«Імпортні» дерева негативно впливають на наш клімат
Насадження нехарактерних для нашої місцевості порід дерев, які родом з Америки чи навіть Криму, може призвести до катастрофічних наслідків. Таку позицію відстоює начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Олена Яворська.
Однією з основних причин, яка призводить до незворотних змін клімату на планеті, зокрема й в Україні, виявилися кількість і стан наших лісових масивів. Приміром, оптимальна лісистість Вінниччини при потребі у 25% становить лишень 14%. Однак державна та регіональна програма захисту й відтворення лісів не тільки виконується незадовільно, а й, на думку пані Яворської, у ній використовуються невиправдані методи. Що мається на увазі?
Аборигенами лісів Вінницької області є такі породи дерев, як дуб звичайний, граб, ясен і береза. Площі, які займає перший, становлять 79,5%, для ясеня відведено 6,8% насаджень, так звані шпилькові породи — 6%, на четвертому місці — грабові діброви і лише 1% віддано білокорим красуням. Зате все частіше можна зустріти чужинців. Йдеться про вихідців із Північної Америки — дуба червоного та акацію. Щоправда, в адміністрації лісового господарства підприємства «Вінницяліс» запевняють, що посадки «штучних» лісів настільки мізерні, що навіть не підлягають обліку. Мовляв, вони експериментальні.
Чому ж проти подібних експериментів головний еколог області?
„Поряд з посадками дуба червоного, клена, акації, — каже Олена Григорівна, — з’являються трави й кущі, які не вживаються з рідною флорою нашого регіону і, на превеликий жаль, витісняють її. Понад те, у «штучних» лісах, порівняно з «нашими», влітку температура повітря на кілька градусів вища. «Американці» більш уразливі й до природних катаклізмів. Якщо пригадати обледеніння 2000 року, то дуб звичайний його витримав, хоч і постраждав, але вижив, а посадки дуба червоного згодом почали всихати. Така сама доля спіткала на Вінниччині й кримську сосну, яку висадили на чималій території”.
Та чи прислухаються до думки фахівців-екологів лісівники? Віднедавна екологи не мають права виносити приписи за порушення у сфері заліснення земельних ділянок. Як правило, лісові господарства, котрі заздалегідь повинні погоджувати з управлінням плани заліснення, ставлять екологів перед фактом уже виконаної роботи. Тому не дивно, що чимало молодих лісових посадок нині «живуть» без погодження з головною екологічною службою області. Наступ «штучних» лісів, стверджує пані Яворська, з кожним роком збільшується й починає нагадувати монголо-татарську навалу.
Схожими, хоча й дещо іншими проблемами, живе сама Вінниця, яка тільки на перший погляд має чимало зелених зон загального користування. Проте, на думку тих же екологів, таких зон дуже мало. Та комунальники не поспішають створювати нові. Зате навесні цього року вінничани стали свідками варварського обрізання старих липових алей, унаслідок чого більшість дерев припинили ріст й приречені на загибель. Так само мало шансів вижити мають і вінницькі каштани, вражені завезеним шкідником. Як і київські, незабаром вони можуть потрапити під бензопилу.