Справжні причини кризи. Частина 3 - що далі?

Продовження. Частина 1 - ФРС і фондовий ринок

Частина 2 - нафта і золото

Тепер треба сказати про те, що відбувається зараз в світі, і що буде далі.

Зараз відбувається «контрольоване обвалення». Треба зрозуміти, що для творців віртуального фондового ринку нічого страшного не відбувається. Все йде за планом. Цей етап «контрольованого обвалення» також повинен принести величезні прибутки і підсилити позиції власників ФРС у всьому світі. Етап обвалення неминучий, оскільки закони фізики ніхто не відміняв, і будь-яка фінансова піраміда обов'язково обрушиться. Це єгипетські піраміди можуть стояти століттями, а фінансові піраміди обов'язково рушаться.

Вона б обрушилася пізніше, через 2-3 роки сама, але тоді процес став би неконтрольованим і міг заподіяти шкоду інтересам творців піраміди. До контрольованого обвалення йшла активна підготовка багато років. Вся річ у тому, що під час цього етапу необхідно буде скупити за безцінь найважливіші і найприбутковіші підприємства, а для цього необхідно буде жорстко контролювати всі фінансові потоки і мати можливість присікти ті з них, які загрожуватимуть інтересам скупки підприємств (наприклад, які можуть допомогти протриматися до завершення кризи цікавому для скупників підприємству).

Чи була така підготовка? Чи можемо ми побачити її сліди? Була. В середині і другій половині 90-х років практично зникла банківська таємниця. Офіційний привід боротьби за відміну банківської таємниці - необхідність боротьби з несплатою податків. Під загрозою того, що для банків Швейцарії і інших країн, де декларувалася наявність банківської таємниці, будуть закриті банківські ринки США, Канади і інших країн, практично всі держави відмовилися від банківської таємниці, як такої.

Але просто знати, що якісь гроші кудись і звідкись йдуть недостатньо. Треба дістати можливість, при необхідності, активно впливати на ситуацію. Наступним кроком стало - 11 вересня 2001 року. Події, що сталися тоді, вирішували цілий ряд завдань, але ми зараз виділимо лише одну, що цікавить нас в плані теми нашої статті. В результаті цих подій були ухвалені закони про боротьбу з фінансуванням тероризму. Взагалі-то неважко зрозуміти, що терористи майже завжди фінансуються зовсім не через банки, та і для організації терактів потрібні сміхотворні суми - до декількох десятків тисяч доларів.

Насправді, головною метою ухвалення цих законів було створення механізму блокування без рішень судів на будь-який термін (хоч на 20 років) будь-якої суми, якщо є підозріння, що вона нібито призначається терористам. Судова процедура в даному випадку незручна - це довго, потрібно представити докази, що це дійсно терористичні гроші, та і важко контролювати величезну масу судів у всьому світі. Так був отриманий реальний інструмент для дії при необхідності на ситуацію при грядущому «контрольованому обваленні».

Покажу і інші елементи підготовки:

Для цього потрібно зрозуміти наступне: ви звернули увагу, де Україна всі ці роки тримала 60% золотовалютних резервів?

Минулого року кілька місяців активно тиражувалася думка, ніби Україна має в своєму розпорядженні значні золотовалютні резерви в 38 мільярдів доларів. Які дозволять їй гарантувати стійкість національної валюти. Виявилося - черговий блеф української влади.

Пропонуємо читачам подивитися на офіційно визнану Національним банком структуру золотовалютних резервів України на піке їх наповнення в кінці серпня: структура ЗВР за даними НБУ на 01.09.08: гроші (валюта на рахунках) - 17 млрд. 250 млн. Цінні папери (ЦБ) - 20 млрд. 600 млн. Спеціальні кошти позики - 2 млн. Монетарне золото - 529 млн. Разом: 38 млрд. 381 млн. (32 млрд. на 01.11.08).

Отже справжнього золота (монетарного) 529 млн., а це всього 1,35%, коли по загальноприйнятих нормах повинна дорівнювати 15-30% (!), що можна приблизно оцінити в 6 - 12 млрд. дол.

Картину загального божевілля доповнює загадковий технічний меморандум МВФ, який рекомендує зробити «поступову переоцінку золотовалютних резервів України» таким чином: 01.01.09 - на $26,7 млрд.; 01.04.09 - на $21,8 млрд.; 01.07.09 - на $18,7 млрд.; 01.10.09 - на $16,6 млрд.; 31.12.09 - на $14,9 млрд.

Щоб розібратися з цінними паперами в ЗВР України, нам, можливо, доведеться скористатися забутими із студентських часів прийомами індуктивної і дедуктивної логіки. Серед сучасних економістів - адептів монетарної доктрини - прийнято було вважати, що якщо Україна має ЗВР, то вона повинна купити облігації федерального уряду США з терміном погашення 10 - 20 - 30 років і з прибутковістю 1 - 2,5% річних. Це з урахуванням того, що доларова інфляція в світі не падає нижче 5 - 7%.

Якщо ви засумніваєтеся в розумності такого підходу, то вас наречуть покритим мохом ретроградом. А ось якщо зможете переконати читачів в тому, що вкладати гроші в держоблігації США під 1 - 2,5% річних при інфляції в 7% - це науково, сучасно і вигідно, тоді вам виділять щедрі гранти від уряду США і визнають провідним науковим світилом. Думається, що в керівництво України не було дріб'язковим, коли витратили 20 млрд. 600 млн. дол. на покупку так званих цінних паперів.

Перш ніж купити корпоративні облігації, керівники Нацбанку повинні були звернутися до тих трьох китів рейтингового ринку - Standard & Poor's, Moody's і Fitch Ratings. Знамениті агентства повинні були у свою чергу розтлумачити керівникам української держави, що якнайкращим інструментом збереження і примноження національного надбання повинні були стати облігації найбільших іпотечних агентств США, а також інших системо утворюючих корпорацій цієї країни. НБУ купив облігацій іпотечних агентств, таких як Fannie Mae і Freddie Mac і крім того, придбав також облігації п'яти найбільших інвестбанків США.

Доля цих грошей - сумна. Вони або пропали для українського народу, або практично недоступні. З одного боку, найбільший інвестиційний банк Lehman Brothers збанкрутів, розсипавшись разом з українськими мільярдами, а решта банків, іпотечних агентств і страхових компаній сьогодні піддається реструктуризації і санації.

На сьогодні, за найоптимістичнішими прогнозами, у розпорядженні Нацбанку України із заявлених 32 млрд. дол. насправді є грошей і активів миттєвої ліквідності не більше 2 - 4 млрд. дол., включаючи і вартість золота. Крім того, сюди слід додати близько 10 млрд. дол., інвестованих у федеральні облігації США і інших західних країн.

Разом за підрахунками виходить близько 12 - 14 млрд. дол., але ніяк не 32 млрд., як про це заявляє керівництво НБУ.

Крім того, слід ще раз звернути увагу читачів на таку деталь. Мова йде про те, що з нашими підрахунками дивно співпадають цифри згаданого на початку цієї статті технічного меморандуму МВФ, який пропонує зробити «поступову переоцінку золотовалютних резервів України» до 14 млрд. дол. до кінця 2009 року.

Ймовірно, знаючи дійсне положення про знецінення і зникнення авуарів із ЗВР, МВФ рекомендував, щоб уникнути соціальних і політичних потрясінь, робити цю переоцінку поступово, тобто поквартально, до тих пір, поки вона не наблизиться до реальної вартості українського ЗВР.

Якщо наша версія, що визначає дійсний розмір золотовалютних резервів України сумою 12 - 14 млрд. дол., відповідає істині, тоді нескладно буде також скласти прогноз подальшого розвитку подій в країні, які загрожують вийти з-під контролю і обернутися дефолтом і подальшими соціальними потрясіннями.

Крім цього за останні 17 років прямий і гарантований державний борг України збільшився в 10 разів і сьогодні складає майже 270 мільярдів гривень, або близько 35 мільярдів в доларовому еквіваленті.

Більше 23 мільярдів доларів, або дві третини загальної суми держборгу, доводиться на зовнішні зобов'язання. Таким чином, за період з 1992 року, коли він складав близько 3 млрд. доларів, держборг виріс більш ніж в 10 разів.

Після 10-річного періоду відносної стабільності, за останніх 10 місяців держборг України виріс в два рази в доларовому і в три рази в гривневому еквіваленті.

Наступним кроком Україні буде запропоновано долучити до сплати зовнішнього державного боргу додаткові незадіяні активи. Не важко зрозуміти, що таких активів у нас не залишилось, окрім землі та газотранспортної системи, які й буде продано західним ТНКза залишковими цінами. Адже світова кон’юнктура нині не сприяє зростанню вартості активів. Отриманих Україною коштів, зрозуміло, не вистачить на сплату всіх боргів. Тому, в результаті такого «подолання кризи», наша держава втратить мільйони гектарів чорноземів, а також стратегічні газопроводи, і залишиться з тими ж самими боргами, які мала й до того…

І саме цікаве, що світова політична і фінансова верхівка не збираються долати кризу, чудово розуміючи, що подолати її неможливо. Вливання у світову економіку трильйонів доларів робиться лише з метою останнього привласнення світових багатств напередодні величезного краху світової господарської системи та прийдешнього періоду світового хаосу.

Крім цього трильйони на короткий час подовжать агонію світової фінансової системи, а потім має настати дефолт США. А це, своєю чергою, призведе до краху всієї системи економіки «безперервного зростання». Потому, в кожному разі, розпочнеться затяжний економічний занепад, який може тривати не менше п’яти років і повинен повернути людство в ті часи, коли економічна діяльність перш за все означала діяльність виробничу, а не фіктивне надання сумнівних послуг та здійснення спекуляцій.

Очевидно, США щосили опиратимуться такому сценарію, адже головний світовий боржник — американський народ і американський уряд. Тому, зрозуміло, сподіватися, що Америка погодиться добровільно визнати себе суверенним банкрутом, втративши при цьому свою віковічну велич, майже немає підстав.

Імовірнішим видається такий сценарій: США підуть на розв’язання широкомасштабної війни із застосування своєї велетенської військової потуги, аби, в підсумку, перевести власний суверенний дефолт у загальносвітовий економічний колапс. А вже в цьому світовому «землетрусі» під завалами системи де-факто буде «поховано» всі попередні боргові зобов’язання. І тоді світові економічні зв’язки розпочнуться з нібито чистого аркуша. А точками, наприклад, можуть стати такі регіони як Іран чи Пакистан.

Українців особливо повинен турбувати сценарій україно-російської війни із перспективою її переростання у війну регіональну чи світову. Такий конфлікт, поряд з іншими, переліченими вище, може стати початком втрати нашого суверенітету…

Люди які дійсно люблять Україну, повинні зрозуміти: йде знищення Вітчизни, народу, культурно-історичної спадщини. Можна мати багато грошей і не мати Батьківщини. Відродити Вітчизну це означає перш за все відродити її людей. Відродити духовно і фізично. Повернутися до свого історичного коріння, Християнства як основи духовності і менталітету українського народу.

На останок хочу привести написане в Откровенні Івана 20:4: "І бачив я престоли і тих хто сидить на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення Ісусове і за слово Боже, і тих, котрі не поклонилися звірові ні його образові, і не прийняли клейма на чоло своє і на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років."