Клімат Полтавщини стає донецьким?

Завкафедри екології та охорони довкілля Полтавського педуніверситету Наталія Стецюк вважає, що треба вести самостійні спостереження за погодою та висівати рослини, найбільш пристосовані до клімату Полтавщини. Через раннє потепління рослини передчасно сходять та дозрівають. Сільські господарства раніше розпочинають сівбу. Завідувачка кафедри екології та охорони довкілля Полтавського педуніверситету 39-річна Наталія Стецюк зауважує: клімат змінюється через знищення зелених насаджень, забруднення атмосфери. Різкі кліматичні коливання шкодять флорі.
– Чому останнім часом весна починається з лютого?

– Через роботу промисловості у повітрі збільшується вміст вуглекислого газу. Допустима його концентрація — 0,29 міліграма на кубічний сантиметр. А в години пік на вулицях доходить до одного відсотка. Вуглекислий газ вступає в реакцію з вологою, що в повітрі. Через це над нами виникає аерозольна плівка. Крізь неї сонячні промені проходять, частково поглинаються ґрунтом та рослинами, а назад пробитися не можуть. Вони підігрівають верхній шар атмосфери. Утворюється парниковий ефект. Його наслідок — зміна клімату на планеті. Через це пори року зсуваються.

– Яким нині є клімат Полтавщини?

- Зміщуються межі природних зон. За останні роки область за показниками клімату ”розташована” на Донеччині. З лісостепу ми стали степом. Спостерігаються часті відлиги, літо стає посушливим. М’які зими небезпечні для тварин та рослин. Розтавання снігу та криги провокує розвиток флори, а приморозок її нищить.

–Відсутність снігу на озимині може призвести до її загибелі?

– Шкодить не мороз, а льодова кірка, через яку рослина не може дихати. У неї вимерзає волога, руйнуються клітини, гине коренева система. Культура висихає. Через обмерзання обсипається цвіт на деревах. Раніше люди під час заморозків підливали їх теплою водою, накривали, палили в садках вогнища. Дим — це тепло, яке не піднімається вгору, а стелиться по землі.

– Як впливають ранні сівба та достигання на культури?

– Прискорюється їхній життєвий цикл. Через те що рослина не може адаптуватися до кліматичних змін, вона гірше плодоносить.

– Як городники можуть попередити такі кліматичні явища?

– Раніше працювали народні прикмети. Нині через зміни клімату на них розраховувати не слід. Прогнози також не завжди бувають точними. Слід висівати ті сорти, які найкраще підходять до наших умов, та вести самостійні спостереження.

– Як пояснити аномалії, коли серед осені зацвітають каштани?

– Вони можуть зацвісти, коли в повітрі велика вологість, а температура спадає. Дерева сприймають такий сигнал як початок весни. Це небезпечно, бо в період цвітіння вони найбільш уразливі й незначне похолодання може їх знищити. Аби такого не трапилося, треба підтримувати рослини — поливати їх у період посухи.

– Як можна зменшити парниковий ефект?

– Ми знищуємо рослинний покрив, укриваємо все асфальтом. Через це сонячні промені не затримуються в ґрунті, а відбиваються у верхні шари атмосфери. Рослина — природний кондиціонер, охолоджувач повітря. Чим більше зелених насаджень, тим меншим буде парниковий ефект.