Екологи стверджують, що збитки довкіллю Сходу України можна обрахувати економічно

Не зважаючи на те, що існує низка важливих юридичних інструментів для захисту довкілля, воно все одно продовжує бути мовчазною жертвою воєнних конфліктів в усьому світі[1]. Програма ООН з навколишнього середовища з 1999 року здійснила більше двадцяти пост-конфліктних оцінок стану довкілля, визначивши основні впливи війни.

«Дослідивши звіти ЮНЕП та Світового банку про оцінку стану довкілля в післявоєнний період в Лівані, Секторі Газа, Судані, кол. Югославії (а тепер – Сербії, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Македонії, Боснії і Герцеговині), Косово, ми чітко простежили згубну дію війни на довкілля. Якісні зміни та кількісно пораховані збитки просто вражали», - говорить виконавчий директор Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Кравченко Олена. – Саме тому ми не змогли обійти увагою ситуацію на Сході України та вирішили здійснити таку економічну оцінку для нашої держави. Адже сьогодні масштаби шкоди, нанесеної довкіллю війною в Україні, поки важко уявляються».

МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) вирішила проаналізувати методи, використані за кордоном для економічної оцінки збитків довкіллю та розробити рекомендації для застосування їх в Україні.

«Варто наголосити на тому, що навіть за найкращої і найточнішої оцінки економічної шкоди довкіллю в грошовому еквіваленті можна виразити не більше 35-40 % від реальних збитків, оскільки можна оцінити лише те, що ми бачимо», – повідомляє еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Норенко Катерина.

Зазвичай масштаби економічної оцінки збитків довкіллю включають вартість відновлення екосистем та природних ресурсів, вартість транспортування та утилізації відходів (ТПВ, медичних, від зруйнованих будинків), вартість відновлення рекреаційних зон, вартість організації системи моніторингу для вчасного виправлення помилок[2].

«Стан довкілля на Сході України погіршується з кожним днем. Забруднення води та ґрунту, деградація об’єктів природно-заповідного фонду, знищення лісів та степів пожежами, трансформація ландшафтів, затоплення шахт стали звичайними явищами». – додає еколог ЕПЛ Алла Войціховська.

Для того, щоб скласти план та розпочати відновлення довоєнного стану довкілля, необхідно спершу оцінити масштаби економічних збитків. Для цього ЕПЛ обрала кілька методів: метод ринкової ціни, оцінка вартості транспортування та утилізації відходів, вартість альтернативних ресурсів, вартість реконструкції, метод вартості подорожі, підхід «бажання платити». Окрім цього, буде застосовано вітчизняну методику розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Таке дослідження є дуже важливим, оскільки дозволяє залучити довкілля до системи прийняття рішень. Варто наголосити на тому, що повна оцінка економічних збитків можлива тільки після повного припинення воєнних дій на сході України.

 [1] Protection of Environment during Armed Conflicts. An Inventory and Analysis of Environment Law. – UNEP, 2009.

[2] Republic of Lebanon. Economic Assessment of Environmental Degradation due to July 2006 Hostilities. – The World Bank, 2007.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Олена Кравченко, директор ЕПЛ, okravchenko@epl.org.ua, тел.: (032) 225 – 76 – 82

Катерина Норенко, офіс-менеджер, еколог ЕПЛ, kateryna.norenko@gmail.com, тел.: ( 097) 352 84 85

Алла Войціховська, еколог ЕПЛ, alla.voytsyhovska@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82