Подбаймо про чисте повітря

Щороку навесні, а особливо восени ми потерпаємо від ядучого диму від спалювання опалого листя або торішньої трави. Проте, ми не задумуємося над тим, наскільки це шкідливо чи небезпечно.

За даними науковців при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатний викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше їх у бадиллі картоплі, так рясно окропленому від колорадського жука.

Проблема полягає ще і в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони і стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки, які можуть викликати респіраторні захворювання. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера, що містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, цей процес призводить до загибелі у вогні зимуючих корисних комах, таких як сонечка. Як наслідок – ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт, а спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення глибини промерзання ґрунту.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що, в свою чергу, призводить до знищення диких рослин та тварин. Саме через випалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

При спалюванні стерні на полях, якими проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза: дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для населених пунктів, промисловості, цілих регіонів.

Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. Як наслідок – погіршення видимості на дорогах, збільшення кількості ДТП. Окрім того, потрапляючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. А ще задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Природоохоронне законодавство захищає право людини на проживання в безпечному для життя і здоров’я середовищі. Тому, у відповідності до вимог статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автошляхів і залізниць, у парках, інших зелених насаджень та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягнуть за собою накладення штрафу
– на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн.);

– на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 – 1190 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафів

– на громадян від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 – 680грн);

– на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1190 – 1700 грн.).

Тож, перш ніж спалити опале листя чи суху траву, подумайте про шкоду та користь, безпеку та небезпеку цього процесу.