Експерти ООН переконують, що українцям шкодить куріння, а не радіація

ООН і міжнародні донори згортатимуть гуманітарну допомогу районам України, Росії та Білорусі, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, сказала в інтерв`ю РІА «Новости» керівник проектів Програми розвитку ООН для країн СНД Луїза Вінтон.

"Міжнародна допомога почне зменшуватися на тіл гостріших світових проблем, таких як голод чи катастрофічні зміни клімату. Райони в Чорнобильській зоні сьогодні не виглядають найболючішими на карті світу, за два десятиліття тут було зроблено досить багато", - сказала Л. Вінтон.

Вона зазначила, що всі три держави мають більше спиратися на власні ресурси і програми.

Генеральна асамблея ООН у понеділок консенсусом схвалила резолюцію, котра намітила новий етап в історії районів, потерпілих від Чорнобильської аварії, - десятиліття реабілітації і стабільного розвитку. Новий підхід допускає зрушення акцентів участі від міжнародної гуманітарної допомоги до національних бізнес-інвестицій, створенню "нових економічних можливостей" і нових робочих місць.

Експерти ООН, які займаються найбільшими програмами надання підтримки під егідою ООН, не змогли переконатися, що життя на забруднених радіацією територіях небезпечне для населення.

"Наука досі не може дати відповіді на багато питань, пов`язаних з радіацією. Проте ми бачимо, що негативні зміни на клітинному рівні відбуваються як у постраждалих районах Білорусі, так і на незабруднених територіях. А середній рівень життя чоловіків у Росії становить 58 років і це не має ніякого зв`язку з ЧАЕС", - сказала Л. Вінтон.

За її словами, Україні, Росії та Білорусі потрібна пропаганда здорового способу життя, а також психологічна допомога для подолання радіофобії.

"Нездоровий спосіб життя, куріння, алкоголізм мають більш відверто виражений негативний характер, ніж радіація. По суті, є тільки дві групи ризику, пов`язані з аварією, - "ліквідатори" і маленькі на той момент діти, які дістали опромінення щитовидної залози і лейкоз", - сказала Л. Вінтон.

ООН не має точних даних про те, стільки донорських коштів було витрачено на допомогу територіям, накритими радіоактивною хмарою в 1986 році і лише намагається порахувати. Проте експерти ООН переконані, що йдеться про сотні мільярдів доларів, які не завжди були використані ефективно.

"Навряд чи "друга хвиля" відселення із заражених територій була виправдана. Вона проводилася, скоріше, з політичних популістських міркувань властей", - вважає Л. Вінтон.

За її словами, наслідки техногенної катастрофи були обтяжені "радянським чинником" - спробою властей приховати сам факт вибуху ядерного реактора, відсутністю системи оприлюднення про небезпеку і роз`яснення про правила поведінки.

"Сьогодні час позбавитися міфів про радіацію і жити в нових реаліях з використанням постійного контролю за продуктами харчування і дарами природи", - сказала Л. Вінтон.

Заступник помічника адміністратора Програми розвитку ООН Джихан Султаноглу на прес-конференції в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку заявила в понеділок, що потерпілим районам час переходити від "культури залежності населення від допомоги ззовні" до зусиль з реабілітації забруднених територій.