В обвалі гривні винні українці?

Паніка ні при чому

Заяви чиновників про те, що в обвалі гривні винне населення, виявилися брехнею.

У грудні населення припинило масово скуповувати долари. Про це свідчать останні статдані Нацбанку. Так, якщо в жовтні під подушки громадян лягло $1 млрд., в листопаді $2,34 млрд., то в грудні всього $0,049 млрд.

Причини того, що долари перестали купувати, - дві. По-перше, у людей просто не вистачає грошей на американську валюту по 9-10 грн. По-друге, частина клієнтів, які раніше скуповували валюту, вирішили позбавитися від неї, щоб за гривні купити товари і продукти для святкування Нового року.

Раніше чиновники НБУ заявляли, що в обвалі гривні винне само населення, яке масово скуповувало долари. Тепер виявилось, що громадяни долар вже не купують, а він все одно не дешевшає. Напрошується висновок: всі заяви банкірів і чиновників про те, що падіння курсу гривні до долара спровокувала паніка населення, - брехня. Основними покупцями валюти в грудні були самі банки - тільки за грудень фінустанови купили $2,771 млрд., тоді як прості фізособи - всього $0,049 млрд. Така ж ситуація була і раніше. Всього за жовтень і листопад банки купили близько $7,5 млрд., тоді як громадянам з цієї суми дісталося $3,34 млрд.

У такій ситуації новими винуватцями девальвації Нацбанк цілком може назвати власників і керівників комерційних банків. Недаремно на початку січня НБУ заборонив встановлювати курси валют начальникам відділень або філій банків. На вимогу НБУ за курс відповідає тільки голова правління банку. Так головному банку країни легко контролювати валютний ринок і знаходити винних.

НБУ видав нову ухвалу - купувати і продавати долари по графіку. Проте, по якому курсу і в який день здійснюватиметься продаж або покупка, - не вказано. Тим самим НБУ в черговий раз підтвердив: політика головного банку країни залишається суперечливою і непередбачуваною.

Банки - надійне місце для заощаджень? (опитування)

Українці вважають гривню вдвічі надійнішою, ніж долар. Про це свідчать результати всеукраїнського телефонного опитування «Стабільність гривні та банківської системи», проведеного Інститутом Горшеніна з 20 по 24 січня 2009 р.

В результатах дослідження, експерти інституту зазначають, що, незважаючи на загальний песимізм українців, національна валюта України посідає друге місце в рейтингу валют, в яких українці вважають за найвигідніше тримати заощадження - 27,3%, поступаючись лише євро - 30,7%, і вдвічі обігнавши долар - 14,1%.

Згідно з опитуванням, вклади в банках сьогодні має кожен четвертий українець - 24,3%. В той же час, банки надійним місцем для зберігання заощаджень називає лише кожен десятий - 9,6%. З тих, хто має вклади в банках, більш як чверть - 25,8% - вже зверталися до банку з наміром забрати свій вклад і отримали відмову, приблизно така ж кількість вкладників - 24,7% - таки забрали свої гроші з банку, а майже половина - 45,8% - ще не зверталася до банку з цим питанням.

Експерти зазначають, що в разі відмови банку повертати заощадження, громадяни висловили готовність спочатку звертатися до керівництва банку (43,5% респондентів вказали цей варіант відповіді) потім планують звернуться до суду (39,2%), традиційно низький відсоток тих, хто сподівається на допомогу влади (4,8%), а кожен десятий українець (9,7%) перебуває у розгубленому стані й не зовсім розуміє, куди йому в такому випадку звертатися.

Досить невисоким є відсоток тих, на кому негативно позначилася криза у вітчизняній банківській сфері. Лише у 12,3% респондентів знецінилися заощадження; 10,5% не змогли вчасно виплатити кредит, а 9% опитаних не змогли його взяти. 43,2% опитаних зізналася, що з ними не трапилось нічого з вищезгаданого. В інституті припускають, що найбільш ймовірною причиною цього є поганий матеріальний стан більшості населення України.

Кого українці звинувачують у девальвації гривні (опитування)

У девальвації гривні більшість українців звинувачують всі органи влади разом.

Згідно з даними опитування, 52,5% українців головною причиною девальвації гривні називають невірну політику держави, кожен третій (35,1%) – спекуляції на валютному ринку, кожен шостий (16,7%) згадав про складну ситуацію у вітчизняній економіці, найменший же відсоток респондентів (13,1%) вибрав із запропонованого переліку світову кризу.

В Інституті Горшеніна констатують, що запевненням представників влади щодо того, що світова криза є головним чинником девальвації гривні, українці абсолютно не вірять.

Також українці не покладають відповідальність за знецінення національної валюти на будь-який конкретний інститут влади. Кожен четвертий (24%) вважає, що у цьому винен Національний банк, кожен шостий (16,5%) – Президент, 8,8% опитаних у девальвації гривні звинувачують уряд, 4,4% - покладають провину на олігархів, 3,1% - на парламент. Переважна ж більшість опитаних громадян (47,1%) одностайна в тому, що винні всі разом. Очевидно, кажуть експерти, що намагання представників окремих гілок влади перекласти персональну відповідальність за девальвацію на свого політичного опонента віднині не знаходитимуть підтримки громадськості.

Згідно з опитуванням, майже половина українців (48,%), відповідаючи на запитання, як змінилися їхні доходи впродовж останнього року, відзначила, що вони залишились незмінними. Проте, зауважують експерти Інституту Горшеніна, не слід забувати, що незмінною, швидше за все, могла залишитися лише фіксована сума заробітної плати в гривнях, без урахування рівня річної інфляції й девальвації національної валюти в четвертому кварталі року, що, безперечно, можна назвати стабільністю доходів лише номінально. Трохи більше ніж у третини опитаних (36,8%) доходи зменшились, а 11,7% респондентів зізналися, що їхні доходи, в порівнянні з минулим роком, зросли.

В Інституті Горшеніна звертають увагу, що майже стільки ж опитаних, а саме 11,8%, дали негативну відповідь на запитання, чи турбує їх знецінення гривні (в тому числі «скоріше не хвилює» – 8,5% і «зовсім не хвилює» - 3,3%). Абсолютна ж більшість (86,8%) опитаних схвильована знеціненням гривні. Похвалитися тим, що вчасно отримують зарплату чи пенсію, можуть сьогодні дві третини українців (63,2%), в той час як решта – 33,9% - вже зіткнулася із затримками цих виплат. Також приблизно третина респондентів (27,7%) мають намір у майбутньому робити заощадження на випадок затримок із виплатами зарплат.

Всеукраїнське телефонне опитування «Стабільність гривні та банківської системи» проводилось в 25 обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Всього, згідно з випадковою вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 1000 респондентів, які репрезентують доросле населення віком від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать і область, в якій мешкає респондент. Похибка репрезентативності щодо об’єкту дослідження не перевищує +/- 3,4%.