Уряд має намір підвищити екоподаток в 25 разів

 Таке рішення уряду та нардепів несе загрози для економіки країни, оскільки, крім іншого, позначиться на конкурентоспроможності підприємств-експортерів.

"Може виникнути ситуація, коли за нестійкого економічного стану підприємств це може призвести до зриву виплат податку або ж позначиться на економіці самих підприємств. Плюс до всього викликає побоювання цифра, яка особливо позначиться на дрібних і середніх підприємствах. Візьмемо, наприклад, котельню ОСББ чи торговельного центру. Котельня торговельного центру платить у середньому 20 тисяч у рік екоподатку. Збільшивши цей податок у 25 разів, ми отримаємо 500 тисяч. Чи готові заплатити мешканці ОСББ самотужки таку суму, якщо в них буде власна котельня? Ні, звичайно. Це дуже ризикований крок. Його треба перераховувати та переглядати, тому що цей законопроект торкнеться всіх об'єктів, які викидають або утворюють відходи – починаючи від простих котелень торгових центрів і закінчуючи великими підприємствами", – вважає Тетяна Лампіка.

За її словами, влада має розуміти, що підвищення екоподатку у будь-якому разі ляже у собівартість продукції та позначиться на конкурентоспроможності підприємств.

"Це стосується всіх експортерів – і тих, хто експортує курей, і тих, хто експортує метал. Розмір екоподатку ляже в ціну. І треба буде дивитися на ринки, наприклад, Європи, а саме, чи зможе наша продукція там конкурувати, чи позначиться це на загальному обсязі прибутку? Чи вони будуть, грубо кажучи, витісненими з цього ринку, і це вже може підірвати нашу економіку?" – каже експерт.

Заходи зі зниження рівня викидів є дуже дорогими, а за важкої ситуації з кредитуванням у країні підприємства просто не зможуть їх організовувати.

"Не маючи в країні фонду (кошти якого спрямовувалися б на модернізацію підприємств для зменшення викидів, – ред.), підприємства начебто і стимулюються, але вони не будуть розуміти, де їм брати гроші на екологічну модернізацію. Нам потрібен певний кредитний фонд, який би підживлювався цими грошима з екоподатку і давав можливість підприємствам брати підйомні кредити. Деякі країни пішли цим шляхом. Вони дають своїм підприємствам під екологічну модернізацію кредити – або безвідсоткові, або під незначний відсоток. У наших реаліях це було б дуже цікаво", – вважає еколог.

Також вона розкритикувала політику влади, спрямовану не на відновлення навколишнього середовища на гроші екоподатку, а на латання дірок бюджету.

"З боку влади просте підвищення екоподатку – це не зовсім правильний підхід. Він потребує доопрацювання. Щодо того, як на місцях витрачають гроші екологічного податку, виникає багато запитань. За логікою кошти мають бути спрямованими на відновлення навколишнього середовища, а від тих заходів, які організовують місцеві ради та навіть міністерство, жодного ефекту немає", – підсумувала Тетяна Лампіка.