Внаслідок зими постраждало понад 30 тис. га лісових насаджень

Державний комітет лісового господарства України, у зв’язку з природними негативними явищами, які сталися останнім часом, завершив попередній огляд  наявності насаджень, пошкоджених вітровалами, буреломами, сніголамами та їх стан розробки. Загалом  внаслідок негативних природних явищ у 2009-2010 рр. площа пошкоджених насаджень  склала 33 тис. га ( приблизно 2 млн. кубічних метрів загальної маси),  розроблено пошкоджених насаджень на площі близько 13 тис. га ( більше 1 млн. кубічних метрів загальної маси), залишилось не розроблено біля 20 тис. га ( близько 700 тис. кубічних метрів загальної маси). Найбільш постраждали Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Рівненська та інші області, - повідомляє прес-служба Держкомлісгоспу.

Відповідно до «Санітарних правил в лісах  України» в пошкоджених лісах проводяться  санітарно-оздоровчі заходи,  метою яких є збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами. Види, обсяги, терміни, місце та особливості проведення цих заходів визначаються державними органами лісового господарства, спеціалістами об’єднання « Укрдержліспроект», спеціалізованих лісозахисних підприємств, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.

Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів щорічно складаються  постійними лісокористувачами за участю спеціалістів лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб. Відповідні плани  затверджуються територіальними органами Держкомлісгоспу Автономної Республіки Крим та областей (на територіях природно-заповідного фонду – погоджуються з органами Мінприроди). Позачергово санітарно-оздоровчі заходи проводяться  в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів (пожежі, вітровали, буревії тощо), а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників. Здійснення відповідних заходів передбачає: застосування найефективніших методів і технологій; запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ .

КЕПУ