На Львівщині з ракетного окислювача вироблятимуть сировину для міндобрив

20 червня з Польщі повернулася українська делегація, яку очолював командувач Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Михайло Куцин. Українські представники брали участь у методичній конференції, яка проходила у польському місті Тарнув і яка була присвячена проблемам утилізації ракетного окислювача типу “меланж” та ознайомленню з процесом утилізації цієї агресивної речовини на установці, що була спеціально змонтована польськими фахівцями для України.

Утилізаційна установка вже найближчим часом працюватиме на складах зберігання “меланжу” в Україні. Вона дасть можливість безпечним шляхом перетворити його в сировину для виготовлення азотно-кальцієвих мінеральних добрив. Нею можна користуватися як в умовах стаціонарного виробництва, так і автономно. Установка працює за схемою: нейтралізація – фільтрація – окислення – сировина. Ця схема утилізації позбавлена шкідливого впливу на навколишнє середовище, безпечна для обслуговуючого персоналу. Адже після утилізації залишаються лише тверді продукти переробки, які можна використовувати як похідні при виробництві добрив. Продуктивність установки – 4 тонни меланжу на добу, або 1 200 тонн на рік. Для утилізації меланжу за новою технологією створено українсько-польський консорціум. В його планах – ліквідація небезпечного хімічного продукту як в Україні, так, можливо, і в інших державах.

Довiдка.

Ракетний окислювач меланж - це суміш азотної кислоти з багатьма хімічними компонентами. Його додавали до ракетного пального у 50 - 60 роках минулого століття. Після вилучення ракет з рідким пальним 200 тисяч тонн меланжу і сьогодні зберігається у багатьох країнах - учасниках Варшавського Договору. Проте найбільша його кількість - понад 16 тисяч тонн - знаходиться в Україні. ЄС зацікавлений у швидкому і ефективному, а головне - у небезпечному знищенні окислювача ракетного пального як для населення територій, де він зберігається, так і для навколишнього середовища. З цією метою й були профінансовані заходи щодо дослідження і випробування методів екологічно безпечної утилізації.