Інвазивні види Криму

Цього року  темою  Міжнародного дня біорізноманіття є «Інвазивний чужорідний вид» - одна з найбільших загроз біологічній варіативності, а також екологічному та економічному добробуту суспільства і планети в цілому.

З метою інформування громадськості щодо відзначення «Міжнародного дня біорізноманіття»  Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі  планує ряд публікацій та  виступів у ЗМІ щодо актуальності  теми «Інвазивніх чужорідних видів», зокрема у Севастопольському регіоні.

Наприкінці 2002 року у водоймах Севастопольського регіону була виявлена значна кількість сонячного окуня (сонячної риби) і амурського чебачка.                    

Природний ареал існування сонячного окуня  - Великі озера Америки. На територію Європи окунь потрапив як акваріумна рибка і завдяки  легкодумству був випущений у водойми й ріки Європи, звідки почав свій переможний хід руйнуючи природні комплекси й біоценози аборигенних видів.

Установлено, що процес інтродукції сонячної риби у внутрішні водойми України і, зокрема, Криму відбувається як наслідок розширення її ареалу, так і в результаті випадкового переміщення. Сонячна риба всеїдна, у природних і в штучних водоймах завдає шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру, личинки та мальків цінних видів риб, а також є харчовим конкурентом для багатьох з них. З огляду на особливості біології та екології сонячної риби (вона добре переносить високу температуру води і зимівлю під льодом, витримує значний дефіцит кисню і піклується про потомство, що збільшує виживаність молоді), в найближчі роки вона здатна вплинути на екосистеми внутрішніх водойм регіонів і заподіяти значний економічний збиток рибному господарству.

Іншим небезпечним неаборигенним видом риб є амурський чебачок. Уперше на територію Європи Амурський чебачок потрапив з мальками рослинноядних видів риб (товстолобик, білий амур) які випробовувалися як об'єкти ставкового рибальства в 40-50 рр минулого сторіччя. З рибоводних господарств цей вид потрапив через дренажну систему ставків у ріки й озера Європи й успішно там акліматизувався.

На території Севастопольського регіону разом з мальками цінних  риб чебачок вселений у каскад ставків у с. Рідне, Ароматне,  Терновський, Любимовський, з яких проникнув у ріки Кочу, Альму, Бельбек, Чорну, Айтодорку та інші. Будучи дрібної сорною рибою, здатної за короткий час  досягати високої чисельності, він може робити значну харчову конкуренцію,  викликати зміни біологічної різноманітності.

Нові, не характерні для Криму види, у більшості  внесені в наші води в 40-х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб. Таких видів одинадцять (райдужна форель, севанська форель, лудога, ладожський рипус, щука, тараня, лин, лящ, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія). В даний час з господарської точки зору акліматизанти вже мають більше значення, ніж аборигени.

           Поява в природі Севастополя й Криму подібних агресивних видів тварин і рослин може привести до повного руйнування тендітної рівноваги в природних біоценозах, створених на цих території століттями, тому що природні комплекси Севастополя й Криму унікальні й складаються в основному з аборигенних ендемичніх видів.

Тому  будь-який самовільний та безконтрольний «випуск» рослин і тварин у природне середовище може привести до непередбачених наслідків, навіть екологічної катастрофи.