Облік і звітність у сфері охорони довкілля

Інформаціяч про стан навколишнього природного середовища формується на основі планових та позапланових досліджень компонентів довкілля. Окрім того затверджено перелік обов'язкової звітності у сфері довкілля (див. нижче).

План звітів для еколога на перше півріччя 2019 року

Загальні поняття обліку та звітності

Облік — це систематичний процес ідентифікації, реєстрації, вимірювання, класифікації, перевірки, узагальнення, інтерпретації та передачі інформації.

Ведення обліку належить до правил та обов’язків, визначених законами або підзаконними актами.

Спостереження за явищами та процесами здійснюється у двох основних формах: у формі звітності підприємств і організацій та у формі спеціальних статистичних спостережень.

Сьогодні звітність є основною формою спостережень, зокрема статистичних.

Звітність — це сукупність звітних документів (звітів), які містять систему показників, що характеризують підсумки виробничо-господарської діяльності підприємств та організацій за певний (звітний) період.

Звітність як форма спостереження характеризується такими основними особливостями:
1) обов’язковість: кожне підприємство чи організація зобов’язане надати звітні дані про певне коло показників за формами, на адресу та у терміни, які затверджуються у встановленому порядку;
2) юридична сила: форми звітності є офіційними документами, вони підписуються керівником підприємства (організації), який за законом несе відповідальність за достовірність показників, що містяться у звіті, та за своєчасне й правильно оформлене їх подання;
3) документальна обґрунтованість: усі дані звітності отримуються на підставі первинної документації, якою оформлюються господарські операції. Тим самим забезпечується висока достовірність звітних даних і можливість їх контролю.

Саме ці особливості визначають важливі переваги звітності як форми спостереження.

Проте, будучи основною формою збору даних для потреб державного управління, важливим джерелом статистичної інформації, звітність ще не є статистикою.

За усіма своїми ознаками звітність пов’язана з первинним і бухгалтерським обліком і являє собою завершальну форму обліку та його продовження за межами підприємств і організацій у тих випадках, коли вона є предметом зведення за відомчими ознаками з метою характеристики підсумків діяльності більших організаційних одиниць — об’єднань, міністерств тощо. Статистика починається там, де дані звітності стають предметом обробки та аналізу з метою характеристики не одиничних об’єктів, а масових соціально-економічних процесів.

В перші роки Незалежності національні органи статистики визначали зміст звітності, тобто систему її показників (програму спостереження) та методологію їх обчислення таким чином, щоб було можливо використовувати звітні дані як для цілей обліку та контролю, так і для цілей обробки та аналізу.

Втручання будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об’єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної методології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо забороняється Законом України «Про державну статистику».

З часом українська статистична діяльність удосконалилась — почала проводиться органами державної статистики на засадах професійної незалежності та самостійності. Втручання будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об’єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної методології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо забороняється Законом України «Про державну статистику».

При цьому передбачалось, що в процесі удосконалення системи показників статистика довкілля дедалі більше інтегрується з відомчо-галузевою та загальнодержавною системою контролю та спостереження за станом навколишнього природного середовища та рівнем його забруднення. Проте на сьогодні це, на жаль, є лише перспективою реалізації реформ в природоохоронній сфері України.

Статистика довкілля

Статистика довкілля пов’язана із широким колом екологічних, наукових, економічних, соціальних, правових, організаційних проблем. До її задач входить вивчення процесів впливу діяльності людини та її наслідків на природне середовище, а також факторів, які обумовлюють порушення раціонального природокористування. Об’єкти статистичного спостереження є практично в усіх сферах господарської діяльності.

Найбільш тісно статистика довкілля пов’язана з екологією — наукою про взаємозв’язки між живими організмами та середовищем їх проживання. Атмосферне повітря, земля, надра, води та ліси разом з тваринним світом, що їх населяє, являють собою природне середовище проживання людини, яке охоплює усі складові елементи біосфери.

Об’єктами статистичного спостереження є природні ресурси:
— невідновлювані (корисні копалини, земля);
— відновлювані (лісові, водні, рибні ресурси, тваринний світ, повітряний басейн).

Обліковуються та вивчаються:
— наявність, стан і повнота використання корисних копалин;
— наявність, стан використання та охорони земельних, лісових, водних, рибних ресурсів і тваринного світу;
— стан охорони повітряного басейну.

В основу системи статистичних показників навколишнього середовища покладено відповідні дані існуючої статистичної звітності з промисловості, сільського та лісового господарства, геології, капітального будівництва, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, охорони здоров’я тощо.

Крім того, розроблено та затверджено окремі форми звітності, з яких сьогодні, згідно з чинним законодавством, до статистичної звітності відносяться п’ять форм, затверджених Держстатом України:
— форма № 2-тп (повітря) (річна) — про викиди в атмосферу забруднюючих речовин і парникових газів від стаціонарних джерел забруднення;
— форма № 1-відходи (річна) — про утворення та поводження з відходами;
— форма № 1-екологічні витрати (річна) — про капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища;
— форма № 3-лг (річна) — про ведення лісогосподарської діяльності;
— форма № 2-тп (мисливство) річна — про ведення мисливського господарства.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну статистику», респонденти (підприємства, організації та установи) зобов’язані безкоштовно в повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію, у тому числі, з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку».

При цьому, відповідно до ст. 22 згаданого вище закону, гарантії органів державної статистики щодо забезпечення конфіденційності статистичної інформації не поширюються на «первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення державних статистичних спостережень щодо стану навколишнього природного середовища, зокрема землі, води, атмосферного повітря, рослинного й тваринного світу, чинників, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей».

Таким чином, на перелік показників, визначених наказом Держкомстату України «Про затвердження Переліку показників державних статистичних спостережень з питань навколишнього середовища, на які не розповсюджується заборона щодо поширення органами державної статистики первинних даних» від 3 серпня 2010 р. № 314, заборона стосовно їх поширення органами державної статистики не поширюється.

Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.