У Київському зоопарку гинуть тварини

Тварин скоро можуть вигнати на вулицю, житло для них не підходить, - занадто тісне і призводить то фатальних наслідків, а нове не збираються будувати.

У Київському зоопарку тварини на межі загибелі. Їм холодно, у них тісні приміщення. І найближчим часом ніяких змін не передбачається.

Київський зоопарк заснували рівно 101 рік тому. Тоді першу зиму тварини провели у продовольчому відділі залізничного вокзалу. За 4 роки міська Дума розщедрилася для зоопарку на 5 десятин землі посеред шулявських пустирів та урочищ на краю міста. Зараз у тварин умови не на багато кращі.

Кирило Трантін, коли ще був заступником директора зоопарку, повів журналістів за лаштунки. Через кілька днів його звільнили. Тепер він разом зі створеною групою порятунку тварин розсилає пресі листи-пророцтва та фотокартки зоопарківського безладу. Кілька років тому, схожий хід привернув увагу закордонних захисників тварин.

Тоді були інші опозиціонери звіринцю та інший директор. За правління Федора Ромаша в одні клітці сиділи тварини, різні за породою та видом. Через розладнану психіку, гімалайська ведмедиця розбила собі голову, інша доросла ведмедиця порвала молоду суперницю, а собака загриз лисицю.

Зоозахисники тоді називали це експериментами керівника відділу хижих тварин.

Володимир Борейко, захисник тварин, розповідає про правління колишнього директора: "Ми не побачимо тигрів, в яких він стріляв гумовими кулями. Просто цих немає кадрів. Там відбувалися дійсно жахливі речі .. ми не побачимо фламінго, які загинули через те, що місцеві менти організували в кафе "Білочка" п'янку".

Фотознімки захисників тварин зробили своє. Від київського зоопарку відвернулась Європа. У вигляді Великої асоціації зоопарків та акваріумів. До ЄАЗи входять триста тридцять членів із 35-ти країн. Членство дає безліч привілеїв: такі, як участь у наукових та освітніх програмах і безкоштовний обмін тваринами. І головне - це репутація. Те, чого дуже бракує київському закладу.

Світлана Берзіна – гендиректор зоопарку – уточнює: В статуті ЄАЗ написано - якщо організація втратила членство в асоціації - вона втрачає членство на п'ять років"

У Берзіної залишилося ще три роки, щоби повернути зоосад у Європу. Попередні два минули без ексцесів. Пресу запрошували подивитися то на придбаних левів, то на операцію слону, то на вольєр для рисі. Щоправда, поодинокі скандальні заяви таки лунали.

За правління Світлани Берзіної, кажуть, розформовано кілька відділів, зокрема і науковий. Гендиректор каже, що для науковців є інші організації.

Захисники тварин іншої думки. Науковці пішли, бо їхня, напрацьована роками теорія з практикою нового директора, - несумісна. Із їхніх слів - до тварин вона ставиться так само, як і попередник.

Так, помер білогрудий ведмідь Ося, якому просто не підходив вольєр.

Великі проблеми обіцяють також з носорогом, слоном та іншими тропічними тваринами. В мінусову температуру їх можуть вигнати на вулицю. Бо зимівники не готові. Стара самка носорога відмовилась од їжі, і застудилася. Берзіна каже, що в таких умовах самка носорога прожила 20 років і може спокійно доживати. Найболючіше квартирне питання тварин за два роки правління нового директора так і не було вирішено.

Захисники тварин стверджують, що ті фінансові потоки, які не додали цього року і минулого, які були озвучені київською міською адміністрацією – були достатні, аби зробити з зоопарку Париж

Берзіна називає всі звинувачення - маршем невдоволених та звільнених. Проблеми тваринного житла, на її думку, на сумлінні попереднього керівництва.

До вольєрів, що хаотично будувалися роками, - тепер можуть людей пустити. У приматнику, на який мавпи не мають документів - може бути чи то розважальний центр, чи то дельфінарій. Комерсанти вже оцінюють привабливість будівлі.

Грошей на нові вольєри в міському бюджеті немає.

Захисники тварин стверджують, що фінансові звіти зоопарку - липові. Крім того, вони підозрюють, що реальні суми благодійних внесків, які надають опікуни тварин - значно вищі за цифри, зазначені у звітах.

Питання фінансування зоосаду вже активно вивчає слідча комісія Верховної Ради.

Кажуть, зоопарк зумисне доводять до банкрутства. На кону - майже 35 гектарів землі в центрі столиці. За призначенням – це тера інкогніта для комерсантів. Будувати житло для людей тут ще не почали, а вольєри для тварин вже давно припинили.

Чутки про переїзд звіринцю під Київ не нові. Вони спали на думку попереднім опозиціонерам зоопарку.

Звинувачення безпідставні, - каже директор. Зоопарк є об'єктом заповідного фонду.

Проте, замовчується інший шлях. Зоосад, до того ж, у комунальній власності. А це означає, що він має статус загальнодержавного значення, але на цій земельній ділянці може бути майно ,яке створене за рахунок коштів територіальної громади міста, це будівлі, приміщення, можливо якісь тварини. А заповідна земля, що залишиться без комунальних вольєрів, із часом може втратити і статус і захист. Та чутки про можливий переїзд дирекція категорично спростовує. Як і можливість розширення новими вольєрами.

Берзіна наголошує: " Поки не буде розроблено генеральний план, котрий буде фундаментом для розвитку зоопарку - жодних будівництв вестися не буде".

Один глобальний план цього року вже ухвалили. Це програма розвитку зоопарку на п'ять років. Згідно з якою, передбачений ремонт 23-х об'єктів, зокрема 15-ти павільйонів. Із передбачених на ремонт чотирьох із половиною мільйонів гривень із міського бюджету надійшла лише третина.

Столична міськадміністрація своїх побажань до звіринцю не приховує. Їх цікавить лише прибутковість парку. Тож, звірі мають самі собі на ремонт заробити. Інакше - у їхніх вольєрах поселять вигідніші проекти.