Калуш завис над прірвою

Прикарпатське місто Калуш — на межі техногенно-екологічної катастрофи. Розробка родовищ калійних солей призвела до утворення підземних порожнин під густозаселеним містом та навколишніми селами Кропивник і Сівка-Калуська. У будь-який момент земна поверхня може просісти. Небезпека загрожує 100 промисловим об’єктам та 1145 житловим будинкам. У зв’язку з цим депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки і оборони та Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Вони просять створити міжгалузеву робочу групу з розробки заходів щодо зменшення рівня небезпеки.

— На території Калуша розташоване підприємство «Калійний завод» ВАТ «Оріана». У зоні дії його промислових виробництв — три відпрацьовані рудники, Домбровський кар’єр, два відвали засолених ґрунтів, два хвостосховища та шламонакопичувач, — розповідає перший заступник начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в області, депутат облради Василь Головчак. — Найзагрозливіша ситуація на хвостосховищі № 2, де нагромадилося 9,8 млн. куб. м розсолів. Під час опадів рівень їх стрімко піднімається і в окремих місцях лише 40—50 сантиметрів відділяють його від гребеня дамби (за допустимої норми 1,5 м). Прогресує також просочування розсолів крізь товщу дамби і потрапляння їх у річку Сівку — притоку Дністра. Вміст солей у гирлі Сівки вже більш ніж удвічі перевищує гранично допустимі концентрації. Якщо, не дай Боже, дамба хвостосховища не витримає і гіпсоглиниста пульпа рине на навколишні території, це може призвести до руйнування прилеглих промислових об’єктів — залізничної станції ЗАТ «Лукор», підприємств «Вінісін», «Синтра» та інших, а також забруднення річки Дністер.

Біда загрожує і з боку Домбровського кар’єру ВАТ «Оріана». У відпрацьованій південній дільниці його назбиралося 5,8 млн. куб. м розсолів. Соляні поклади під дією атмосферних опадів розчиняються і відбувається самозатоплення кар’єру. Раніше розсоли утилізували шляхом закачування їх у підземні виробки шахти «Ново-Голинь». Але нині концентрація розсолів зменшилася і тепер їх неможливо використовувати для цих цілей. А зупинка закачування веде до провалів земної поверхні, на якій розташовані житлові та промислові об’єкти. Не краща ситуація і на північній ділянці кар’єру, від якої до річки Сівки якихось 50—60 метрів. Швидке розчинення соляних пластів і утворення карстових провальних воронок, які просуваються в бік річки, найближчим часом може призвести до затоплення кар’єру водами Сівки та безповоротної втрати 32 млн. тонн запасів калійних солей.

А загалом навколо проммайданчика калійного заводу вже забруднено розсолами великої концентрації (300 г солі на 1 л води) 900 гектарів грунтів. За словами директора підприємства Ігоря Корчинського, якщо так піде далі, то до середини літа розсоли доберуться до водозабору міста Калуша.

Зауважимо, що Кабмін уже брався вирішити калуську ситуацію. У 2002 році була розроблена спеціальна програма, затверджено план заходів. Однак через значне недофінансування і програма, і план не виконуються.