Як 120 тонн вапна врятували Ожидів

У липні цього року до річниці фосфорної аварії в селі Ожидів Львівської області кандидат хімічних наук Віра Тузяк видала брошуру «Спосіб гасіння і дезактивації жовтого фосфору», де розповіла, як з допомогою 120 т вапна повністю дезактивували жовтий фосфор на місці аварії потяга, який його перевозив, і перетворили у фосфатні мінеральні добрива. Авторка сподівається, що цей досвід буде корисним в майбутньому при ліквідації наслідків аварійних ситуацій під час перевезення небезпечних вантажів.

Віра Тузяк науково обґрунтовує, чому небезпечно сполучати жовтий фосфор з водою і чому для його дезактивації потрібно використовувати негашене вапно. Віра Тузяк пише, що при гасінні фосфорної пожежі водою, піною чи піском утворюється токсичний газ фосфін з часниковим запахом. «Продукт його горіння – фосфорний ангідрид, частково відновлювався до вільного фосфору, який давав вторинну пожежу або в контакті з водою утворював цілий ряд дуже шкідливих сполук», – пише авторка брошури. Щоб припинити виділення отруйних токсичних речовин, Віра Тузяк як хімік-технолог, запропонувала дезактивувати жовтий фосфор і його сполуки з допомогою негашеного вапна, що, як стверджує авторка, здатне перевести ці сполуки у фосфорні мінеральні добрива.

Віра Тузяк розповідає, що 18 липня 2007 року зверталася у штаб обласного управління відділу надзвичайних ситуацій у Львівській області, у приймальню мера Львова, а 22 липня звернулася з листом-обґрунтуванням до Президента України, де пояснювала, як можна дезактивувати небезпечні фосфорні сполуки. А вже наступного дня на місці аварії в Ожидові почали застосовувати вапно.

«На пролитих 300 тонн жовтого фосфору і його продуктів горіння було всипано 120 негашеного вапна по всій зоні аварії. …Усі токсичні речовини фосфору були переведені у корисний продукт – фосфорні мінеральні добрива», – пише авторка методичних вказівок.

Начальник управління з надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко пояснив у розмові з кореспондентом ЗІКу, що пожежу гасили піною, а для ліквідації наслідків такого гасіння, дійсно, використовували негашене вапно.

Але аварія сталася 16 липня, а вапно почали використовувати лише 23 липня, тобто цілий тиждень всі, хто перебував на місці аварії, вдихали отруйні випари.

У коментарі кореспондентові ЗІКу авторка методичних вказівок запевнила, що використаного вапна було достатньо для повної дезактивації жовтого фосфору і що на місці аварії не залишилось токсичних речовин. Але, водночас, вона визнала, що наслідки отруєння небезпечними випарами, що відбувалося протягом семи днів, ще довго даватимуться взнаки у природі.