Власника ”фосфорних” цистерн доведеться шукати кілька років по всіх судах

Компенсації за ушкодження, завдані в результаті «фосфорної» катастрофи, можливо, доведеться чекати 2-3 року. Про це йдеться в переданому УНІАН аналітичному огляді залізничної галузі, підготовленому експертами Консалтингового консорціуму «Менеджмент консалтинг груп» 27 липня. І не факт, що її вкінці-кінців виплатять, відзначають аналітики.

Як повідомлялось, 16 липня біля села Ожидів Буського району Львівської області перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором, шість з них загорілися. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння, зона ураження якого склала близько 90 квадратних кілометрів. З шести населених пунктів Буського району евакуйовано більше 800 жителів. В результаті аварії в лікарнях проходять лікування 176 чоловік, зокрема 48 дітей. Фосфор прямував з Казахстану транзитом через Україну до Польщі.

26 липня прес-служба «Залізниць Казахстану» розповсюдила повідомлення про те, що причиною сходження цистерн з фосфором з рейок є ремонт залізничних колій, що проходив в день проходження вантажу на ділянці. Раніше генеральний директор «Укрзалізниці» Володимир Козак причиною аварії називав недотримання відправником міжнародних правил перевезення небезпечних вантажів. За його словами, фосфор в цистернах, що перекинулися, був покритий шаром води завтовшки 27-30 см, тоді як міжнародними правилами перевезення небезпечних вантажів встановлена норма 60 см.

Представники відправника - ВАТ "Казфосфат" - раніше заявляли, що не бачать «підстав для виплати компенсацій Україні у зв`язку з аварією в Львівській області». Також, на думку казахської компанії, витрати на транспортування і утилізацію фосфору повинна узяти на себе голландська компанія Thermphos International BV, власник вантажу.

Водночас, керуючий директор Thermphos International BV Роберт Деруйте вважає, що на момент аварії вантаж все ще належав казахській компанії.

В аналітичному огляді «Менеджмент консалтинг груп» йдеться, що в міжнародних відносинах суб`єктами по перевезенню вантажу є відправник, перевізник, експедитор і одержувач вантажу. Саме вони – юридичні сторони договору на перевезення вантажу, а договори страхування вантажу при перевезенні укладає власник вантажу.

«При цьому власник вантажу може мінятися під час одного перевезення безліч разів. Цим можуть зловживати непорядні бізнесмени для уникнення відповідальності шляхом переадресації претензій на треті компанії», - підкреслюють аналітики компанії.

Крім того, сьогодні відсутня ефективна система розслідування аварій і безумовного визначення ступеня відповідальності сторін. «Це приведе до того, що ми станемо свідками суперечності між багатьма експертизами і експертними висновками», - йдеться в аналітичному огляді «Менеджмент консалтинг груп».

Тому, швидше за все, справа про виплату компенсації слухатиметься в міжнародних судах. Ймовірно, що процес затягнеться на декілька років, при цьому всі роки триватиме перманентна інформаційна війна між сторонами. І поки справи розбиратимуться, компенсації доведеться виплачувати з бюджету України.

Вихід з ситуації, що склалася, експерти МКГ бачать в створенні міжнародної системи страхування небезпечних вантажів, що складається з:

страхового комітету з функціями визначення ступеня відповідальності сторін. Його рішення повинні ухвалюватися всіма сторонами,

системи аварійних комісарів і незалежних експертних організацій, експертні висновки яких винні є достатніми для всіх сторін,

єдиного страхового фонду, покликаного негайно компенсувати шкоду, заподіяну при аварії навколишньому середовищу і третім особам ще до винесення ухвали про ступінь відповідальності сторін страховим комітетом.