Україна все ще підраховує збитки від затонулого танкера

27 листопада у Кризовому центрі Мінприроди відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи щодо визначення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок аварії морських суден. У засіданні взяли участь представники центральних органів виконавчої влади та понад 10 науково-дослідних інститутів, які проводять дослідження морського середовища. Зокрема, сюди увійшли провідні науковці Українського наукового центру екології моря, Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, Інституту біології південних морів ім.О.Ковалевського НАН України, Морського гідрофізичного інституту НАН України, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України та ін.

Дана робоча група створена за дорученням Кабінету Міністрів України від 15.11.2007 №47880/0/1-07 і основним напрямком її діяльності є розроблення механізмів щодо визначення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок аварії, підготовки пропозицій щодо локалізації та ліквідації забруднення та мінімізації наслідків катастрофи.

Учасники засідання заслухали доповіді науковців про перші результати оцінки потенційних наслідків надзвичайної екологічної ситуації в Керченській протоці для довкілля Чорного та Азовського морів та про результати прогнозування і тенденції щодо змін морського середовища внаслідок аварії. Значна увага під час засідання була присвячена організації всебічного моніторингу морської території з метою вивчення стану морського дна, водного середовища, рибних ресурсів, біоценозу, що дозволить спрогнозувати розвиток екологічної ситуації.

Однак, основним питанням засідання було обговорення методичних підходів до обчислення збитків, що на даному етапі є вкрай необхідно для наступного представлення відповідних претензій до винної сторони.

Українська сторона вважає, що при оцінці шкоди, заподіяної морському довкіллю внаслідок катастрофи повинні враховуватись як короткострокові (загибель птахів, забруднення нафтопродуктами та сіркою), так і довгострокові наслідки, які матимуть прояв у майбутньому (втрата рекреаційної цінності прибережних територій, незворотні зміни морської екосистеми, вплив на водні живі ресурси тощо).

Засідання ухвалило рішення щодо визначення практичних кроків найближчим часом та у перспективі, спрямованих на мінімізацію наслідків надзвичайної екологічної ситуації. Особливу увагу приділено оптимізації існуючої системи моніторингу морського довкілля, більш тісного співробітництва із провідними науковими установами і організаціями, а також визначенню методичних підходів, за якими обчислюватимуться збитки.