Уряд і НБУ засекречують інформацію

Держкомстат не оприлюднив у традиційні, щомісячні терміни статистичні показники ВВП за січень 2009 року. «Така ситуація, разом із рішенням Кабінету Міністрів України, ухваленим на засіданні 12.02.2009, але не опублікованим, щодо обмеження публічності офіційної статистики, може свідчити лише про одне: уряд намагається приховати від громадян реальну ситуацію в соціально-економічній сфері», – наголошує перший заступник глави Секретаріату Президента України Олександр Шлапак.

«Тепер найближчі офіційні дані щодо розвитку економіки очікуються за результатами лише І кварталу 2009 року, і оприлюднені вони будуть у середині травня», – сказав перший заступник глави Секретаріату Президента України.

На його думку, уряд утаємничує таку інформацію, щоб уникнути внесення змін до Державного бюджету на 2009 рік.

«Проте, розвиток ситуації з ВВП – секрет Полішинеля. Адже у промисловості падіння в січні порівняно з січнем минулого року становило 34,1%; у будівництві – 57,6%, у транспорті – 35,1%. Більше того, погіршення ситуації на мікрорівні уже відчули сотні тисяч співвітчизників – через неповні чи невчасні виплати зарплат вчителям, медикам, правоохоронцям; затримки з пенсіями та соціальними виплатами. Погіршені оцінки стану справ в Україні, які надають міжнародні рейтингові агенції, свідчать про загрозливі тенденції в економіці в цілому та безпорадність урядової політики зокрема. Цю тезу підтверджує і те, що уряд не зміг виконати зобов‘язання щодо низки макроекономічних та бюджетних показників, погоджених у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом», – заявив перший заступник глави Секретаріату. Він наголосив, що все це лише наголошує на необхідності термінового докорінного перегляду бюджету, на якому глава держави наполягає з початку року.

«Парадоксально, але факт: у вересні минулого року Ю. Тимошенко у відповідь на погіршення рейтингової оцінки України міжнародною агенцією категорично запевнила: «Україна економічно і фінансово живе стабільно, і я можу твердо сказати, що світова фінансова криза на Україну не перекинеться», – нагадав О. Шлапак.

«Очевидно, реальний стан речей не «підпорядковується» оптимістичним заявам керівників уряду, які, зокрема, стверджують про відсутність проблем з виконанням Держбюджету. Для маскування своїх прорахунків у макроекономічній та бюджетній політиці на 2009 рік уряд жонглює цифрами, коли додає виконання бюджету по спеціальному фонду», – зазначив О. Шлапак. За його словами, планові показники розпису на січень по загальному фонду бюджету виконані лише на 86,3% і недобір становив 1,4 млрд. грн. Відомо, що саме загальний фонд є джерелом фінансування видатків з виконання державою своїх функцій і саме його виконання завжди використовувалося для аналізу реального стану наповнення бюджету.

За словами О. Шлапака, керівник уряду настільки впевнено почувається у поширенні своїх «версій правди», що навіть ігнорує власні публічні обіцянки надати певну інформацію ЗМІ. «Згадайте ситуацію із залученням урядом фінансових консультантів, зокрема, компанії Blackstone. На запит журналістів, стурбованих мільйонними гонорарами консультантів, прем'єр перед телекамерами пообіцяла надати пресі всю інформацію з цього приводу. Минуло вже 3 місяці відтоді – наскільки я знаю, обіцянка не виконана», – нагадав перший заступник глави Секретаріату.

Шлапак вважає, що такий «утаємничений» спосіб роботи уже став стилем уряду Ю. Тимошенко. Один із прикладів – намагання Кабінету Міністрів України замасковувати невідповідність своєї політики щодо соціальних стандартів реальній ситуації.

«Всупереч вимогам Закону України «Про прожитковий мінімум» з квітня 2008 р. урядом не оприлюднювалася інформація про фактичний розмір прожиткового мінімуму з метою уникнути перегляду державних соціальних стандартів і гарантій. З урахуванням суттєвого перевищення інфляцією прогнозного рівня, за січень-грудень 2008 року кожним пенсіонером, що отримує мінімальну пенсію, недоотримані, за нашими розрахунками, 840 гривень» – повідомив О. Шлапак.

З початку лютого НБУ припинив публікувати інформацію про об'єми рефінансування банків. Таким чином головний регулятор вирішує дві проблеми. По-перше, він не дозволяє діловим колам міркувати про рівень допомоги, яку Нацбанк надає вітчизняним банкам. А по-друге, знімає можливість політичних спекуляцій навколо питання надання грошей банкам. Особливо важливо, якщо НБУ збільшить об'єми такої допомоги. За попередніх 4 місяці НБУ виділив на рефінансування банків понад 100 мільярдів гривень (з урахуванням кредитів овернайт). Депутати і Кабмін жорстко критикували НБУ, вважаючи, що він надає рефінансування непрозоро і в надмірно великих об'ємах. Особливо Нацбанку дісталося за виділення 7 мільярдів банку «Надра» під чесне слово бізнесмена Дмитра Фірташа.

НБУ припинив публікувати інформацію про суми рефінансування, виділеного банкам. Якщо в попередні місяці на сайті НБУ регулярно з'являлися дані про обсяг і вид наданих кредитів, то тепер на веб-порталі регулятора є інформація тільки про результати тендерів з підтримки ліквідності банків. У прес-службі НБУ пояснили, що у такому вигляді інформацію на сайт став представляти департамент монетарної політики Нацбанку. У той же час, пише видання, глава цього департаменту Наталія Гребенник відмовилася від коментарів і порадила звернутися в прес-службу НБУ.

Більшість банкірів позитивно оцінюють такі дії НБУ. «Позиція Національного банку є такою, що публікація такої інформації зараз може нашкодити банкам», - говорить глава правління одного з банків. «Багато ЗМІ і політики дуже багато спекулювали з цифрами рефінансування, тепер ажіотаж навколо сум, що виділяються на підтримку банків, повинен стати меншим», - вважає глава правління іншого банку.

Втім у депутатів українського парламенту зовсім інший погляд на те, що відбувається. «Ймовірно, такі дії НБУ - це реакція на критику Верховною Радою того, що Нацбанк надає рефінансування непрозоро і в надмірно великих кількостях (за попередні чотири місяці НБУ виділив з урахуванням кредитів овернайт більше 100 мільярдів гривень. - ред.)», - припускає нардеп від фракції БЮТ Олег Ляшко.

В той же час навряд чи в лютому Нацбанк приховує надмірно великі суми рефінансування банків. Річ у тому, що за поточний місяць регулятор прийняв вже ряд заходів, направлених на обмеження рефінансування банків. Так, відучора НБУ підвищив ставки за кредитами овернайт. «Нічні гроші» під забезпечення ЗВДЗ Нацбанк тепер видає під 18% річних (було 16%), а без забезпечення - під 20% річних (було 17%). До того ж з початку місяця набула чинності ухвала №33, яке обмежує можливість банків отримувати кредити від НБУ під заставу валюти. А з 3 лютого 42-а ухвала істотно зменшила кількість звернень банків за рефінансуванням НБУ.

У неофіційній обстановці банкіри говорять, що в лютому НБУ дуже неохоче видає рефінансування навіть під заставу ЗВДЗ. «Ряд банків, які ще мають держоблігації, дістали відмову Нацбанку в рефінансуванні. Минулого понеділка Наталія Гребенник на закритій зустрічі з керівниками банків попередила, що рефінансування скорочуватиметься і бланкове кредитування (незабезпечені кредити – ред.) швидке зовсім відмінять», - розповідає скарбник банку.

Банкіри стверджують, що регулятор скорочує ліквідність системи ради підтримки курсу гривні. «У Нацбанку головним пріоритетом визначили стабільність курсу гривні, а оскільки там упевнені, що гривнева ліквідність і курс мають пряму залежність, то вони і вирішують пріоритетну для себе задачу - утримують курс», - вважає директор казначейства банку «Фінанси і Кредит» Андрій Войтенко. Проте надмірне стиснення ліквідності приводить до важкого стану в банківському секторі. «Як видно з кількості банків з введеною тимчасовою адміністрацією, не всім вдається справитися з не достатком коштів», - говорить голова правління Міжнародного іпотечного банку Юрій Блащук.