Останній шанс для цивілізації

«Завтра». Це невелике інтерв'ю одного з визнаних керівників антиглобалізму, видного американського політика і громадського діяча Ліндона Ларуша було отримано в ході роботи VII Родоського форуму «Діалог цивілізацій», який проходив 8-12 жовтня 2009 року під головуванням Володимира Якуніна.

«Завтра». Пан Ларуш, як ви оцінюєте причини поточної глобальної фінансової кризи і перспективи світової економіки?

Ліндон Ларуш. Впродовж останніх років я неодноразово говорив про неминучість краху нинішньої глобальної монетаристичної системи. В центрі ситуації лежать дві фундаментальні історичні і, я б сказав, цивілізаційні проблеми.

Перша пов'язана з монетаризмом як таким, який з'явився зовсім не в середині минулого століття унаслідок діяльності т.з. економічної школи «Чикаго». Він зародився і сформувався як економічна модель ще в Середні століття на основі торгівельних зв'язків, що склалися в країнах Середземномор'я і охопили всі країни Європи. Монетаризм ставив в центр саме торгівельні операції з швидким обігом капіталу, що домінувало і домінує до цього дня над виробничою моделлю світової економіки. Саме цей принцип і продовжує визначати економічну діяльність промислово розвинених країн Заходу, породжує безумні кризисні явища, які ведуть світ до тотального краху.

Друга проблема була сформульована великим російським мислителем Вернадським як теорія ноосфери. Відповідно до неї людство у міру свого розвитку стикається і неминуче в зростаючій мірі стикатиметься із зубожінням мінерально-сировинних ресурсів земної кулі і природно-охоронними імперативами, що виникають в зв'язку з цим.

Звідси витікає і відповідь на ваше питання. Поточну кризу неможливо приборкати і перемогти без вирішення даних двох проблем. Слід покінчити зі світовою монетаристичною системою глобальних фінансів і побудувати нову систему виробничої економіки відповідно до положень концепції Вернадського. Інакше подальший прогрес людської цивілізації неможливий. Нам доведеться шукати і переходити до прогресивніших джерел енергетики і форм господарювання. Саме ці два аспекти і визначають поточну, так само як і майбутню, ще гострішу фазу глобальної кризи:

«Завтра». Але яким чином ці дві фундаментальні проблеми співвідносяться в практичному плані з нинішньою глобальною фінансовою кризою? І як торгово-монетарна система, що зародилася за вашими словами в середні віки в середземноморському ареалі, позначається на нинішніх подіях?

Ліндон Ларуш. Найбезпосереднім чином. Річ у тому, що вона продовжує бути засадною як для американської економіки, так і економіки інших промислово-розвинених країн Заходу. Є базове протиріччя між механізмом, що функціонує в США і в Західній Європі, і тими головними ідеями, які були покладені в основу американської економіки і банківської системи в Конституції США в тому вигляді, як вона була написана Олександром Гамільтоном і прийнята Конгресом США. Це була «фізична економіка» з опорою на матеріальне виробництво. У ній був зроблений упор на встановлення фіксованого банківського відсотка і додання банківській системі виключно кредитної функції. Тоді як нинішня система - а вона була сформована переважно в результаті Бреттон-Вуду і подальших дій фінансової влади - переносить акцент на розвиток грошової маси і деривативів, що і створює живильне середовище для незліченних «фінансових міхурів» і базових невідповідностей, які ведуть до безумного збагачення фінансової олігархії. В результаті ми і маємо нинішню ситуацію, при якій політична влада вимушена весь час прикриватися відвертою брехнею і піаром замість вживання необхідних заходів і дій з приборкання кризи, що розвертається. У цьому контексті ми бачимо постійний і довгостроковий тренд в американській економіці, який особливо загострився після 1968-1971 років. У результаті в США йде неухильне скорочення матеріального виробництва, відбувається перенесення промисловості в інші менш розвинені країни. Це явище стало домінуючим з 1987 року і далі в роки клінтонської адміністрації і адміністрації Буша. Нинішній момент характеризується загальним хаосом, який намагаються прикрити імітаційними криками про відновлення активності економіки США і інших економік. Але нічого не вийде. Доведеться робити структурний поворот. Інакше неминучий катастрофічний розвал світових фінансів і світової економіки.

«Завтра». Але ми звикли рахувати економічний підхід Кейнса, з його упором на підтримку попиту і втручання держави в економічне життя країни, - повною протилежністю економічної моделі монетаристів, яка максимально розширює свободу ринку і маніпулює ним переважно на основі облікової ставки і грошової маси при зниженні податків, держрегулювання і соціальних програм.

Ліндон Ларуш. Це невірне розуміння і невірне трактування. Зіставлення йде по лінії домінування або фізичною, або чисто фінансовою економічною системою. Рузвельт виходив якраз з фізичної моделі, яку він і проектував не лише на США у післявоєнному світі, але і на всю світову спільноту націй. Передбачалося, що світ трансформується у федерацію незалежних країн з тісно взаємодіючими економіками в світовому просторі на базі зафіксованою постійною обліковою ставкою і зафіксованих змінних курсів валют. Вони повинні були змінюватися при збалансованому вирішенні міжнародних економічних організацій. Проте 12 квітня 1945 року Рузвельт вмирає, а вже 13-го числа Трумен спільно з Черчиллем вводять саме монетаристичну систему, яка відображала базові інтереси фінансової олігархії, що знаходиться перш за все у Великобританії, що і привело зрештою до нинішнього стану справ.

«Завтра». Але, можливо, Обама і його адміністрація в чомусь розділяють ваші погляди і готові піти на кардинальні заходи, аби запобігти подальшому розвитку кризи усередині американської і світової економіки?

Ліндон Ларуш. Аж ніяк. Обама є агентом впливу все того ж фінансового олігархічного капіталу, який я описую під терміном «Британська імперія». Серед його призначенців - більшість таких людей, як Ларрі Саммерс, прямий представник цих кругів, який відомий і в Росії, і в світі як відвертий злодій. Саме він несе відповідальність за «псевдоантикризову програму» в адміністрації Обами, яка займається лише вливанням додаткової гігантської грошової маси в «дружні структури». Саме він цементує колишню систему, що і обумовлює подальший рух до кризи і тотального розвалу. Америка знаходиться в процесі хаосу, оскільки замість вирішення проблем, замість надання соціального захисту населенню і особливо людям, що живуть в своїх будинках, замість захисту власної промисловості - ми дозволяємо панувати колишньому хаосу і вливаємо безумні засоби у фінансові олігархічні структури.

«Завтра». Так які ж конкретно кроки ви пропонуєте зробити адміністрації Обами і - в ширшому плані - іншим провідним гравцям світової економіки?

Ліндон Ларуш. На першому етапі нинішньої кризи я пропонував ввести законодавство, що заморожує всі кредити і позики по іпотечному кредитуванню, що залишило б всі американські сім'ї в своїх будинках на тривалий термін, під час якого можна було б створити систему покриття витрат і кредитів. Одночасно пропонувалося нове законодавство і по банківській системі, яке також вводилася б під захист і контроль держави. Проте зараз такі заходи стають явно недостатніми, оскільки ми вже пройшли «точку неповернення». В світлі цього встає питання про відміну, заморожуванні або навіть забороні, частковій або повній, деривативів і інших фінансових інструментів.

Але і цього недостатньо. Зараз ми знаходимося в середині кризи, яка ось-ось може висадити всю планету за типом ланцюгової реакції. Оскільки є величезна і все наростаюча маса боргів, що перехрещуються, заснованих знову ж таки на дериватах і облігаціях, які у свою чергу теж спираються на інші деривати. Але якщо раніше 80% виживання і економічної безпеки країни забезпечувалося внутрішньою стабільністю держави, то в епоху глобалізації це співвідношення міняється у зворотний бік. Саме тому я пропоную підходити до глобальної кризи не лише і не стільки з національної платформи, скільки через спільні дії ключових націй в світовій економіці. Це Китай, США, Індія і Росія. Якщо ці держави прийдуть до єдиної лінії в реорганізації світових фінансів, ініціюють і проведуть силову реструктуризацію світовою фінансової і кредитної систем в рамках рузвельтовської схеми фізичної економіки, як вона замислювалася в 1944 році, тоді в світу є шанс прорватися через катастрофу, що насувається, і відтворити гармонійну структуру світової економіки. В світлі цього перед нами стоїть політичне питання відносно того, чи зможуть США, Росія, Китай і Індія провести внутрішні реорганізації, а потім створити блок націй з єдиною фінансово-економічною стратегією на основі довгострокових домовленостей при всій відмінності їх інтересів.

Справжнім виходом з кризи повинно стати і може бути лише знищення нинішньої монетаристичної системи, яка домінувала над європейською цивілізацією, починаючи з Пелопонеських воєн. Монетаристична система - це чума нинішнього світу. Ми повинні підпорядкувати грошову систему влади суверенних держав.

«Завтра». Пан Ларуш, спасибі вам за цікаву бесіду. Проте насилу віриться, що російська влада або влада інших провідних країн, за винятком КНР, виявляться в змозі піти на які небудь рішучі кроки як усередині своїх країн, так і в плані вироблення міжнародної стратегії протидії глобальній фінансовій кризі. Вони дуже тісно зв'язані все з тими ж олігархічними структурами і фактично виконують їх цільові установки.

Матеріал був опублікований в газеті «Завтра» 21 жовтня 2009 року

Бесіду вів Олександр Нагорний