Рішення Городоцького районного суду Львівської області щодо «Яблуневого Дару»

Справа № 1305/611/12

2/1305/335/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2012 року Городоцький районний суд Львівської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 з участю секретаря Петрик - ОСОБА_2 представника позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 „Яблуневий Дар - ОСОБА_5, представника відповідачки ОСОБА_6- ОСОБА_7, представника третіх осіб - ОСОБА_8, представника ПП „Міко - ОСОБА_9, представника Управління Держкомзему у Городоцькому районі - ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 „Яблуневий Дар до ОСОБА_11, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, приватне підприємство „Міко, Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 „Яблуневий Дар звернулись в суд із позовом, просять визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений 06 березня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_22, з моменту його укладення. Позов обґрунтовують тим, що укладений між відповідачами договір купівлі продажу багаторічних насаджень порушує їх права як власників земельних ділянок на яких розташовані багаторічні насадження, оскільки такі насадження не можуть бути окремим предметом договору відповідно до норм законодавства, земельна ділянка та багаторічні насадження, що на ній знаходяться являються невіддільними складовими одного природного об’єкта земельної ділянки, а тому зміст договору укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_23 суперечить вимогам законодавства, оскільки відповідач ОСОБА_6 набув у власність багаторічні насадження без набуття у власність земельної ділянки на якій вони знаходяться. Питання набуття у власність відповідачем ОСОБА_23 багаторічних насаджень є предметом розслідування у кримінальні справі в якій встановлено, що відповідач ОСОБА_11 договору купівлі продажу із ОСОБА_6 не підписував, жодних дерев у власність не набував і в подальшому їх не відчужував. Просить позов задоволити.

В суді представник позивачів ОСОБА_5 позов підтримав, покликаючись на мотиви викладені в заяві, окрім цього пояснив, що оскаржуваний договір купівлі продажу в майбутньому може порушувати права його довірителів щодо вільного користування належними їм земельними ділянками вважає, що відповідачка ОСОБА_6 протиправно набула право на багаторічні насадження, оскільки такі є органічними природними приналежностями до земельної ділянки, тоді як права власності на земельну ділянку відповідач ОСОБА_6 не мала, а відтак в подальшому не могла відчужити насадження ОСОБА_23 Просить позов задоволити.

В суді представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 позов заперечила, пояснила, що оскаржуваний договір купівлі продажу не порушує право ОСОБА_24 та ОСОБА_4 „Яблуневий дар на земельні ділянки, оскільки такий укладений 06.03.2003р., тоді як позивачі набули право власності на земельні ділянки у 2011 2012р.р. Крім цього позивачами не надано доказів про те, що багаторічні насадження знаходять на їхніх земельних ділянках.

Представник третіх осіб ОСОБА_8 позов заперечила, пояснила, що договір купівлі продажу 06 березня 2003 року був укладений з дотриманням вимог закону, окрім цього ОСОБА_3 є неналежним позивачем, оскільки не є власником земельної ділянки на яку покликається в позові.

Представник ПП „Міко ОСОБА_9 позов не визнала, пояснила, що у 2003р. ОСОБА_11 на підставі договору купівлі продажу правомірно відчужив ОСОБА_6 багаторічні насадження, просить в позові відмовити.

Представник Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області ОСОБА_10 позов підтримав пояснив, що багаторічні насадження не могли паюватись окремо - без землі, первинним є право на земельну ділянку, а потім на насадження, окрім цього зазначив що на даний час власниками земельних ділянок є ПП "Закторгсервіс", ОСОБА_4 "ТБ Сад" та ОСОБА_4 "Яблуневий Дар", згідно Державних актів на право власності на землю серія ЯМ №120188 від 23.02.2012р, серія ЯМ №516714 від 23.04.2012р. та серія ЯМ №516713 від 23.04.2012р.

ОСОБА_23 та його представник ОСОБА_25, ОСОБА_26, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, не з’явились, причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. При цьому кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими доказами.

Захист прав в порядку цивільного судочинства це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Тому власник порушеного права може скористатись не будь-яким, а лише конкретно визначеним способом захисту належного йому права.

Як убачається із матеріалів справи, копії договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_27, за реєстровим №518 (а.с.6) - 06.03.2003р. ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_11 купив багаторічні насадження на площі 18 га, що на території Городоцької міської ради у м. Городок, біля вул. Артищівська Львівської області. Зазначені багаторічні насадження належали продавцю ОСОБА_6, як майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на суму 2 670 00 грн. або 0, 254 % від майнового фонду майна ССГ „Городоцька, згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай №ІІІ 041095.

06 травня 2003 року, ОСОБА_11 продав, а ПП "МІКо" в особі засновника ОСОБА_21 придбала багаторічні насадження на площі 18 га, що на території Городоцької міської ради у м. Городок біля вул. Артищівська, що видно із копії договору купівлі-продажу, посвідчено приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу Львівської області ОСОБА_22, реєстровий №1034 (а.с.53).

Згідно копій договорів купівлі-продажу від 10 серпня 2009 року укладених між ПП "МІКо" в особі директора ОСОБА_21 та ОСОБА_13, ОСОБА_12,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 (кожен) придбали багаторічні насадження, що займають площу 1, 9684 га та знаходяться за межами м. Городок (а.с.43-52).

Вищевказані договори купівлі продажу від 06.03.2003р, 06.05.2003р., 10.08.2009 року - сторонами договорів, не оспорювались.

Із копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №502641 (т.1 а.с.7, т.2 а.с.28) убачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцького райдержадміністрації №332 від 20.05.2011 року став власником земельної ділянки площею 1,9482 га призначеної для ведення особистого селянського господарства, що на території Городоцької міської ради за межами населеного пункту.

Як убачається із пояснень представника ОСОБА_5 в суді, ОСОБА_11 жодних договорів, в тому числі кіпувлі-продажу від 06.03.2003 року із ОСОБА_6, не підписував, жодних дерев у власність не набував і в подальшому їх не відчужував.

Із змісту постанови про порушення кримінальної справи та додатків до неї (а.с.64-78) убачається, що старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУМВС України у Львівській області, 24 січня 2011 року порушено кримінальну справу по факту замаху, службовими особами ПП "Міко" на заволодіння земельною ділянкою, площею 19,8230 га, що на території Городоцької міської ради вул. Артищівська в м. Городок (за межами населеного пункту) за ознаками злочину передбаченого ст.ст.15, ч.4 ст.190 КК України, через встановлення дослідчою перевіркою підроблення підпису ОСОБА_11 у договорі №1034 від 06 травня 2003 року укладеного між ним та ПП "МІко".

Із копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №516713 (а.с.144) убачається, що ОСОБА_4 "Яблуневий Дар", згідно договорів купівлі - продажу ВРР №541327, ВВР №541323 реєстр. №582 від 20.03.2012р., є власником земельної ділянки площею 7,7938 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що на території Городоцької міської ради за межами населеного пункту.

Із пояснень представника Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області ОСОБА_10, представника позивачів ОСОБА_28 в суді убачається, що на 21 грудня 2012 року власниками земельної ділянки призначеної для ведення особистого селянського господарства на території Городоцької міської ради за межами населеного пункту, вул. Артищівська є ПП "Закторгсервіс", ОСОБА_4 "ТБ Сад" та ОСОБА_4 "Яблуневий дар", що також видно із копій Державних актів на право власності на землю серія ЯМ №120188 від 23.02.2012р, серія ЯМ №516714 від 23.04.2012р. та серія ЯМ №516713 від 23.04.2012р. з додатками до них (т.2 а.с.129-199).

Відповідно до положень ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведе, підстав для звернення до суду за захистом своїх порушених прав з мотивів викладених у позові та наведених представником в суді у ОСОБА_3 не було.

Відповідно до роз’яснень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін та і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчинення правочину.

З матеріалів справи безперечно вбачається, що позивачі ОСОБА_4 «Яблуневий Дар» і ОСОБА_3 не є стороною оспорюваного ними правочину, а тому не можуть породжувати виникнення у них жодних прав та обов’язків щодо спірного майна й відповідно права скористатись таким способом охорони цивільного права, як визнання оспорюваного ними правочину недійсним.

Крім того, на позивачу лежить тягар доказування належними і допустими доказами недійсності оспорюваного правочину. Належним доказом, виходячи із посилань позивача на постанову про порушення кримінальної справи по факту замаху, службовими особами ПП "Міко" на заволодіння земельною ділянкою, площею 19,8230 га , що на Городоцької міської ради вул.. Артищівська в м. Городок (за межами населеного пункту) за ознаками злочину передбаченого ст.ст.15, ч.4 ст.190 КК України, через встановлення дослідчою перевіркою підроблення підпису ОСОБА_11 у договорі №1034 від 06 травня 2003 року укладеного між ним та ПП "МІко" , може бути лише вирок суду про притягнення винних до кримінальної відповідальності. Такого вироку не існує.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Покликання представника позивачів ОСОБА_5 в суді про захист законних прав і інтересів його довірителів які можуть бути порушені вчиненням правочину в майбутньому є необґрунтовані.

Будь-яких доказів на підтвердження порушення відповідачами прав позивачів на момент укладення спірного правочину або ж на момент звернення до суду із позовом, а також доказів того, що багаторічні насадження, що були об’єктом спірного договору розташовані саме на земельній ділянці № 4620910100:02:000:0027 чи №4620910100:02:000:0028 представником не наведено, в суді не здобуто.

Покликання представника ОСОБА_5 на невідповідність оскаржуваного договору купівлі - продажу, положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р., №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Наказу Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», порушення інших нормативно-правових актів при його укладенні, суд з огляду на вищенаведені докази, інші матеріали справи, оцінює як необґрунтовані.

З огляду на встановлене, що вимоги про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу від 06.03.2003 року недійсним пред’явлено неналежними позивачами так і на недоведеність ними протиправних дій відповідачів, підстав до задоволення позовів немає.

За наведеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 59, 60, 61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Яблуневий Дар» про визнання недійсним договору купівлі продажу від 06 березня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_22 за реєстровим № 518, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з моменту його укладення в і д м о в и т и.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.

С у д д я : ОСОБА_29 Онуфер