Волинь поповнилася двома зубрами

У Звірівському мисливському господарстві поповнення. Сюди привезли двох зубрів. Донедавна велетні мешкали у Вінницькій області. Проте незабаром, адаптувавшись до місцини, вони поповнять волинське стадо. Саме для збільшення поголів’я цих тварин у наших лісах та змішання крові придбали двох ссавців.   

– Це – наступний крок у програмі збереження тварини-велетня, яку впроваджуємо, – зауважив начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. – Кілька років тому ми зробили вольєр, який розташований у місці, найбільш придатному для проживання цих звірів. Адже зубр – тварина не суто лісова… Згодом  маємо завезти ще три самки.

Коли саме прибуде до Звірівського господарства решта тварин, визначити складно, бо ж відловити зубра не так просто. Він має потрапити до живоловильниці. Приміром, цих двох чекали ще взимку. Але… Щоправда, один тоді потрапив до пастки, але встиг вчасно вибратися.

І ось нарешті хмільницькі лісівники (а саме з цим лісовим господарством було укладено угоду) повідомили гарну новину: «Приїжджайте, забирайте двох зубрів».

Ніч із 9-го на 10-те червня для волинських лісівників була безсонною. Пізно ввечері вони потрапили на Вінничину.    

Начальник відділу мисливського господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Люшук розповідає: «Зубрів зачинили у дерев’яній клітці, повантажили на машину і транспортували на Волинь».

Приїхали пізно вночі, проте сон не брав. Із розвантаженням вирішили дочекатися ранку. Біля машини постійно чергували. З першими променями сонця стало зрозуміло, що «полонені» прокинулися. Вони штовхали стінки кліток так, що автівка ходила ходором.

Давала про себе знати і спека. Мошкара та задуха сприяли збільшенню агресивності звірів. Близько п’ятої ранку вирішили продовжити перевезення тварин. Дерев’яні клітки переставили на трактор і рушили до вольєра, який розташований далеко у лісі. Вісімнадцять кілометрів подолали без перешкод. Щоправда, доки зубри їхали до місця дислокації, лісівники мали чим зайнятися: із воріт вольєра за ніч хтось повиймав всі залізні болти і гайки. Отож довелося швидко все лагодити... От і задумайтеся після цього, хто більший звір: людина чи зубр?

Та повернімося до тварин-велетнів.  Вивантаживши клітки, ми стали помітно хвилюватися, адже тварина, яка важить більше тонни, має зараз вийти із пастки і стати поряд із тим, хто  її звільнить.

Єгер  державного підприємства „Звірівське мисливське господарство” Сергій Ходорчук забрався на конструкцію та почав відчиняти її. Проте дерев’яний щит виявився надто важким, тому витягши його до середини висоти клітки, чоловік спинився. Тварина вовтузилася, але вийти не могла. На допомогу прийшов директор мисливського господарства Андрій Шпорук. Вправно перестрибнувши через паркан, він швидко опинився на клітці і допоміг витягнути щит. Зубр поволі вийшов і, здавалося, був готовий напасти. Потім підстрибнув вгору, але чоловіки не ворушилися, тому тварина, оглянувшись, побігла геть. Зупинило її невеличке болітце. Побачивши воду, зубр занурився у живильну вологу. Пив довго, грізно позираючи у боки. А ми тим часом милувалися цим красенем-велетнем, який був зовсім поруч, але за дерев’яним парканом.

Сьогодні волинське стадо нараховує близько 20 зубрів. Місцеві лісівники працюють для того, аби воно збільшилося: ведуть переговори, укладають домовленості та сподіваються на підтримку. Проте поки доводиться обходитися власними силами, бо ж демагогів та критиканів досить, а от допомогти ніхто не поспішає. А за вінницьких зубрів треба буде заплатити немало-небагато – 75 тис. грн.

Керівник прес-служби Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Оксана ЧУРИЛО

КЕПУ