Кінець суверенної економіки. Кредит МВФ

Наполегливе бажання уряду отримати позику від МВФ в що б те не стало означає, що Україна відмовляється від проведення власної економічної політики.

Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) 3 листопада повинна була ухвалити рішення про виділення Україні кредиту stand-by на загальну суму близько 16,5 млрд. доларів (11 млрд. спеціальних прав запозичення). Для позитивного висновку Верховній Раді необхідно було прийняти антикризовий законопроект. Увечері 31 жовтня в другому читанні («за» проголосували 243 депутати з фракцій БЮТ, НУНС і Блоку Литвина) парламентарії прийняли президентський законопроект №3309-4 «Про першочергові заходи по запобіганню негативним наслідкам фінансової кризи і про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Проект Віктора Ющенка об'єднував ключові положення антикризових проектів інших політиків, поданих раніше. В остаточній редакції з документа зникли одіозні норми, що пропонувалися урядом (див. «Експерт» №42 (185) від 27 жовтня 2008 року). Проте в тексті залишилася норма про створення Стабілізаційного фонду за рахунок коштів від приватизації і розміщення державних облігацій. Ці гроші підуть на викуп державою акцій додаткових емісій тих українських банків, де введена тимчасова адміністрація, а також тих фінустанов, акціонери яких звернулися до держави за допомогою.

По суті, в законі закладено дві схеми рекапіталізації українських банків. Допемісію акцій Промінвестбанку викупить Укрексімбанк, для чого йому з держбюджету виділяється 1,1 млрд. гривень, а 500 млн. гривень він акумулює за рахунок власного прибутку. Акції решти всіх банків уряд має намір викупити по мудрованій схемі. Корпоративні права обмінюватимуться на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) з подальшим виділенням Національним банком України рефінансування на суму держоблігацій. Рефінансування забезпечить кредит МВФ. За словами заступника голови секретаріату президента Олександра Шлапака, це єдино прийнятна схема рекапіталізації, оскільки МВФ кредит безпосередньо уряду не видає, а традиційно направляє кошти в міжнародні резерви Нацбанку. Всього уряд має намір емітувати облігацій на десять мільярдів гривень і на цю суму викупити акції банків. Кошти Стабілізаційного фонду (крім того, уряд розраховує привернути до кінця року десять мільярдів гривень іноземних кредитів, про що є попередня домовленість з ЄБРР і Всесвітнім банком), що залишилися, підуть на програми соціально-економічного розвитку, зокрема на реалізацію інвестиційних проектів і кредитування економіки. Про те, що це будуть за проекти і кому дістануться пільгові державні кредити, в законі не вказано. У нім є тільки норма, відповідно до якої питання про виділення коштів із Стабфонду уряд зобов'язаний погоджувати з профільним комітетом парламенту.

Також в прийнятому законі продовжуються пільги для аграріїв по сплаті ПДВ (їх термін дії закінчувався 31 грудня 2008 року), вводяться нові пільги по імпорту племінної худоби і збільшуються гарантії по внесках на суму не більше 150 тис. гривень. Про надання держгарантій НАК «Нафтогаз Україні» мова взагалі не йде.

В цілому антикризовий закон допоможе запобігти можливим банкрутствам українських банків і врятує від розорення тисячі сільськогосподарських підприємств, які не змогли б сплатити ПДВ за загальним правилом. Проте прийнятому закону економічна криза не запобіжить. За словами голови Комітету ВР з податкової і митної політики Сергія Терьохіна, для цього необхідно як мінімум прийняти бюджет на 2009 рік з пакетом ініціатив по стимулюванню економічної активності, зокрема, по зниженню податків на інвестиції і для підприємств фінансового сектора. Політики не приховують, що головне завдання ухвалення антикризового закону - отримання грошей МВФ.

Назад в дев'яності

Свій кредит Міжнародний валютний фонд видає під виконання меморандуму про економічну і фінансову політику, узгодженого між експертами МВФ, НБУ і уряду. Документ торкається трьох політик: грошово-кредитної, по відношенню до фінансового сектора і податково-бюджетної. Суть меморандуму - відмова України від економічного суверенітету. Всі ключові рішення в найближчі три роки, починаючи від розробки і виконання бюджету і закінчуючи встановленням цін на енергоносії, держава прийматиме тільки після їх узгодження з МВФ.

Фонд вимагає від Нацбанку проводити жорстоку грошово-кредитну політику. Не виключено, що це обернеться хвилею бартеризації економіки, яку ледве подолав уряд Віктора Ющенка в 2000-2001 роках. У меморандумі міститься норма про недопущення дефіциту поточного рахунку більш одного-двох відсотків ВВП. В умовах зниження цін на товари українського експорту це означає, що наступного року імпорт в нашу країну скоротиться як мінімум на 30%. У разі подальшого падіння цін на метал, зерно і добрива можна прогнозувати скорочення імпорту удвічі. Це неминуче приведе до відновлення дефіциту радянського зразка, коли у продажу було мало побутової техніки або одягу іноземного виробництва. Якщо вітчизняний уряд прийме поради з меморандуму, тоді до кінця наступного року за джинси доведеться віддати, як і тридцять років тому, середньомісячну зарплату інженера.

Ситуація посилиться відміною валютного коридору і вільним ринковим курсоутворенням, що означатиме глибоку девальвацію і приведе до повернення давно забутою волатильності валютних курсів, коли курс долара або євро міг за день змінитися на п'ятдесят відсотків. При такій свободі валютного курсу сенс позики у МВФ втрачається. Річ у тому, що 16,5 млрд. доларів надаються не відразу, а траншами близько двох мільярдів доларів в квартал. Проте така сума - це об'єм торгів на міжбанку за два-три дні. Якщо її рівномірно розтягнути на три місяці, то вийде сума інтервенцій в 20-40 млн. доларів в день. Таким чином, надання таких коштів майже не вплине ні на стабільність валютного курсу, ні на вирівнювання платіжного балансу. Ринок їх просто не замітить, особливо якщо врахувати, що в меморандумі НБУ забороняється знижувати золотовалютні резерви. Тобто для отримання 16 млрд. доларів Інститутська повинна відмовитися від використання тих, що є у неї понад 30 млрд. доларів резервів і обрушити гривню. Економічний сенс такої операції зрозумілий, ймовірно, лише експертам МВФ.

Все навпаки

Хрестоматійний засіб боротьби з рецесією - зниження податків. Саме по цьому шляху вже пішли США, Японія і деякі країни Європи, які різко понизили рівень оподаткування для банків і підприємств. МВФ рекомендує нам щось прямо протилежне: підвищити рівень фіскального тиску на економіку. Тобто не знижувати, а підвищувати податки. Більш того, норми урядового законопроекту про підвищення акцизів і транспортного податку з'явилися в проекті на вимогу експертів МВФ. Реалізація цих положень приведе до розповсюдження кризи на всю економіку. З меморандуму виходить, що в 2009-му економічний спад досягне п'яти відсотків - в рекомендаціях закладено зростання номінального ВВП на 12% при інфляції 17%.

Ще більше посилить ситуацію в економіці виконання рекомендацій в бюджетній сфері. Стимулювання бюджетних витрат, так само, як і зниження податків, сприяє боротьбі з рецесією. Витрати бюджетників, державні замовлення і надання держгарантій на реалізацію інвестиційних проектів дозволять пожвавити внутрішній попит і не допустити спаду в економіці. Рінат Ахметов вже призвав уряд не допомагати металургам, а розвивати внутрішній попит на метал, зокрема, вкладаючи кошти в будівництво доріг і підготовку до Євро-2012. Негативні наслідки недотримання рекомендацій МВФ - зростання державного боргу і бюджетного дефіциту - нівелюються позитивним економічним ефектом. Тим часом валютний фонд радить затвердити бюджет з профіцитом, не збільшувати державний борг і скоротити соціальні витрати. Ці заходи мали б сенс, якби Україна зіткнулася з фінансовою кризою, пов'язаною з перегрівом економіки. Такі кроки зробив минулого року Китай, щоб зменшити темпи зростання реального ВВП з 11-12 до дев'яти-десяти відсотків. Проте бюджетний профіцит і зменшення державних інвестицій лише посилять назріваючу економічну кризу, пов'язану з падінням цін на сировинні товари. Саме тому більшість економічно розвинених країн зараз різко збільшують розмір державного боргу, зокрема, США тільки за останні два місяці збільшили держборг майже на один трильйон доларів.

Не тому радите

Саме Америці, як головній винуватиці світової фінансової пожежі, МВФ і повинен був би рекомендувати прийняти профіцитний бюджет, зменшити держборг, підняти ставку рефінансування і посилити вимоги до рефінансування банків. Якби Федеральна резервна система і Білий дім прислухалися до цих порад, то фінансова криза в світі не прийняла б такого гострого характеру. Зокрема, інвестиції, які зараз виводяться з країн, що розвиваються, і масово переводяться в доларові активи, розподілилися б по всій планеті. Правда, довелося б поступитися добробутом жителів США. Україна, займаючи гроші у МВФ, жертвує благополуччям власного народу, щоб полегшити наслідки фінансової кризи для американців. Тобто викладені в меморандумі поради - це не більше ніж спроба хоч би частково перекласти тяжкість кризи в розвинених економіках на тих, що розвиваються, у тому числі і на Україну.

І схоже, МВФ розуміє всю непридатність старих методів. Минулого тижня фонд оголосив про створення нового механізму виділення фінансовій допомозі державам, що розвиваються, який передбачає оперативне надання кредитів країнам, що зіткнулися з фінансовими труднощами, без жорстких умов і з перевищенням квотного принципу. Вирішення про виділення коштів в рамках Short-term Liquidity Facility (SLF) приймуть без додаткових умов фонду. За словами голови МВФ Домініка Стросс-Кана, новий механізм стане відповіддю на надзвичайну ситуацію, що забезпечує гнучку і швидку реакцію Міжнародного валютного фонду на кризові явища в економіках різних регіонів, що розвиваються. Розмір кредитів в рамках SLF може складати до 500% квоти країни (для України це близько десяти мільярдів доларів), які виділяються одним траншем і витрачаються центробанками за власним розсудом. Кошти нададуть тільки на три місяці, не виключаючи можливості отримувати фінансування до трьох разів протягом року. Зараз у фонді розглядається надання таких кредитів двадцяти країнам, що розвиваються.

Чому представники України почали переговори про надання кредиту в рамках програми stand-by, а не SLF, - незрозуміло. Керівництво уряду і НБУ не коментує це питання. Судячи по словах прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Кабінет міністрів розраховує отримати кредит мало не на п'ятнадцять років. Її опонент з Партії регіонів Микола Азаров говорить про позику на п'ять років. Тим часом stand-by - це максимум трирічний кредит з виділенням траншей щокварталу рівними частинами, після того, як країна виконає умови меморандуму. Просто в угоді обмовляється, що кожну конкретну частину платежу можна гасити протягом п'яти років. Таким чином, вступивши в переговори про отримання кредиту за програмою stand-by, ми не зможемо вирішити ні проблему структурної перебудови економіки (ці гроші просто не призначені для інвестицій), ні залатати короткостроковий торговий дефіцит, як це передбачає програма SLF.

Дитя Бреттон-вуда

Міжнародний валютний фонд (МВФ) створений в кінці 1945 року на підставі угоди, розробленої на Бреттон-вудській конференції з валютно-фінансових питань. Свою діяльність він розпочав 1 березня 1947 року. Зараз членами фонду є 183 держави, а в його структурах працюють дві з половиною тисячі чоловік з 133 країн. Організація надає окремим державам коротко- і середньострокові кредити за наявності високих дефіцитів поточного рахунку платіжного балансу. Надання позик зазвичай супроводжується набором умов і рекомендацій. Неодноразово вимоги і рекомендації МВФ відносно країн, що розвиваються, піддавалися критиці, оскільки зрештою вони направлені не на розвиток національних економік, а на виконання зобов'язань тієї або іншої держави перед приватними кредиторами. В результаті це привело до банкрутства Югославію, Мексику і Аргентину. 

Останніми роками роботи у фонду явно зменшилося - країн, що потребують його фінансування, стало менше, а сума виданих кредитів не перевищувала 18 млрд. доларів при загальному об'ємі капіталу МВФ 200 млрд. доларів. Найрезонанснішою подією в житті фонду за останній рік (до жовтня 2008-го) став пікантний скандал. Керівник МВФ Домінік Стросс-Кан загорівся пристрастю до заміжньої угорки, що працювала старшим економістом в африканському підрозділі організації. Стросс-Кан вибачився за цей роман, а його пасія спішно пішла у відставку і тепер працює в Європейському банку реконструкції і розвитку. 

Світова фінансово-економічна криза влила нову енергію в діяльність МВФ. Зараз фонд готується надати свої кредити двом десяткам країн. Рішення ухвалене тільки відносно Ісландії, де рухнули три найбільші банки, і під загрозою банкрутства опинилася вся економіка держави. З січня курс ісландської крони впав на 50%, припинилися банківські операції. Цей кредит стане першою позикою Ісландії у МВФ з 1976 року. Серед прийдешніх реципієнтів міжнародної фінансової швидкої допомоги - Пакистан, країни Балтії, Грузія, Білорусія, Угорщина і Україна.

Довідка

Що таке stand-by?

Кредити stand-by arrangements Міжнародний валютний фонд видає з 1952 року, забезпечуючи країні-членові гарантію того, що в межах певної суми і протягом терміну дії домовленості вона може при дотриманні висунутих умов безперешкодно отримувати іноземну валюту від фонду в обмін на національну. Позика призначена для врегулювання проблем з платіжним балансом. Кредити видаються траншами впродовж 12-18 місяців, причому юридично встановлений максимум - три роки.  Річний ліміт складає 100% квот. Для України це 1,372 млн. спеціальних прав запозичення (SDR), або близько двох мільярдів доларів. Встановлений ліміт у розмірі 300% національної квоти, або шість мільярдів доларів. Терміни погашення таких позик - від двох до п'яти років. Гроші від МВФ значно дешевше в порівнянні з умовами комерційних кредиторів. Позики stand-by видаються під плаваючу ставку LIBOR і додаткову премію, розмір якої залежить від рівня доступу: від 100 базисних пунктів з сум, що перевищують 200% квот, до 200 базисних пунктів з сум, що перевищують 300% квот.  Кошти виділяються квартальними траншами залежно від виконання критеріїв реалізації і інших умов. 

Андрій Блінов, Катерина Сиченко, "Експерт"