Україна може стати сировинною базою для Європи з виробництва біопалива

Україна може стати «житницею», сировинною базою для Європи з виробництва біопалива, тому зараз актуалізується питання більш глибокої переробки сировини — ріпака — на паливо. Про це голова Асоціації плодоовочеводів Придніпров’я Володимир Пахно повідомив, виступаючи на конференції «Рапс як біологічне джерело енергії» у рамках 6-ї Всеукраїнської спеціалізованої виставки «Агропром» у Дніпропетровську 5 березня.

«Ми готові продавати до Європи паливо, і це буде економічно вигіднішим, аніж продавати сировину. Сьогодні близько 10% пахотних земель може бути відведено під ріпак, із валового збору ріпака близько 75% його може бути перероблене на паливо», — зазначив Володимир Пахно.

За словами фахівця, розвиток відновлюваних джерел енергії та пального, до яких відноситься і біодизель, залишаються актуальними і для використання в українському сільському господарстві.

«Вартість пального на українських АЗС змінюється щодня: у весняний період для аграрного сектору це практично непідйомна ціна. Дизпальне коштує 5 грн, і це ще не межа, ця сума лягає на собівартість продукції, у тому числі й хліба, за таких умов він не може не дорожчати. Ми зустрічалися з фермерами, роз’яснювали на семінарах економічну доцільність вирощування цієї культури — вартість тонни ріпаку приблизно така ж, як і соняшника, але ріпак корисний тим, що не псує землю, не виснажує її», — відзначив Володимир Пахно.

«Позаминулого року під озимим ріпаком, з якого виробляють біодизель, на території Дніпропетровщини було засіяно 33 тис. га, а вже цього року площі посівів озимого ріпака в області збільшені майже вчетверо — до 120 тис. га. На сьогодні це найбільш рентабельний товар. Фермери запитують, куди ми будемо його продавати, ми говоримо: про продажі можна не турбуватися, оскільки там, де ріпак вже посіяний, стоїть черга українських та зарубіжних трейдерів, які бажають його купити», — відзначив Володимир Пахно.

Довідка

Основною перевагою використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) є їх невичерпність та екологічна чистота, що сприяє поліпшенню екологічного стану і не призводить до зміни енергетичного балансу на планеті.

За обсягами виробництва ріпакова олія посідає четверте місце у світі (9,7%) після соєвої (29,7%), пальмової (13,1%) та соняшникової (12,3%). Ріпакове насіння містить 45-50% олії — не менше, ніж насіння соняшника. У деяких європейських країнах урожайність ріпаку сягає 40 ц/га, що дає змогу одержувати до 2 т олії з гектара. Все більше уваги надається переробці ріпакової олії для технічних цілей в країнах Західної Європи, особливо в Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, а також у США, Канаді, Китаї. За останні двадцять років обсяги вирощування ріпаку у світі зросли більш ніж у чотири рази, і зокрема в Європі — у десять разів. У ЄС загальна площа посівів ріпаку складає 7 млн га (середня врожайність — 25 ц/га) і планується, що в майбутньому вона досягне 12 млн/га.

Гектар ріпаку продукує тонну білка проти 640 кілограмів при культивуванні сої і 220 кг — ячменю. Ріпак як високоенергетична культура може слугувати сировиною для виробництва біологічного пального (біодизеля). З кожної тони ріпаку можна отримати близько 300 кг олії, а з неї – 270 кг біодизеля.