Екологи з усієї держави рекламували Сонце та попереджали про небезпеку сланцевої авантюри

Організаторами цієї мега-акції стали "Національний екологічний центр України" та Екоклуб міста Рівне. А фінансову підтримку проекту надав Фонд Демократії ООН. Волонтерами туру стали члени НЕЦУ, "Екоклубу", "Мама-86", "Української молодіжної кліматичної асоціації" (УМКА) та "Зеленого Фронту". Географія учасників також вражає: Київ та Рівне, Львів та Артемівськ, Донецьк та Харків, Полтава та Стрий. Експерти громадських організацій різного профілю об,єднали свої зусилля заради спільної мети: розбудови в державі енергоефективного суспільства, передачі громадянам накопиченого світом досвіду економії та самостійного виробляння енергії, боротьби за свої екологічні права.

Участь у турі стала непростим випробуванням для його учасників. З самого початку було взято чемпіонський темп: кожен день -- нове місто, кожен день -- сотні відвідувачів, зустрічей, лекцій, демонстрацій, дискусій. Організатори передбачили заходи не тільки для дорослих, але й для дітей: малеча малювала на асфальті та папері, відповідала на питання численних вікторин, дивилася мультиплікаційні фільми про енергозбереження. Розповсюджували активісти і брошурки для школярів, присвячені енергозбереженню. Але більшість заходів туру, все ж таки, були спрямовані на дорослу аудиторію. Як створити своїми руками сонячні колектори або концентратори, як поставити на хаті сонячні батареї, як захистити свою землю від сланцевиків-фрекерів, як об’єднатися в територіальну громаду і навести лад на своїй землі.

Залишається лише додати, що майже три тисячі наших громадян, мешканців Івано-Франківського та Львівського регіонів, відвідали заходи туру. Люди мали змогу побачити діючі зразки приладів для використання енергії Сонця, літературу на ці теми. Не може не радувати, що серед відвідувачів заходів туру виявилося декілька власників таких приладів, але дуже часто ці люди скаржаться, що держава не допомагає, а заважає в цій роботі. Яких тільки "рогаток" не вигадують посадовці, аби не дати простій людині можливості заощадити на опаленні або навіть заробити на виробленні власної електроенергії. Сподіваємось, тур допоможе зруйнувати цю негативну тенденцію.

Щодо висновків, які зробив після туру особисто я: по-перше, схід та захід дійсно разом. Не було такого населеного пункту на нашому шляху, де б не вшановували стелою, пам’ятним знаком, кутком у місцевому храмі, або іншим способом Небесну Сотню. А серед неї -- члена нашої організації Євгена Котляра, харків’янина. Було дуже зворушливо знаходити його портрет та біографічні дані в найвіддаленіших населених пунктах. Разом ми й у відношенні до сланцевої авантюри минулого уряду, що втік від народу та ховається по ростовах та воронєжах. Переважна більшість мешканців відвіданих нашим туром населених пунктів не підтримує застосування небезпечної технології на території України. З іншого боку, в людей бракує достовірної інформації (як і в нас на Харківщині), а поширюється масово лише реклама корпорацій-газовиків.

Тисячі розданих буклетів, брошур, пам’яток будуть працювати на користь громад, суспільства та довкілля ще багато років, а донесені експертами-екологами ідеї обов’язково проростуть підвищенням екологічної свідомості нашого суспільства. А це, між іншим, значить, що ми будемо менше й менше залежати від будь-якого газу, будь-яких брудних технологій. Досвід таких держав як США, Німеччина, Польща, Швеція та інші показує: майбутнє - за енергоекономією, за використанням відновлюваних джерел енергії, зокрема, сонячної, за ініціативами родин та громад, під які має підлаштовуватися держава. І люди це відчувають. Як на Сході, так і на Заході, як на тимчасово окупованому Півдні, так і на Півночі.

Особисто мій доробок у цьому турі: переконати в необхідності негайного мораторію на будь-які роботи з видобутку або розвідки вдалося навіть найбільш принципових прибічників сланцевого газу (окрім одного пана у Львові, який, схоже, намагався мене потролити). А під час лекції, яку мені довірили читати на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, вся аудиторія сприйняла мої аргументи схвально, а по закінченню лекції навіть подарувала мені аплодисменти. Та й запитання були, скоріше, уточненнями, ніж запереченнями моїх доводів. Отже, відтепер Всеукраїнська антифрекінгова коаліція стала ще сильнішою, об’єднала ще більше людей.

Олег Перегон, "Зелений Фронт"

КЕПУ