Осетрів мають охороняти краще

Перемогою громадськості та прогресивної преси закінчилася кампанія за внесення до Червоної книги України двох видів осетрів. Не залишилися непоміченими і публікації на цю тему у «Селянській правді».

Як ми уже писали, російський осетер та севрюга попри те, що вже винищені вже майже до ноги (чи то пак, до плавця?), усе ще залишалися об’єктом так званих наукових та інших промислів. Тоді як справжня наука та громадськість вимагали визнати ці види такими, що зникають, і, відповідно заборонити на них будь-які промисли та занести до Червоної книги. Так само природоохоронців турбувала й турбує низька чисельність лосів – останнього з великих копитних, на яких досі дозволено полювати.

Попри рішення Комісії з Червоної книги, яке згідно із відповідним Законом України є обов’язковим до виконання, міністр охорони природи Г. Філіпчук (який, будучи свого часу депутатом ВР, сам же й голосував за цей закон) та його підлеглі ігнорували вимоги законодавства і не давали ходу пропозиціям науковців і неостепененних природолюбів. Тому останні змушені були пікетувати міністерства.

Спочатку жалобна процесія принесла на сходи Мінприроди символічну домовину із рештками лосів та осетрових, а потім влаштувала у присутності двох десятків журналістів пікет із скандуванням лозунгів на захист тварин, які зникають.

Врешті-решт до пікетників вийшов заступник директора Департаменту біотичних ресурсів та екомережі Сергій Губар, який повідомив, що міністр таки підписав наказ про занесення осетрів до Червоної книги, а на полювання на лосів на два роки оголошено мораторій. Тепер залишається завізувати цей наказ у Національній академії наук України та в Мін’юсті.

Знаючи «твердість» міністерського слова, громадськість тримає на контролі обіцянку «довести до ладу» ситуацію з оновленим списком червонокнижних тварин. Також екологісти вимагають від Кабміну перевидати Червону книгу як таку – оновлене видання мало побачити світ ще чотири роки тому, та, попри запевнення уряду Тимошенко в тому, що він є «най-най-законослухнянішим», перевидання так досі й не здійснено.

Олег Листопад, "Селянська правда", №71, 19 червня 2009 р.