Газопровід «Південний потік» може завдати непоправної шкоди екології Чорного моря

Російські екологи заявляють про можливість завдання шкоди екології Чорного моря і Краснодарського краю у зв`язку з початком прокладки газопроводу «Південний потік».

Про це власному кореспонденту УНІАН в РФ повідомив член ради Міжрегіональної природоохоронної і правозахисної громадської організації «Екологічна вахта по Північному Кавказу» Фурен Газарян напередодні громадських слухань щодо морської частини газопроводу «Південний потік», які мають відбутися 17-18 травня в Геленджику та Анапі.

Зокрема, Ф. Газарян зазначив, що магістральний газопровід «Південний потік», призначений для експорту російського газу до Європи по дну Чорного моря, - це «черговий великомасштабний екологічно небезпечний проект, який планується реалізувати в Краснодарському краї».

Він повідомив, що на громадські слухання винесено матеріали техніко-економічного обґрунтування проекту морської частини газогону, розроблені ВАТ «Гіпроспецгаз» на замовлення ВАТ «Газпром». Сухопутна частина проекту обговорюватися не буде, хоча саме з нею пов`язані найбільш значущі екологічні та соціальні проблеми при його реалізації, вважають екологи.

Проект передбачає два альтернативні варіанти розміщення морської частини газопроводу. Згідно першого, передбачається, що газопровід виходитиме на берег в районі селища Архипо-Осипівка (місто-курорт Геленджик) на трасу існуючого газопроводу «Блакитний Потік», згідно другого - поблизу селища Варварівка (місто-курорт Анапа), повідомив експерт.

На думку члена ради «Екологічної вахти по Північному Кавказу», варіант з виходом траси на берег на південь від Анапи потребує прокладки абсолютно нової траси на значній ділянці передгір’я, що спричинить за собою вирубку лісів, нові перетини річок і плавневих ділянок. При будівництві може також постраждати Утришський заповідник і рекреаційний потенціал курорту Анапа.

Екологи стверджують, що «Анапський» варіант неприйнятний також через те, що морська частина газопроводу пройде через морську акваторію «Анапська банка», що особливо охороняється і яка є однією з найбільш цінних в російських водах Чорного моря.

Варіант «Архипо-Осипівка» теж несе проблеми, оскільки будівництва газопроводу і нової компресорної станції зачеплять пам`ятник природи «Урочище сосни кримської «Архипо-Осипівське». В результаті постраждають житла тварин, рослини, які охороняються, підкреслив він.

На думку екологів, з природоохоронної точки зору переважає варіант, що передбачає вихід газопроводу на берег в районі Архипо-Осипівки і прокладку сухопутної частини «Південного потоку» паралельно «Блакитному потоку», з мінімальним розширенням смуги відведення.

«Передбачити наслідки будівництва «Південного потоку» поки складно. Але є підстави вважати, що вони навряд чи відрізнятимуться від того екологічного беззаконня, яке влаштував «Газпром» при будівництві «Блакитного потоку», - підкреслив Ф. Газарян.

Він нагадав, що в 2001 році цей трубопровід розрізав навпіл унікальний пам`ятник природи «Урочище сосни кримської «Архипо-Осипівське», при цьому були знищені тисячі видів дерев, занесених до Червоної книги. Не зважаючи на протести «зелених», тоді «Газпром» відмовився змінити трасу газопроводу, пообіцявши, що компенсує завдані збитки. Проте й досі компанія так і не виконала цих обіцянок. Не веде вона і обіцяного моніторингу рослинного і тваринного світу на «Блакитному Потоці». Наразі траса «Блакитного Потоку» і технологічні дороги до неї використовуються для кримінальних вирубок лісу, не зважаючи на їхню нібито сувору охорону службою безпеки газопроводу. «В цілому, “Газпром” зарекомендував себе в Краснодарському краї як одна з найбільш екологічно небезпечних і недружніх для громадськості компаній», - заявив Ф. Газарян.