2004р.
№ ________________

2. Комунальна гігієна.

2.2. Проектування, будівництво та експлуатація підприємств комунально-побутового обслуговування, закладів освіти, культури, відпочинку, спорту та інші.

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ (КОМПЛЕКСІВ)

Державні санітарні правила і норми

ДСанПіН 2.2.2.          -2004

1. Галузь застосування.

Державні санітарні правила і норми встановлюють санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів), виконання яких повинно забезпечити попередження несприятливого впливу цих об'єктів на навколишнє середовище та умови життєдіяльності населення. Вимоги цих державних санітарних правил і норм поширюються на об'єкти та споруди автозаправних станцій (комплексів).

Київ-2004

Передмова

ДСанПіН 2.2.2.          -2004

"Державні санітарні правила і норми розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів)" розроблені:

Департаментом державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України:

Бережнов С. П., Ситенко М. А., Скрипник А. П.

Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України:

д.м.н. Кіреєва І. С., д.м.н. Станкевич В. В., к.м.н. Фещенко К. Д., Шкуро В. В., Могильний С. М.

Інститутом медицини праці АМН України:

к.м.н. Горбань Л. М., к.м.н. Короленко Т. К., к.м.н. Захаренко М. І.

Дніпропетровською обласною санітарно-епідеміологічною станцією:

Овчинникова В. О., Парусов А. В.

В Державних санітарних правилах і нормах враховано зауваження і пропозиції Кримської республіканської, Київської міської та обласної санепідстанцій.

2. Законодавчою основою для розробки цих санітарних правил є Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Державні санітарні правили планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96".

3. Вводяться в дію вперше.

4. Державні санітарні правила і норми розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів) є обов'язковими для виконання органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, що займаються діяльністю у сфері проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій і комплексів.

1. Нормативні посилання

1. Закон України "Про охорону праці" № 2694-ХІІ від 14.10.1992р.

2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-ХІІ від 24.02.1994р. та Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 2915-ІІІ від 19.01.2002р.

3. Закон України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05.03.1998р.

4. Закон України "Про заборону ввезення і реалізації на території України етильованого бензину та свинцевих добавок до бензину". Проект Закону прийнято за основу Постановою ВР України від 29.05.2001р., № 2479-ІІІ.

5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2556-ІІІ від 21.06.2001р.

6. Водний Кодекс України. Введений в дію Постановою ВР України № 214/95-ВР від 06.06.1995р.

7. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86. - Гидрометеоиздат, Л. - 1987.

8. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СанПиН 4630-88. Утв. МЗ СССР 04.07.1988г., № 4630-88.

9. Санитарные правила содержания территорий населенных мест. СанПиН 42-128-4690-88. Утв. МЗ СССР 05.08.1988г., № 4690-88.

10. Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое. СанПиН 42-123-5777-91. Утв. МЗ СССР 19.03.1991г.

11. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96. Затв. Наказом МОЗ України від 19.06.1996р., № 173.

12. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. ДСанПіН № 239-96. Затв. Наказом МОЗ України від 01.08.1996р., № 239.

13. Державні санітарні правила і норми "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". ДСанПіН № 383-96. Затв. Наказом МОЗ від 23.12.1996р., № 383.

14. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами). ДСП-201-97. Затв. Наказом МОЗ України від 09.07.1997р., № 201.

15. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення. ДСанПіН 2.2.7.029-99. Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999р., № 29

16. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). ДСП 6.074.120-01.

17. Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля. СН 1757-77.

18. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки. СН № 3077-84. Утв. МЗ СССР 03.08.1984г., № 3077-84.

19. Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц. ПДУ № 3206-85.

20. Санітарні норми ультрафіолетового опромінення виробничих приміщень. СН 4557-88.

21. Норми радіаційної безпеки України. НРБУ-97.

22. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. ДСН 3.3.6.037-99. Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999р., № 37.

23. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. ДСН 3.3.6.039-99. Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999р., № 39.

24. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. ДСН 3.3.6.042-99.

25. Постанова КМУ від 20.12.1997р. № 442 "Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами".

26. Постанова КМУ від 18.12.1998р. № 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".

27. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2001р. № 51 "Про удосконалення роботи державної санітарно-епідеміологічної служби по питанню видачі висновків про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію".

2. Терміни, скорочення, визначення

В цих санітарних правилах і нормах приймаються такі терміни, визначення та скорочення.

Автозаправна станція (АЗС) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання з наземним чи підземним розміщенням резервуарів та паливороздавальними колонками, що розміщується на вулицях населеного пункта, на дорогах загального користування за його межами або на території підприємств і призначається для заправки автотранспортних засобів рідким паливом і мастильними матеріалами.

Автозаправний комплекс (АЗК) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання АЗС, доповнений приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування автотранспортних засобів, а також сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.

Паливороздавальна колонка (ПРК) - технологічне обладнання, що забезпечує забір палива з резервуарів, зберігання і наповнення ним паливних баків автотранспортних засобів та має лічильний пристрій для визначення кількості відпущеного палива та його вартості.

Підземним вважається резервуар для зберігання рідкого палива із заглибленням його в ґрунт таким чином, що найвищий рівень палива в ньому знаходиться не менше як на 0,2 м нижче рівня планувальної відмітки.

Наземним вважається розміщення резервуара, якщо воно не задовольняє наведеним вище умовам.

Мала АЗС з підземним розміщенням резервуарів: сумарна місткість резервуарів - від 10 до 40 м³включно.

Середня АЗС з підземним розміщенням резервуарів: сумарна місткість резервуарів - більше 40 до 100 м³включно.

Велика АЗС з підземним розміщенням резервуарів: сумарна місткість резервуарів - більше 100 до 200 м³включно.

Мала АЗС з наземним розміщенням резервуарів (модульним, контейнерним): сумарна місткість резервуарів - до 20 м³включно.

Середня АЗС з наземним розміщенням резервуарів (модульним, контейнерним): сумарна місткість резервуарів - більше 20 до 80 м³включно.

Спеціальний одяг (далі спецодяг) - це спеціально сконструйований та зшитий одяг та взуття для виконання персоналом АЗС та об'єктів обслуговування своїх професійних обов'язків. Спеціальний одяг не може підмінюватись форменим одягом.

3. Загальні положення

3.1. Державні санітарні правила і норми включають основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів), а також вимоги до охорони навколишнього середовища та умов праці, виконання яких повинно забезпечити попередження несприятливого впливу цих об'єктів на навколишнє середовище, здоров'я працюючих та населення, умови його життєдіяльності.

3.2. Державні санітарні правила і норми призначені для органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, проектних, науково-дослідних організацій і установ, підприємств, об'єднань, будівельних організацій, що займаються розміщенням, проектуванням, будівництвом та експлуатацією автозаправних станцій і комплексів, а також спеціально уповноважених органів і служб, які здійснюють державний нагляд за цими об'єктами.

3.3. Вимоги і нормативи цих правил повинні враховуватись при розробці та коригуванні державних і галузевих стандартів, державних будівельних норм і правил та інших нормативних актів, що встановлюють вимоги до стаціонарних автозаправних станцій (комплексів).

3.4. Державні санітарні правила і норми є нормативним документом, обов'язковим для виконання посадовими особами та громадянами. Особи, винні в їх порушенні, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

3.5. Вимоги цих правил і норм поширюються як на нові автозаправні станції, що проектуються, так і на діючі автозаправні станції.

Повна чи часткова невідповідність діючих автозаправних станцій є підставою для їх реконструкції (удосконалення) та приведення у відповідність до цих правил. Термін реконструкції встановлюється за погодженням з територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби.

3.6. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням цих санітарних правил і норм здійснюється органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

4. Гігієнічні вимоги до розміщення автозаправних станцій і комплексів

4.1. АЗС в населених пунктах повинні розміщуватися згідно з генеральними планами міст, комплексними схемами транспорту, проектами детального планування та забудови.

4.2. Розміщення АЗС повинно здійснюватися на ділянках, передбачених для їх будівництва відповідною містобудівною документацією. Вибір земельної ділянки та погодження місця розташування АЗС здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства на основі містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, погодженого з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Надання земельних ділянок під розміщення АЗС і АЗК у постійне користування, передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення проводиться при наявності відповідного позитивного висновку установ державної санітарно-епідеміологічної служби.

4.3. В населених пунктах АЗС і АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови з урахуванням вимог санітарного законодавства.

4.4. АЗС слід розміщувати в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах вздовж магістральних вулиць і доріг, а також уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон та на їх територіях.

Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та внутрішньоквартальних проїздах забороняється.

4.5. АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, мийка, змащування автомобілів) слід розміщувати тільки уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон, на їх територіях та на виїздах із населених пунктів. Забороняється розміщувати ці АЗК в межах сельбищних територій і зон відпочинку. Вимоги до розміщення АЗК без пунктів технічного обслуговування транспортних засобів слід приймати такими, як при розміщенні АЗС.

4.6. В центральних, щільно забудованих районах міст (з населенням 200 тис.чол. і більше) допускається розміщення нових АЗС лише малої потужності з підземним розміщенням резервуарів без пунктів технічного обслуговування та при застосуванні екологобезпечного обладнання.

Застосування контейнерних АЗС малої та середньої потужності допускається в межах населених пунктів на земельних ділянках автогосподарств, промислових підприємств, гаражних кооперативів, платних стоянок автомобілів, моторних човнів і катерів, на пристанях з дотриманням санітарних розривів та вимог природоохоронного законодавства.

Улаштування АЗС підземними одностінними резервуарами в межах населених пунктів не дозволяється.

4.7. Розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів від найближчої з споруд АЗС до найближчих житлових будинків та прирівняних до них об'єктів.

Відстані обчислюються від споруд АЗС, що є джерелами забруднення навколишнього середовища (стін наземних резервуарів палива та корпусів ПРК, технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари), до:

- зовнішніх стін житлових та громадських будинків;

- межі ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення.

4.8. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до стін будівель підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів визначаються як для житлових та громадських будинків.

4.9. Величину санітарних розривів від споруд АЗС з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до об'єктів, наведених в пункті 4.7, встановлюють за розрахунками хімічного і акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м.

Для АЗС малої та середньої потужності з підземними резервуарами величина санітарних розривів від споруд АЗС може бути зменшена за умови застосування екологобезпечного обладнання, можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду у встановленому порядку, але не менше як до 25 м для малої та не менше як до 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахункові приземні концентрації забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, з урахуванням фонового рівня забруднення, а також рівні акустичного забруднення не повинні перевищувати гігієнічні нормативи на межі прилеглої житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів. Зменшення розмірів санітарних розривів від споруд АЗС погоджується територіальними установами (обласного рівня) державної санітарно-епідеміологічної служби при належному обґрунтуванні в установленому законодавством порядку.

Для АЗС з постами технічного обслуговування автомобілів зменшення розмірів санітарних розривів не допускається.

4.10. Найменшу відстань від в'їзду та виїзду з території АЗС до вікон житлових приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних та лікувальних закладів, майданчиків відпочинку та спорту слід приймати не менше 15 м.

4.11. Розміщувати АЗС (АЗК) забороняється:

- у прибережних водоохоронних зонах водних об'єктів, що встановлюються відповідно до ст. 89 Водного Кодексу України або по узгодженню з органами Мінприроди України;

- у І та ІІ поясі зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання відповідно до Постанови КМУ від 18.12.1998р. № 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів";

- у санітарно-захисних смугах магістральних водоводів;

- у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач, що встановлюються відповідно до п. 2.4. ДСП № 239-96.

5. Гігієнічні вимоги до розміщення будівель і споруд
на території автозаправних станцій і комплексів

5.1. На території АЗС (АЗК) в залежності від функціонального призначення будівель і споруд виділяються зони: