Названі найбрудніші місця Києва

Ними виявилися Бессарабка, Московська площа, бульвар Лесі Українки, площа Перемоги і однойменний проспект у районі ст. м. «Святошин». Найчистіше повітря – у Гідропарку. Городяни щодня вдихають 21 шкідливу речовину. В основному це викиди автотранспорту. Контролюють рівень забруднення 16 постів спостереження. Вчені вручну беруть проби і перевіряють, чим ми дихаємо. У Центральній геофізичній обсерваторії дані обробляються і складається своєрідний рейтинг забруднених вулиць. Ось тільки поліпшити ситуацію це не допомагає.

За словами співробітниці обсерваторії Ніни Ротич, необхідно позбутися пробки, пустити більше тролейбусів і трамваїв, адже якщо стане зручно їздити на громадському транспорті, то народ перестане на останні гроші купувати машини.

Нині діоксид азоту на Московській площі і Бессарабці в три рази перевищує допустиму норму. На площі Перемоги пил більше, ніж можна, в 1,4 рази. А Оболонський проспект «дихає» фенолом — його рівень перевищує норму в два рази. Всі ці шкідливі речовини можуть викликати захворювання дихальних шляхів, аж до раку.

Заступник начальника ГУ охорони навколишнього природного середовища Віктор Токаренко бачить вирішення проблеми в автоматизованих постах спостереження. Поки їх чотири з 16. За словами урядовця, в далекій перспективі пости повинні пов'язати з пультом ДАІ. «З постів сигнал про забруднення через скупчення транспорту піде в ДАІ, а звідти відрегулюють світлофори: де потрібно затримати червоне світло, де включати частіше зелене, щоб машини швидше проїздили», — говорить пан Токаренко.

Він стверджує, що перевищення норм навіть у три-чотири рази — не критично для всіх. Мовляв, на кожну людину вплив індивідуальний. «Брудне повітря» у одних може викликати бронхіт, а на інших не вплинути. Але, можливо, наслідки виявляться на правнуках. Пан Токаренко радить уникати вулиць з великим потоком машин вагітним жінкам і молодим мамам. А водіям, які часто бувають у районі найбруднішої Бессарабської площі, закривати вікна автомобіля і включати кондиціонер.

Директор Київського еколого-натуралістичного центру Володимир Борейко вважає, що проблема набагато серйозніша, ніж здається, але вирішити її в столиці неможливо. «У людей, які живуть біля магістралей, ризик знайти онкозахворювання в два рази більший, ніж в інших. Підручними засобами врятуватися не вийде. Хіба що висадити у себе під вікнами більше дерев і сидіти вдома», — говорить еколог.