Матусю білочок оголосили в розшук

Прийомні малята влаштувалися в звичайній квартирі.

Житель Новомосковська пенсіонер Микола Сушениця вранці вийшов в двір на зарядку, але виявилось, що цього дня йому буде не до присідань і віджимань. Під тополею, яка зростала недалеко від під'їзду, він побачив три пухнасті грудочки. Підійшовши ближче, чоловік зрозумів, що це новонароджені білочки, ще навіть сліпі. В одного з них була розбита мордочка і кровоточило садно на животі.

Пенсіонер, не роздумуючи, забрав найд додому. Його дружина тут же кинулася надавати малятам першу допомогу: напоювала їх молоком з піпетки і змайструвала затишний будиночок. «Білка-мама, видно, декілька днів до них не приходила. Вони б не випали, якби була матуся. А вони, видно, були голодні, стали дертися і випали з цього гнізда», - передбачає Віра Сушениця.

Микола Федотович спочатку вирішив пошукати хвостату матусю. На тополі, біля якої він знайшов новонароджених, закріпив напувалку з водою і миску з горішками. Попередив про розшук білки всіх сусідів і навіть встановив на дереві табличку, що пригощання - не для хуліганів, а для зниклої матусі. Але білка так і не з'явилася. Пенсіонер з жалем визнає, що вона могла стати жертвою дворових псів або жорстоких підлітків.

А в квартирі літньої пари тим часом продовжувалася боротьба за життя білок. Одного, пораненого, на жаль, врятувати не удалося. Але його братик і сестричка сповна прижилися в квартирі. Микола Федотович навіть приніс додому декілька крупних віток і влаштував своїм вихованцям спортивний куточок, аби ті могли вдосталь стрибати.

За порадою ветеринарного лікаря, пенсіонери розробили спеціальну дієту для вихованців. Звичайне коров'яче молоко розбавляють водою і підігрівають до кімнатної температури. «Як за маленьким дитям», - признається приймальна мати. Суміш набирають в шприци, надівають на них саморобні соски і годують малят по черзі. На десерт - горішки і сухарі. А самим приймальним батькам тепер не до сну. Білки снідають в шість ранку. Потім дві години гуляють на балконі. Змучившись, вирушають спати в свій будиночок. До міських апартаментів вже звикли. Вправляються в спритності на білизняних шнурках.

Зараз літню пару непокоїть лише майбутня зима. Вони хвилюються, що білки на той час підростуть і їм буде тісно у квартирі. Віддавати вихованців в зоопарк пенсіонери і не думають. «Ми ні в якому разі не віддамо їх в клітку. Це в'язниця. А ось якби знайшлися багаті люди з великим подвір'ям, їм - будь ласка. Білочки ручні. Руку протягнув, і вони йдуть до тебе. Нехай би вони жили там, аби була їм свобода», - мріє Микола Сушениця. Пенсіонери признаються, що, не дивлячись на клопіт, білкам вдячні. Подружжя перестало хворіти. З такими жвавими вихованцями про хвороби навіть ніколи думати.