Результатами дослідження "Хто пише про ліс найчастіше?"

Найбільше проблемами лісу переймаються журналісти Львівщини. Такий висновок можна зробити, ознайомившись із результатами дослідження, проведеного експертами Програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance– Правозастосування та управління у лісовому секторі)*, які проаналізували «лісові» публікації українських видань за минулий рік**. Зокрема, дослідники з’ясували, в яких регіонах журналісти найчастіше пишуть про лісові проблеми. Виявилося, що найбільша кількість проаналізованих публікацій у ЗМІ стосується Львівської області, далі йдуть Закарпаття та Івано-Франківщина. Найчастіше увагу журналістів на лісові проблеми звертають прес-служби МВС, Держекоінспекції (разом з Мінприроди) та прокуратура.

Найцікавішим же є аналіз змісту та тематики публікацій. Найчастіше до поля зору журналістів потрапляли такі теми: «Незаконні рубки», «Порушення природоохоронного законодавства у лісопідприємствах», «Махінації із землями лісового фонду», «Контрабанда лісу», «Участь працівників лісового господарства у незаконних оборудках», «Незахищеність лісівників»,  «Ліс і місцеві жителі». Чемпіоном у рубриці «Махінації із землями лісового фонду» стала Харківська область, де «підприємці» намагаються за підробним рішенням одного з київських судів загарбати 70! гектарів лісу.

Найбільше ж публікацій присвячено незаконним рубкам. Левова частка таких матеріалів – це коротка інформація про порушення: затримали порубщика або кількох, затримали автомобіль із краденою деревиною тощо. Також часто зустрічаються замітки-звіти контролюючих органів: за рік (на початку наступного), за один-два місяці (зазвичай – перші місяці року), за квартал, за півроку, за три квартали.

Зазвичай усі ці замітки не дають змоги зрозуміти, наскільки масштабними є незаконні рубки (немає порівняння із масштабами рубок по країні в цілому тощо; даються просто абсолютні цифри – без аналізу).  В одних замітках повідомляється кількість зрубаних дерев, у інших наводяться збитки у гривнях. А якщо дається й те, й інше, то все одно не зрозуміло, збільшується чи зменшується кількість порушень та завдана ними шкода з року в рік. На жаль, журналісти не шукають причин, через які людина йде рубати ліс. Не ясно також, що заважає ефективно боротися із порушеннями: недосконалість закону чи відсутність реального покарання, не доопрацювання суду чи прокуратури, занадто маленькі чи занадто великі штрафи? Цікаво, що при обговоренні цього питання на семінарі у Івано-Франківську, який для вивчення ситуації із незаконними рубками наприкінці минулого року організувала та ж Програма FLEG, лісівники скаржились, що карати порушників заважають зависокі(!) штрафні санкції. Коли вартість кількох незаконно зрубаних дерев перевищує вартість майна порушника, то суд зазвичай взагалі звільняє його від відшкодування збитків!

Але загальний висновок із аналізу публікацій такий: державна машина доволі справно працює у випадках затримання неорганізованих браконьєрів-лісорубів. Куди складніше мати справу з організованими групами нелегальних лісорубів. Частину таких порушників теж успішно затримують, але якщо деревина встигає перетворитися на «живі» гроші, то порушники не менш успішно обходять усі закони, особливо якщо вартість вкраденого рахується мільйонами. Коли ж йдеться про масштабні рубки, то зазвичай система покарання взагалі буксує.

Робота журналістів із інформування суспільства про ситуацію в лісовому господарстві по-різному оцінюється лісівниками, громадськістю, представниками правоохоронних органів тощо. Але з тим, що вона потрібна, погоджуються всі. Так само як і з тим, що у лісовому секторі країни потрібен більший порядок і сильніший закон.

*Детальніше про антикорупційну екологічну програму FLEG тут:

http://pryroda.in.ua/lystopad/antikorrupcionnaya-ekologicheskaya-programma-fleg/

або за адресою oleg.lystopad@enpi-fleg.org (Олег Листопад)

**Повний варіант аналізу публікацій щодо лісових проблем тут:

http://www.fleg.org.ua/node/19

КЕПУ