Щодо випалювання сухої рослинності

За результатами проведених досліджень, при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус - найбільш родючий поверхневий шар ґрунту, внаслідок чого знижується його мікробіологічна активність. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500 -1700 кг вуглецю, різко погіршуються  водно  фізичні властивості ґрунту. Встановлено, що солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 °С, при цьому температура на поверхні ґрунту під час горіння може досягати 360 °С, на глибині 5 см - близько 50 °С. Вигорання органічної речовини ґрунту відбувається в шарі 0 -5 см, а втрати води - в шарі 0-10 см.  Це, без сумніву, негативно позначається на родючості ґрунту, оскільки на утворення 1 см його родючого шару необхідно близько 100 років. Люди не замислюються над шкідливістю свого вчинку.

При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кілограмів мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.

У вогні згоряють сміття, пластикові пляшки, залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи токсичні хімічні сполуки. Які накопичуються та викликають у людини:

- подразнення та опіки дихальних шляхів,

- підвищення рівня цукру в крові,

- діють на вуглеводний обмін,

- спричинюють головний біль,

- викликають втомленість,

- виділяється бензопрен, що може викликати ракові захворювання,

- постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти мікробам, особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму,

- виникнення онкологічних захворювань, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини і посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.

Варто знати, що при спалюванні сухої рослинності та її залишків знищуються безхребетні тварини, які знаходять там своє укриття. Багато видів птахів влаштовують гнізда на землі, через що теж потерпають від випалювання сухої рослинності та її залишків. Знищується насіння, пошкоджуються кора та гілки рослин, які ростуть поруч з місцем спалювання.

Але найголовніше - спалювання сухої рослинності призводить до некерованих надзвичайних ситуацій виникає небезпека лісових і торф'яних пожеж, що може привести  до займання будинків, машин, лінії електропередач, газопроводів з фатальними наслідками.

Слід пам'ятати, що кожен акт підпалу - це злочин проти природи.

Довідка

Згідно з діючим законодавством, ст. 27 Закону України "Про рослинний світ", забороняється випалювання сухої рослинності, або її залишків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачається:

Стаття 77

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян  від  одного  до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на  посадових осіб - від трьох до  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян.

Знищення  або  пошкодження  лісу    внаслідок    необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог  пожежної  безпеки  в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або  поширення  її на значній площі, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від  трьох  до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн.) і   на посадових осіб  -  від  семи  до   дванадцяти   неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(від 119 до 204 грн.).

Стаття 77-1

Самовільне випалювання рослинності або її залишків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти  до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до  сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян  від  двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від  340 до680 грн.) і  на посадових осіб - від сімдесяти до ста  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян(від 1190 до 1700грн.).

Кримінальним кодексом України передбачається:

Стаття 245

Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (знищення  або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень  навколо  населених пунктів,  вздовж залізниць,  а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом) - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(від 5100 до 8500 грн.) або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.