На Вінничині відбулась науково-практична конференція "З`їзд хранителів природної спадщини Поділля"

За дорученням Вінницької обласної ради та в рамках виконання заходів "Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 - 2011 роки" Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області та Вінницька обласна екологічна асоціація "Зелений світ Поділля" 24-25 листопада  2007 року провели науково-практичну конференцію "З`їзд хранителів природної спадщини Поділля".

Участь в роботі конференції взяли: заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Василь Черній, керівники ряду територіальних органів, що підпорядковані Мінприроди України. Ведучою конференції виступила начальник Державного управління охорони природи у Вінницькій області Олена Яворська. Учасниками конференції стали біля 150 представників місцевих органів влади, підприємств та організацій, а також екологічно активної громадськості.

Метою конференції було продовження й розвиток раніш розпочатого діалогу влади, бізнесу й громадськості щодо спільних зусиль у справі управління територіями природно-заповідного фонду області. Адже в час переходу до ринкових відносин, що відбувається в наші дні, саме порозуміння й співпраця цих складових суспільства може гармонійно поєднати потреби збереженості природно-заповідних об'єктів та ринкові реалії, сприяти послідовному впровадженню еколого-економічних механізмів в управління природно-заповідним фондом області, що передбачено Регіональною програмою охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів  Вінницької області на 2003-2011 роки.

Об’єкти природно-заповідного фонду Вінниччини знаходиться у користуванні лісогосподарських, сільськогосподарських підприємств, місцевих рад, закладів освіти, охорони здоров’я, громадських організацій тощо. Більшість з них не мають своєї адміністрації та штату працівників, отже не завжди є можливість достатнього забезпечення їх охоронного режиму. У користувачів природно-заповідних об'єктів завдання збереженості природно-заповідного фонду  виписані за посадовою інструкцією лише як складова частина обов'язків.  Звичайно, існують обмеження, визначені законом, зобов'язання, взяті керівниками певних організацій, але дуже  багато залежить від тих людей, які безпосередньо забезпечують збереження й охорону певного заповідного об'єкту.

Сьогодні в області найбільш збереженими ділянками ландшафтів, якщо не враховувати лісовий і природно-заповідний фонди, є так звані неугіддя у річкових долинах, зокрема степові ділянки або ліси на терасах, іноді луки та водно-болотні угіддя в заплавах. Саме ці території зараз є ядрами концентрації природного генофонду, а у май­бутньому можуть стати джерелами для від­творення природних біоценозів в зруйнованих людиною ландшафтах. Раціональне і планомірне створення в цих місцинах природоохоронних територій, їх розширення та об'єднання з іншими подібними можуть стати практичним почат­ком формування регіональної екомережі.

Сьогодні стан   природних заповідних об'єктів залежить не стільки від законодавства, від прийнятих управлінських рішень, не стільки від отриманих на збереження даного об'єкта коштів, скільки від уміння та кваліфікації безпосередніх користувачів. Саме з їх числа був сформований склад конференції, з тих, хто стоїть між певним заповідним об'єктом і суспільством, не допускаючи людську активність туди, де вона може зашкодити природі.

Одним із завдань конференції було створення неформальної мережі людей, які науково обґрунтовано і з патріотичною відповідальністю виконують місію збереження зелених скарбів, а також те, щоб такі люди частіше зустрічались, спілкувалися, щоб вони відчули свою духовну спорідненість, свою місію – хранителів найбільшого скарбу народу, щоб змогли за підтримки інших  відповідальних членів суспільства невігластву і безвідповідальності протиставити компетентність та професіоналізм.

Також перед конференцією стояло завдання надати  методичну допомогу користувачам природно-заповідних об'єктів, навчити їх господарювати з дотриманням рівноваги та гармонії саме в даному природному об'єкті, адже для кожного ситуація є індивідуальною, в якій не можливо діяти за шаблоном – те, що є необхідним для одного заказника, абсолютно не підходить для ведення господарства в іншому.

Користувачі природної спадщини  отримали реальні знання щодо покращення умов збереження територій та об'єктів  природно-заповідного  фонду. З іншої сторони, їх думки, пропозиції та зауваження будуть враховані владою в галузі вдосконалення  природоохоронної політики, внесення коректив в роботу Держуправління у Вінницькій області та інших державних установ в напрямку збереження й розбудови екологічної мережі області.

Схваливши позитивний досвід співпраці влади, громадськості та бізнесу в управлінні територіями природно-заповідного фонду, учасниками конференції були розроблені та прийняті рекомендації для місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також для користувачів природно-заповідних об'єктів.

Зокрема:

· прискорення надання необхідних погоджень для створення регіональних ландшафтних парків, нових заказників та інших природоохоронних об’єктів;

· забезпечення користувачами об’єктів природно-заповідного фонду дотримання лімітів на здійснення господарської діяльності – сінокосіння, випас худоби, збір лікарської сировини, використання орних земель;

· посилення контролю за застосуванням  Постанови Кабінету Міністрів  України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України";

· звернення до Верховної Ради України з пропозицією про включення    проекту Закону «Про загальнодержавну програму оптимізації природно-заповідного фонду» до числа першочергових.

· проведення природоохоронними організаціями обстежень зелених насаджень з метою виявлення вікових дерев та взяття їх під охорону як пам’яток природи.

Цікавою та неординарною стала пропозиція учасників конференції доручити Вінницькій обласній екологічній асоціації «Зелений світ Поділля» запровадження й ведення «Чорного списку губителів природної спадщини Поділля» - юридичних та фізичних осіб, які завдали найбільшої шкоди ландшафтному та біологічному різноманіттю.

Особливо слід підкреслити те, що даний проект став можливий завдяки системній екологічній політиці, яку проводить Вінницька обласна рада, надійним партнером якої в цим питаннях є Вінницька обласна державна адміністрація. Саме завдяки добрій волі депутатів Вінницької обласної ради виділені кошти на проведення конференції. Не всі області України можуть похвалитися заходами подібного рівня. Сам факт організації даної конференції, увага до її проведення з боку Вінницької обласної ради та Вінницької обласної державної адміністрації свідчать про те, що  природоохоронні питання посідають далеко не останнє місце з загальному переліку проблем, що вирішуються обласною владою.