Сморід Львівських колекторів не шкодить здоров'ю

- Уперше я приїхав до Львова зі свого рідного Харкова 1972 року. Вийшов у центрі на трамвайній зупинці навпроти Пекарської. Перше, що мене вразило, - запах кави й шоколаду. Зараз тут можна задихнутися, - розповідає головний технолог "Львівводоканалу" 63-річний Микола Одуха.  - Вдесятеро зросла кількість транспорту. Забудували житлові райони Пасічної, Сихова, які скидають  фекалії у центр міста, де збирається вся каналізація. Далі вона тече колектором річки Полтва за місто у напрямку проспекту Чорновола.

Останніми роками неприємний запах дошкуляє жителям практично всіх районів Львова. Щойно потепліє до більш як +5°С, у місті продовжить роботу комісія з виявлення причин смороду. На роботу експертів виділили 98 тис. грн. Микола Сергійович бере участь у дослідженнях.

- Перший етап роботи ми виконали у грудні. Комісія з інженерів, екологів, науковців "Політехніки" та спеціалісти з органічної хімії університету Франка брали проби у 22 точках містах. У колектори опускали прилад, який засмоктує повітря. У 13 пробах виявили перевищення у 2-2,4 разу метилмеркаптану. Це газ органічного походження, який утворюється внаслідок розпаду органіки без доступу кисню. Його запах нагадує сморід гнилої капусти. Для людей він не є шкідливим.

Звідки він береться?

- Усі 13 точок виявили в районі Пластової, Богданівської, Хмельницького, Липинського, Чорновола. Там розташовані найбільші промислові підприємства. Вони недостатньо очищають свої стоки. Будемо просити у них графік викидів. І порівняємо рівень забруднення повітря у цих 13 точках до викиду і після. Так зможемо виявити справжніх винуватців. Їх або штрафуватимемо, або змусимо припинити діяльність.

Концентровані стоки дають не тільки запахи, а й створюють проблеми для наших очисних споруд. Їх важко переробити.

Чому смердить у різних районах?

- Центральна частина міста, де збираються стоки, оточена гірським хрящем у вигляді підкови. Він проходить через Збоїща, Варшавську, Ряшівську, "Полярон", Пасічну. Хребет захищає центр від вітрів із трьох сторін. Єдине відкрите місце, куди надходить потік повітря до Львова, - не захищена хребтом північно-східна частина. Там розташовані очисні споруди та всі точки з перевищеним вмістом органічного газу. Запахи з повітряним потоком рухаються в центр і залежно від сили та напрямку вітру розходяться у різні частини міста. За вітряної погоди запах - розбавляється свіжим повітрям. У тиху смердить найбільше.

Найкраще дихається у спальних мікрорайонах Сихові, Левандівці та Рясному, вул. Пасічній, Стрийській і Науковій.

Чому завжди смердить по-різному, якщо відходи однакові?

- Є два види смороду. Інколи ми чуємо саме метилмеркаптан. Інколи просто каналізаційними стоками, це проблема всіх великих міст.

Як вирішити проблему із каналізацією?

- У центрі Львова і без заводських викидів немає чим дихати. Тому треба зменшити кількість транспорту. Далі фахівці мають розробити спосіб вентиляції  колектора. Це можуть бути висотні витяжки, які піднімали би цей сморід високо над будинками. Це плани на наступні роки. Дехто говорить, щоби відкрити Полтву. Мовляв, вона прикрасить місто. Про це й мови не може бути. Це те саме, що відкрити каналізацію.

 Довідка

490 000 кубометрів відходів переробляють щодоби очисні споруди міського комунального підприємства "Львівводоканал". Стічні води в місті почали очищати 1965 року. До того каналізація просто стікала в підземну ріку Полтву. Вона бере свій початок на Погулянці, тече через центр Львова, Пустомитівський і Буський райони і впадає в Західний Буг. Стоки очищають механічними фільтрами, бактеріологічним і хімічним способом. Сьогодні загальна протяжність каналізаційних мереж міста - 605 км. Довжина річки 60 км.

Леся МЕЖВ, Gazeta.ua