У Золочеві епідемія онкозаховювань: медики кажуть, що це результат шкідливого впливу виробництва синтепону
Мешканці міста Золочева, що у Львівській області, називають місцевий радіозавод бомбою сповільненої дії. У радянські часи вони потерпали від наслідків роботи гальванічного цеху, а тепер нарікають на ТзОВ «Альтеко-Захід», яке орендувало на радіозаводі приміщення й виготовляє синтепон. Про це сьогодні, 25 лютого, ЗІК повідомили у золочівській громадській організації «Наша справа».
На сполох забила асоціативна група медиків Золочівської центральної районної лікарні. По допомогу вони звернулися до народного депутата Верховної Ради Петра Писарчука. «Ми не можемо мовчати, – каже голова асоціативної групи Віра Черних. – Здоров’я золочів’ян, особливо дітей, за останні два роки різко погіршилось. Як дитячий хірург, я обстежувала усіх школярів міста й сіл. Висновки вражаючі. У кожної третьої дитини вражені лімфатичні вузли, легені. На вулиці Пушкіна, де мешкаю, чи не у кожній хаті є онкохворі. За останні дев’ять місяців у Золочівській райлікарні медики виявили двадцять пухлин у дітей. Це ж епідемія! Ми повинні знати про шкідливість чи нешкідливість виробництва синтепону. Нам доводили, що фірма «Альтеко-Захід» тимчасово не працює, навіть показали рішення санепідемстанції та міської ради. Та по ночах вони продовжували працювати і створювати такий шум, що неможливо спати. Щоправда, протягом останніх кількох тижнів їх не чути – мабуть, це результат наших звернень до ЗМІ. Я кілька разів викликала міліцію, санепідемстанцію. А підприємці захистили себе позавідомчою охороною – нікого не впускають на територію заводу. Мовляв, ми приватники, що хочемо, те й робимо. Наскільки мені відомо, розміщувати таке виробництво можна у межах 25-ти кілометрів від населеного пункту».
Натомість директор ТзОВ «Альтеко-Захід» Володимир Гаман каже, що виробництво синтепону в Україні широко розвинуте – діє зо три десятки таких підприємств. Жодних хімічних препаратів для виготовлення синтепону у Золочеві не використовують, оскільки завозять готове волокно у тюках, його розчісують й отримують готову продукцію. За словами пана Гамана, фірма поки що не працює – чекає на виготовлення технічної документації та висновки екологічної служби про вплив на навколишнє середовище. «Люди мають право на сумнів, – каже директор, – але ми працюватимемо лише згідно з нормами чинного законодавства».