Екологи вимагають закрити сміттєспалювальний завод у Дніпропетровську

Фахівці говорять, що викиди діоксину, що утворюються при спалюванні відходів, поступово знищують нас.

Дніпропетровський регіон був оголошений зоною надзвичайного екологічного лиха ще у 2007 році. Але за три роки ситуація не те щоб покращилася, а зовсім навіть навпаки. В той час, коли Європа намагається врятувати свої міста, застосовуючи нові технології і закриваючи шкідливі виробництва, в нашому «королівстві» небезпечні об'єкти множаться, як гриби після дощу, особливо на промисловій Дніпропетровщині.

При цьому щорік в місті утворюється  300-350 тис. тонн побутового сміття і 100-400 тис. - будівельного. Для його захоронення в області призначено два місця: невелику частину вивозять на полігон біля Новомосковського, ще близько 150 тис. тонн вирушає на завод зі спалювання побутових і будівельних відходів. Все інше - а це мало не половина сміття - залишається на самій території міста!

І хоча перспектива загрузнути в сміттєвих завалах реальна, не всі способи його знищення однаково «корисні». Наприклад, спалювання приносить невиправну шкоду здоров'ю городян, заявляють місцеві екологи. З 140 тис. тонн, які щороку привозять на цей завод, після спалювання залишається рівно половина відходів, але дуже небезпечних. У них сконцентровані всі шкідливі речовини, адже спалюють відходи без розбору - тут і пластик, і зіпсовані медикаменти, лампочки, батареї та інші «шкідливості». Залишки звалюють в довколишню балку, де немає жодних очисних споруд, і з першими дощами ці найшкідливіші речовини потрапляють на навколишні території і в ґрунтові води. Але це лише верхівка айсберга.

- Сміттєспалювальні заводи заборонені в більшості країн світу, оскільки процес спалювання утворює діоксин, який ще називають «гормоном деградації» або «хімічним СНІДОМ», - розповідає голова громадського руху України «За право громадян на екологічну безпеку» Володимир Гончаренко. - Небезпека діоксину в тому, що він «викидається» на десятки кілометрів і діє не відразу, а поступово накопичується в організмі людини. В результаті ми спостерігаємо похмуру картину: інфаркти, інсульти у молодих людей, з 100 діточок лише двоє народжуються здоровими... І цей сумний ряд можна продовжувати довго.

Після таких трагічних розповідей виникає законне питання: скільки ж боротися із сміттям? Екологи пропонують альтернативний варіант - створення в нашій області сміттєпереробного заводу: з сортуванням відходів і пресуванням того, що не можна використовувати повторно. Правда, тут же фахівці тяжко зітхають: надія на це зовсім мала, адже «сміттєва тема» актуальна лише перед виборами...