Україна приєдналась до Копенгагенської Угоди, але скорочувати викиди СО2 не збирається

Україна подала заявку до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC) о приєднанні до Копенгагенської Угоди. Цим кроком Україна підтримує вирішення проблеми зміни клімату, але в той же час планує значно збільшувати викиди парникових газів. 

Україна надала ціль скорочення викидів на 20% від 1990 до 2020 року. Також Україна ставить умову збереження статусу країни з перехідною економікою, збереження гнучких механізмів Кіотського протоколу (торгівля квотами та проекти спільного впровадження) та 1990 рік як рік відліку скорочень викидів. Україна наполягає на перенесенні непроданих квот з першого періоду Кіотського протоколу на майбутнє.

Робоча група неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату вітає рішення України приєднатися до Копенгагенської угоди, але вважає, що запропонована мета на скорочення викидів не є конструктивною. Адже, ціль зі скорочення викидів парникових газів, фактично означає лише їх зростання на 75% від сьогоднішнього рівня до 2020 року.

«Україна грається з цифрами і подає свою ціль як «скорочення викидів», але насправді це означає збільшення викидів у 1.5 рази від сьогоднішнього рівня. В міжнародній спільноті усі розуміють, що Україна намагається приховати реальну ситуацію» - коментує Ірина Ставчук, експерт зі зміни клімату Національного екологічного центру України.

Також неприйнятною є вимога переносу невикористаних квот з першого періоду Кіотського Протоколу до майбутньої пост-Кіотської угоди. Торгівля квотами, на думку екологічних організацій, не сприяє вирішенню проблеми зміни клімату. Європейський Союз у своєму в нещодавно опублікованому докладі «Міжнародна кліматична політика після Конференції в Копенгагені» звертає увагу на ризики  пов’язані із переносом невикористаних квот. Російська делегація також не наполягає на перенесенні квот з першого періоду Кіотського протоколу.

Незважаючи на те, що Копенгагенську Угоду підписали 124 країни, які відповідають більше ніж за 80% світових викидів парникових газів, вона не врятує світ від катастрофічних наслідків зміни клімату. Копенгагенська Угода вважається лише першим кроком до досягнення домовленості. Юристи досі сперечаються чи є ця угода юридично обов’язковою. Вчені  впевнено заявляють, що подані країнами зобов’язання по скороченню викидів мізерні і ніяк не утримають температуру в межах 20С. Навіть потепління в межах 20С призведе до значного підвищення рівня світового океану, зникнення багатьох видів на планеті та збільшення частоти природних катаклізмів. На даний момент людство рухається в бік незворотних змін клімату.

«Результати переговорів у Копенгагені чітко показують недостатню політичну волю країн щодо скорочення викидів парникових газів. Нажаль, це також видно на прикладі офіційної позиції Україна, яка передбачає лише ріст викидів парникових газів» - коментує координатор програми зі зміни клімату Христина Рудницька з Національного екологічного центру України.

На наступних зустрічах які відбудуться в Боні (червень) та Мексиці (грудень) країни будуть продовжувати роботу над створенням юридично зобов’язуючої угоди, яка замінить Кіотський протокол у 2013 році. А поки перед країнами стоїть низка складних питань: цілі зі скорочення викидів парникових газів, джерела фінансування адаптаційного фонду, гнучкі механізми нової угоди, скорочення вирубки лісів та ін. 

За більш детальною інформацією звертайтесь:

Христина Рудницька, Національний екологічний центр України, krudnytska@necu.org.ua, +38 044 353 78 42

КЕПУ