При обстрілах м. Щастя в повітрі значно зросла концентрація небезпечних сполук

У результаті дослідження, проведеного експертами МБО «Екологія-Право-Людина», виявлено, що під час обстрілів м. Щастя на Луганщині в повітрі збільшились концентрації небезпечних речовин. Показники вмісту в повітрі окремих забруднюючих речовин суттєво перевищили гранично допустимі концентрації.

Дослідження виконане з використанням даних Автоматизованої системи моніторингу довкілля Луганської області[1]. Зокрема, в дослідженні використані відомості, зафіксовані автоматизованим пунктом моніторингу, що донедавна працював у м. Щастя. Відомості про склад повітря автоматично фіксувались пунктом до моменту його знищення одним з обстрілів.

- Під час обстрілів м. Щастя з третьої декади липня по третю декаду серпня, в повітрі значно збільшилась концентрація оксидів сірки, азоту та карбону,– коментує еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко. - При цьому кількість діоксидів сірки та азоту значно перевищила гранично допустимі концентрації (ГДК). 13 серпня концентрація діоксиду сірки перевищила ГДК в 5 разів, а 14 серпня – у 8 разів.

Екологи пов’язують збільшення концентрації небезпечних оксидів із обстрілами міста. Саме перед 17 вересня відбувалися мінометні обстріли м. Щастя та його околиць[2]. При цьому важливо відмітити, що динаміка концентрації зазначених речовин у повітрі не пов’язана із роботою або перервою в роботі Луганської ТЕС, розміщеної у Щасті. ТЕС безперебійно працювала до 17 серпня, коли в її трансформатор влучив снаряд, що поклало край водночас і роботі ТЕС, і вимірам Автоматичної системи моніторингу, яка припинила фіксувати дані у зв’язку із знеструмленням[3].

- Перевищення концентрації у повітрі оксидів сірки, вуглецю та азоту – безумовно є загрозою для людського здоров’я. Крім того, саме ці речовини є небезпечними для соснових насаджень, які оточують місто, – додає виконавчий директор Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко.

Експерти ЕПЛ вважають за необхідне при врахуванні кількості збитків, нанесених державі військовими діями, враховувати і обсяг використаних вибухових речовин, що призвели до забруднення атмосфери та погіршення здоров’я населення.

Нагадаємо, що за час АТО на сході України відбулось близько 3000 пожеж.

Контакти: Норенко Катерина, 097 352 8485

 Довідка

Під час вибуху всі речовини, які застосовуються у вибухівці, проходять повне окиснення, і продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу, основні з яких –вуглекислий газ та водяна пара – не є токсичними, і шкідливі тільки в контексті глобальних змін клімату, оскільки обидва є парниковими газами. Втім, 1 кг вибухівки утворює також і декілька десятків куб. м токсичних газів: SO2, NOx, CO, серед яких є також небезпечні недоокис нені органічні сполуки, зокрема ароматичні, які є значно токсичніші, ніж звичайні.

В атмосфері з сірчаного газу утворюється сірчаний ангідрид, який спричиняє кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин.  Оксиди азоту також спричиняють кислотні дощі.

До високого вмісту сірчаного газу (SO2) в атмосфері найбільш стійкими є дуб та береза, а найбільш чутливими – сосна та ялина.

Вплив на здоров’я людей. Кислотні дощі загострюють захворювання дихальних шляхів, що приховано пригнічують здоров’я людини. Сірчаний газ викликає підвищене слизовиділення в дихальних шляхах, кашель, хрипоту, першіння, різь в очах. Навіть незначні кількості чадного газу (СО) викликають запаморочення і нудоту. СО утворює з гемоглобіном порівняно стійку сполуку – карбогемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень тканинам організму.

Оксиди азоту викликають подразнення слизових оболонок. Крім того, низькі концентрації (4 проміле) можуть призвести до затримки дихання. Двоокис азоту викликає зміну складу крові, зокрема зменшує кількість гемоглобіну. Вплив двоокису азоту на організм людини знижує опірність до захворювань, викликає кисневе голодування тканин, особливо у дітей.  Цей газ погіршує нюх, послаблює нічний зір. Негативний вплив на органи зору починається при концентрації 0,14 мг/м3. Важкість у диханні починається з концентрації 0,056 мг/м3. При вдиханні парів ароматичних вуглеводнів спостерігається дія, схожа на наркотичну, потім поступове пригнічення, судоми, зупинка дихання. Характерні ураження системи крові та кровотворних органів, розладами функцій нервової системи, ураженням печінки та органів внутрішньої секреції. Дія парів або пилу ароматичних вуглеводнів призводить до помутніння кришталика.

[1]http://aisem.org.ua/

[2]http://nbnews.com.ua/ua/news/129770/

[3]http://www.dialog.ua/news/18965_1411019436