Хто на вихід?

Нова хвиля кризи не призведе до масових звільнень персоналу. Галузі кадрового ризику – підприємства сфери послуг і банківського сектора

Олена Григор’єва в серпні втратила роботу. Комерційний банк, у якому вона працювала молодшим аудитором, закрив кілька відділень у Запоріжжі, паралельно скоротивши працівників центрального міського офісу. «Фінустанова, де я працювала, входить до двадцятки найбільших, проте через скорочення кредитних програм звільнили близько третини персоналу», – каже Олена. За її словами, знайомі службовці з інших банків теж сидять на портфелях – поповзли чутки про чергову хвилю скорочень.

«Немає реальних причин для масових звільнень ні в банківському, ні в будь-якому іншому секторі економіки», – вважає менеджер зі зв’язків із громадськістю порталу rabota.ua Максим Муровайко. За словами експерта, восени 2008-го та взимку 2009 року, коли роботу втратили півмільйона українців, спостерігалося суттєве скорочення вакансій. «Судячи з бази порталу, з лютого ситуація в гірший бік не змінювалася. Навпаки, з вересня з’являться нові робочі місця», – підкреслює Муровайко й підтверджує свій прогноз статистичними даними – з 7 по 14 серпня кількість вакансій у банках збільшилася на 5,7%, а за два останні місяці число заявок від роботодавців у фінансовій сфері зросло більше ніж у півтора рази (з 332 в червні до 534 в середині серпня).

«Від початку кризи ринок праці вже пережив дві хвилі скорочень. Думаю, восени 2009 року варто чекати на третю», – висловлює іншу думку Олена Крафт, директор з управління персоналу Індустріальної групи «УПЕК». За її словами, до вересня–жовтня багато компаній, які чекали покращення економічної ситуації, повністю вичерпають ресурси, що дозволяли обходитися без звільнень, і будуть змушені скорочувати людей. Певні підстави для такого прогнозу є. Зокрема, в червні 2009 року, за даними Держкомстату, в вимушених відпустках перебувало 3,6% найманих працівників – більше 350 тис. осіб – вони перші кандидати на звільнення. До галузей підвищеного кадрового ризику Олена Крафт зараховує промвиробництво, торгівлю і банківський сектор.

За словами експертів, оптимізацію персоналу в цих галузях було проведено ще під час першої хвилі кризи – до лютого 2009 року. Більша частина вимушених відпускників – працівники металургійних підприємств. Але зараз у багатьох галузях з’явилися перші озна­­ки одужання. Наприклад, металургія й ГМК поступово повертають втрачені позиції. Випуск сталі зростає четвертий місяць поспіль (лише з травня по червень на 20%). Зростанню виробництва сприяє кон’юнк­тура світового ринку: наприклад, якщо в березні за тонну квадратної заготовки українські металурги одержували менше $330 (у Чорноморських портах на умовах FOB), то в серпні вже $430–440. Вітчизняні меткомбінати забез­­пе­­че­­ні замовленнями до жовтня–листопада, й людей поступово відкликають із вимушених відпусток.

ЗВІЛЬНЕНЬ НЕ БУДЕ

Анна РАДИШ, директор із персоналу Піреус Банку в Україні 

– Восени чергова хвиля скорочень малоймовірна. Власники вітчизняих підприємств, помічаючи ознаки пожвавлення економіки (насамперед – поступове зростання промислового виробництва), почувають себе впевненіше. В фірмах, де була потреба оптимізувати штат (звільнити надлишок персоналу або ж позбутися неефективних працівників), скорочення провели ще восени – взимку. Компанії, які розраховують не тільки вижити під час кризи, а й розвиватися після її закінчення, навряд чи будуть прощатися з іншими співробітниками.

 Олена ГРИЩУК, директор рекрутингової компанії «Форсаж»

– Масштабних скорочень восени не буде. В галузях, найбільше постраждалих від кризи, скорочувати нема кого. За моїми даними, західні бізнесмени розглядають нашу країну як інвестиційно привабливу, вони зацікавлені в купівлі й оренді ділянок для будівництва, в придбанні недобудованих об’єктів нерухомості й т. ін. Багато ритейлерів, учасників FMCG-сектора, котрі відкладали вихід на український ринок, міняють плани – восени в Україні з’явиться кілька нових фармацевтичних компаній, підприємств торгівлі та з виробництва обладнання. А це – нові робочі місця.

СКОРОЧЕННЯ МОЖЛИВІ

 Олена КРАФТ, директор управління персоналу Індустріальної групи «УПЕК»

– Несуттєве зростання обсягів виробництва, низькі купівельна спроможність та платоспроможність клієнтів, потреба розраховуватися за кредитами призводять до невідповідності рівня доходів і постійних витрат, зокрема й на персонал. Як наслідок, це спровокує чергову хвилю звільнень. У першу чергу постраждають працівники підприємств промисловості, сфери послуг і банківського сектора. Натомість зниження зарплат навряд чи буде – урізати їх далі нема куди. Хоча затримувати платню, напевно, будуть.

 Анна БАСЮК, керівник департаменту персоналу Unitrade Group

– Більшість компаній оптимізували штат ще торік і в першому півріччі цього року, тому хвиля скорочень не стане цунамі. Тим не менше, чергові скорочення восени цілком можливі – через сезонний спад у певних галузях, оптимізацію витрат на персонал у тих компаніях, які не зробили цього раніше, закриття окремих проектів. У нашому ж секторі інформаційно-комунікаційних технологій саме восени починається активний сезон продажів, тому до зими я очікую зростання доходів і збільшення штату компанії.

ГРУПА РИЗИКУ

Бізнес-напрямки, на яких зменшилась кількість вакансій

У червні–липні в Україні припинилося падіння роздрібного товарообігу. Якщо в березні–травні виручка магазинів скоротилася на 18–20% порівняно з аналогічним періодом 2008 року, то за підсумками перших семи місяців роздрібний оборот виявився меншим за минулорічний лише на 15,9% (дані Держкомстату). Можна передбачити, що підприємствам торгівлі масові звільнення не загрожують.

Якщо найближчим часом не пожвавиться рекламний ринок, чергова хвиля звільнень зачепить медіа-бізнес. Відсутність інвестицій, на які так сподіваються девелопери, змусить власників будівельних компаній і надалі скорочувати персонал. У групі ризику також сфера послуг – різні опитування свідчать про намір українців заощаджувати на необов’язкових витратах (розваги, відпочинок, оздоровлення, спорт) у разі подальшого погіршення їхнього фінансового становища.

Звільнення можливі і в банківському секторі. Та кількість зайнятих у цій сфері не перевищує 20 тис. осіб (за даними rabota.ua з вересня 2008 року по березень 2009-го без роботи залишилося близько 9,5 тис. банківських клерків). Тобто навіть якщо восени–взимку цього року в деяких банках запровадять тимчасові адміністрації, без роботи, в найгіршому випадку, залишаться кілька тисяч осіб, а не півмільйона, як рік тому.

«Так, нова хвиля кризи можлива, проте вона не має спричинити масові звільнення й значне падіння рівня зарплат – працедавці вже оптимізували кадрові ресур­­си, навчилися виживати в умовах падіння попиту, а най­маний персонал і так працює за невеликі гроші», – резюмує пан Муровайко. «Тепер штат у багатьох компаніях стиснутий до критичного рівня. Тож якщо економічна ситуація погіршуватиметься й надалі, фірми будуть або об’єднуватись, або підуть із ринку», – вважає Вікторія Погоріла, начальник відділу кадрів UDC Holding.