Сотні тонн токсичних речовин зберігаються в Луганській області без охорони

Сотні тонн токсичних речовин зберігаються в Луганській області без охорони, часто навіть без нагляду. У сховищах, більшість з яких в жалюгідному стані. У багатьох випадках отрутохімікати знаходяться фактично просто неба. Ця бомба сповільненої дії - безгоспна сільгоспхімія, яка залишилася ще з радянських часів.

Терористам на замітку

Про небезпеку в нашій країні прийнято говорити лише після того, як біда вже сталася. Після одного резонансного НП починаються масові перевірки газового господарства, після іншого - закривають всі гральні заклади. Катастроф, де були б задіяні поклади отрутохімікатів, поки не траплялося, слава Богу.

Хоча привід турбуватися - більш ніж серйозний. Отруйні речовини, якими в колгоспах збиралися труїти шкідників і переводити бур'яни, зовсім не безпечні для людей. За своєю суттю, це - хімічна зброя, яка може бути використана проти жителів області мільйоном способів. Хай загроза тероризму у нас і виглядає примарною, але звичайне відчуття самозбереження повинне підказати чиновникам: потенційно небезпечні речовини мають бути під контролем.

Проте положення справ зараз сильно нагадує «відлуння війни». Точно так, як і не відомо, де і скільки в землі залишилося снарядів, що не розірвалися, і мін, немає ясності сьогодні - де саме і скільки ж зберігається отрутохімікатів. Раз у раз, перегортаючи документи, натикаєшся на цифри, які «потребують уточнення». У деяких районах Луганщини навіть невідома точна кількість таких сховищ, принаймні за даними інвентаризації, проведеної в 2008 році.

Але і тих цифр, які вказані без обмовок, цілком достатньо, аби відчути легке занепокоєння. Близько 350 тонн не придатних для використання і заборонених пестицидів зберігається на 67 (за іншими даними 87) складах в нашій області. Від 40 до 50 з них знаходиться, за оцінками фахівців, в незадовільному стані.

Гордому слову «складу» вони часто не відповідають, швидше нагадуючи звалище.

І ці токсичні поклади зовсім не чекають спокійно, коли ними скористаються гіпотетичні терористи. Ні. Вони розчиняються дощовою водою і талим снігом і просочуються в землю, вони випаровуються і отруюють життя тим, хто не виїхав з села, а залишився працювати на землі. А дещо з цієї безгоспної забороненої хімії селяни використовують в підсобних господарствах, а потім овочі з перевищенням допустимих концентрацій потрапляють на стіл - і не лише до самих землеробів.

Проконтролювати весь урожай, що привозиться на ринок, майже неможливо, до того ж частина продукції продається на стихійних базарах, де перевірок немає взагалі.

Гроші на безпеку – шукають

Питання безгоспних отрутохімікатів - не специфічна проблема Луганщини. Тривожні публікації в пресі можна знайти в різних регіонах: Одеська область, Житомирщина. Історія цих розкиданих по країні «хімічних бомб» банальна: під час ліквідації колгоспів якось забули вписати в план роботи нейтралізацію цих речовин - так сталося по всіх сільськогосподарських районах України. І екологічна катастрофа може статися де завгодно.

Тривогу перш за все повинні бити екологи. Бити, не припиняючись, поки всі запаси простроченої сільгоспхімії не утилізують або надійно укриють і візьмуть під охорону. Проте державна екологічна інспекція Луганської області не особливо турбується на цю тему. Принаймні зараз, коли її очолює «професіонал» - колишній міліціонер Анатолій Гацко. Хоча до його приходу екоінспекція разом з СБУ і прокуратурою зуміла добитися певних успіхів в ліквідації небезпечних складів.

У Білокуракінському районі, наприклад, всі 49 з гаком тонн отрутохімікатів були поміщені в залізобетонні контейнери, розраховані на 50 років зберігання. У Кременському районі в надійні ємності заховали 22 тонни хімікатів з 39 виявлених тонн (ще 17 тонн склали на складі без контейнерів), в Біловодському - 30, в Краснодонському - 84 тонни з 105, в Новопсковському - майже 28 тонн.

Всього з 2003 до 2006 років вдалося захоронити майже 214 тонн такої сільгоспхімії. Крім того, 109 тонн хімікатів було вивезено для нейтралізації на хімпідприємство до Шостки (Сумська область). У 2004 році це обійшлося в 785 тисяч гривень. Так, сума пристойна, і зараз, видно, ціна утилізації була б вища.

Як бачимо, йдеться про суми, сповна посильні для бюджету Луганської області, в якому закладено 26 мільйонів лише на утримання чиновників облради. І навіть не обов'язково, аби гроші йшли саме з обласного бюджету. У тому ж Новопскові хімікати законсервували на гроші місцевих фондів охорони довкілля, а в Краснодоні 84 тонни хімікатів помістили в контейнери на кошти з Данії.

Торішню інвентаризацію проводили, звичайно, не просто так. До теми влада начебто обернулася лицем. В усякому разі, як стало відомо з інформованих джерел, «ведеться підготовча робота з нейтралізації» отрутохімікатів.

У перекладі на українську мову, правда, це звучить не так обнадійливо - на утилізацію і захоронення поки що шукають гроші. Починаючи з вересня-жовтня минулого року.