На Київщині вирішували долю ядерних відходів

1 березня у м. Іванків Київської області НАЕК «Енергоатом» провів громадське обговорення будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Як відомо, згідно з техніко-економічним обґрунтуванням інвестицій, котре було зроблено Київським інститутом «Енергопроект» (КІЕП), оптимальним майданчиком для сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української атомних електростанцій планується спорудити у Чорнобильській зоні відчуження.

У заході взяли участь представники Компанії, американської компанії Holtec International, а також місцева влада та жителі Іванківського і Поліського районів.

В рамках заходу представники "Енергоатома" та Holtec International розповіли про технологію будівництва та експлуатації сухого сховища відпрацьованого ядерного палива, про вплив споруди на навколишнє середовище, а  також відповіли на запитання присутніх.

Зокрема атомники повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо з інших країн не може завозитися в Україну, оскільки це заборонено українським законодавством. Наголошувалося, що лише Україна та Болгарія вивозять за свої межі ВЯП, яке є цінною стратегічною сировиною, котра у подальшому буде використовуватися в реакторах нового покоління.

Функціонування пристанційного сухого сховища відпрацьованого ядерного палива, яке працює на Запорізькій АЕС, довело безпеку та економічну доцільність проекту. Проте, будувати  на кожній станції власний СВЯП здорожує проект майже вдвічі. Крім того, згідно з контрактом український замовник не витрачає коштів допоки не буде зведена перша черга Централізованого сховища. Оплачувати ж роботу американської компанії "Енергоатом" буде за рахунок економії на вивезенні відпрацьованого ядерного палива до Росії.

Щодо впливу на навколишнє середовище, то, за оцінками Київського інституту «Енергопроект» (КІЕП), він буде мінімальним. На ґрунтові води сховище не впливатиме взагалі, оскільки, в даному випадку, використовуватиметься «суха» технологія - ВЯП зберігатиметься у середовищі інертного газу у подвійних контейнерах із нержавіючої сталі, які будуть завантажуватися у подвійні метало-бетонні модулі, що будуть розташовані на спеціальному майданчику високо над землею.

Окрім того, міцність конструкцій контейнерів були перевірені у змодельованих ситуаціях з пожежами, вибухом, землетрусом і навіть падінням на них літака.

За всю історію перевезення ВЯП у світовій практиці не трапилось жодної аварії. яка привела б до розгерметизації контейнерів з паливом.

Будівництво сховища матиме і соціально-економічні переваги. Воно дозволить  реабілітувати близько 200 га землі, плата за яку направлятиметься у місцеві бюджети, відновити залізницю на ділянці «Овруч-Вільча-Янів», створить додатково понад 300 робочих місць.

Окрім того, проект будівництва передбачає виділення частини коштів на соціально-економічний розвиток населених пунктів, які знаходяться у зоні «психологічного» впливу.

Довідка

До сьогодні Україна змушена вивозити ВЯП до Росії, що збільшує собівартість електроенергії НАЕК «Енергоатом».  Крім того, простежується тенденція зростання вартості вказаних послуг. Водночас, ВЯП залишається на світовому ринку, енергетичною сировиною, яку в перспективі можна буде використати у промисловості або вигідно реалізувати.

Відправка відпрацьованого палива до РФ не знімає проблему радіоактивних відходів (РАВ), які згідно з умовами контрактів на переробку ВЯП, повинні бути повернені до України. Їх зберігання і поховання в Україні у будь-якому випадку потребуватиме додаткових (і значних!) витрат.

На користь будівництва СВЯП свідчать і цифри. За прогнозними розрахунками, загальні витрати «Енергоатома» на оплату послуг спецпідприємств Російської Федерації з переробки усього ВЯП Южно-Української, Хмельницької і Рівненської АЕС складуть понад $ 2 млрд. Водночас витрати на створення і експлуатацію протягом 100 років власного сховища складуть близько $ 520 мільйонів.

Розв’язати ці проблеми, а також вирішити питання поводження з високорадіоактивними відходами можна шляхом тимчасового (від 50 до 100 років) зберігання ВЯП на теренах України. Для цього згідно з Національною енергетичною програмою України до 2010 року НАЕК «Енергоатом» опікується питанням будівництва сховища ВЯП (СВЯП).

На сьогодні в Україні немає власної технології «сухого» зберігання відпрацьованого палива та, відповідно, жодне з вітчизняних підприємств не володіє даними необхідними для підготовки техніко-економічних інженерних рішень. Тому вибір безпечної та відповідної для України технології збереження ВЯП було виконано НАЕК «Енергоатом» на засадах оголошеного в липні 2003 року тендера.

За попередніми розрахунками, термін будівництва сховища становитиме три роки з часу прийняття органами державної влади рішення про розміщення (вибір майданчику) СВЯП. Пусковий комплекс сховища, за умовами тендеру, включає 94 контейнери, необхідних для зберігання 2500 паливних збірок реакторів ВВЕР-1000 та 1080 збірок - реакторів ВВЕР-440. Це – майже 20 % від загального обсягу відпрацьованого ядерного палива Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС (з урахуванням відпрацьованих збірок, які нині перебувають у басейнах витримки).