Харківська облдержадміністрація роздає землі "Гомільшанських Лісів"

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

На якій підставі Харківська облдержадміністрація роздає землі "Гомільшанських Лісів" - єдиного національного парку в Харківській області?

Голові Харківської обласної державної адміністрації А.Б. Авакову

Шановний Арсен Борисович!

30 квітня цього року виявилося, що в національному природному парку "Гомільшанські Ліси", в ок. с.

Задонецьке, біля садиби по вул. Курортна, 164, була почата підготовка до будівельних робіт. Ділянка біля садиби була засипана землею, на ній знаходилися будівельний вагончик і будматеріали: бетонні плити, купи глини, піску та гравію. За даними наукових досліджень, на цій території зростають рідкісні рослини: занесені до Червоної книги України рябчик малий і косарики тонкі тощо.

7 травня комісія, створена національним парком, підрахувала кількість знищених при даному захопленні рябчиків малих: 69.477 екземплярів. Пізніше фахівці визначили і кількість знищених косариків: 86.181 екз. (19,83 екземпляра на 1 м2 при площі пошкодження 4.346 м2: 19,83х4346=86.181,18).

Відповідно до чинного законодавства, таке захоплення земельної ділянки в національному парку (власне захоплення земельної ділянки на території природно-заповідного фонду; знищення рослин, занесених до Червоної книги України і місць їх зростання на території природно-заповідного фонду; знищення ґрунтового покриву без спеціального дозволу) завдало державі збитків у розмірі близько 5 млн. грн.

Тому ми були вкрай здивовані, дізнавшись, що розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації від 12 травня 2008 р. N 288 (тобто, через 5 днів після роботи комісії, що зафіксувала дане самозахоплення!) ця земельна ділянка, 0,15 га, була на 49 років надана в оренду для особистого селянського господарства громадянину М.М. Макаренку. Як виявилося, до речі, новоявлений селянин М.М. Макаренко, - не "простий громадянин", а працівник податкової міліції ДПІ в Київському районі м. Харкова.

Перші питання, які приходять в голову з приводу цього розпорядження: як податківець, який живе в Харкові, збирається бути селянином під Змієвом? І навіщо воно взагалі йому потрібне? Але залишимо їх: звідки ми можемо знати, раптом, хліборобство - голуба мрія всього життя нинішнього податкового міліціонера?

Важливо інше - дане розпорядження незаконно. Незаконно тому що вилучення земель з природно-заповідного фонду - компетенція Кабінету Міністрів, але ніяк не облдержадміністрації. До того ж, вилучати їх можна тільки в тому випадку, якщо територія втратила свою природну цінність. Ділянка ж на околиці Курортної вулиці може її втратити хіба що стараннями забудовників, які вже почали губити на ньому червонокнижні рослини.

Арсен Борисович!

Ми вже оскаржили Ваше розпорядження в прокуратурі, але ще сподіваємося, що його було винесено помилково, і Ви не станете чекати прокурорського рішення, а відміните його самостійно.

Відмініть! "Національний" парк - не просто штамп, вже його назва підкреслює, що національний парк - надбання всієї нації. Навіть найвидатнішим податківцям не можна виділяти його землі – адже вони перед Законом не рівніші за інших! Тому така роздача ніяк не красить губернатора.

З повагою Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко

Довідка

ЗА ЧЕРВОНОЮ КНИГОЮ УКРАЇНИ

Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см. Зростає на луках у заплавах річок лісостепової і степової (Херсонська обл.) зон.    На Лівобережжі чисельність зменшується, в інших районах України вид майже зник. Причини цього - розорювання заплав, меліорація лук, випасання худоби, збирання рослин на букети та викопування цибулин.

Охороняється у біосферному заповіднику Асканія-Нова, у Луганському природному заповіднику (Станично-Луганське відділення); в національних природних парках Святі Гори та Гомільшанські Ліси; в Приорільському заказнику. Необхідно створювати охоронювані природні території в усіх місцях зростання.

Косарики тонкі (Gladiolus tenius Bieb.) Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 35-85 см. Реліктовий вид. Косарики схожі на свого родича, одну з найулюбленіших садових рослин - гладіолус. Вони і відносяться до одного роду, назва якого пішла від латинських слів "гладіус" - "меч", "гладіолус" - "малий меч", - які вказують на форму листя рослини. На форму листя натякає і українська назва гладіолуса. Поширений у Гірському Криму та на Лівобережжі у лісостеповій та степовій зонах. Знайдено також у Кіровоградській та Черкаській обл. Росте на луках, лісових галявинах, іноді на полях, у вогких місцях на гранітних відслоненнях.    Чисельність виду скорочується через викошування луків та збирання рослин на букети.

Охороняється в Михайлівській Цілині та Кам'яних Могилах (відділеннях Українського степового природного заповідника), в Стрільцівському Степу та Провальському Степу (відділеннях Луганського природного заповідника), в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках; національних природних парках Святі Гори та Гомільшанські Ліси, в заказниках Озерний та Цикалове. Вирощується у ботанічних садах. В місцях зростання необхідно створити території природно-заповідного фонду.