НА ДНІСТРІ ХОЧУТЬ ЗБУДУВАТИ КАСКАД ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ: ЕКОЛОГИ ВИМАГАЮТЬ В УРЯДУ ЗУПИНИТИ ПРОЕКТ

 

Данастріс — це стародавня назва Дністра, однієї з головних річок України, третьої за довжиною після Дніпра й Південного Бугу в нас та дев’ятої в Європі. В межах його басейну проживає понад 10 мільйонів осіб, і важко переоцінити значення цієї потужної водної артерії для територій, через які вона проходить. Для Тернопільщини ж вона має ще й особливе значення. Крайній південь області вздовж берегів Дністра — це невелика, майже субтропічна за кліматом зона, справжній рай для вирощування фруктів та овочів. Недарма ще в радянські часи, на «продовольчому» партійному з’їзді періоду пам’ятної перебудови, тодішній генсек Михайло Горбачов казав, що овочами одного наддністрянського Заліщицького району Тернопільщини можна всю республіку нагодувати.

 

Сьогодні ж розвиток раннього овочівництва в цьому регіоні сприяє вирішенню дуже болючої соціальної проблеми. Тернопільщина серйозно і хронічно хвора на відтік найактивнішої частини свого

населення через масове закордонне заробітчанство. А от у наддністрянських селах ця «пошесть» слабко виражена, бо є можливість гідно заробити вдома. 

 

А ще дністровські береги Тернопільщини, разом з унікальним Дністровським каньйоном, що його офіційно ви­знано одним із чудес України, — ідеальна зона для розвитку туризму, зокрема і зеленого. По-справжньому він почав там розвиватися лише впродовж останнього десятиріччя, і з кожним роком бажаючих екологічно відпочити на Дністрі стає все більше, а місцеве населення все більше розуміє свою користь від цього. «Пояснюємо людям, що, маючи під боком такий Дністер, їм нема потреби горбатитись на закордонних заробітках, — розповідав координатор проекту «Данастріс Альтернатива» Сергій Хлєбас. — Це європейці мають приїжджати сюди на відпочинок і платити селянам за по­слуги. Треба тільки постаратися все як слід тут організувати, і в перспективі всі дністровські села могли б добре жити за рахунок туризму...». Однак сьогодні жителям придністровських сіл Тернопільської області не до мрій про райдужні перспективи. Бо насамперед вже треба думати про те, щоб врятувати і ріку, і себе біля неї. Жахливий «сюрприз» підготував для них український уряд. 

 

Розпорядженням від 13 липня 2016 року Кабмін затвердив розроблену Міненерговугілля України «Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року», яка серед іншого передбачає будівництво каскаду гідроелектростанцій з шести ГЕС на річці Дністер у його верхній та середній течії — на території Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. За висновками спеціалістів, такі плани загрожують зміною рівня води, затопленням та підтопленням селянських господарств, зменшенням обсягу туристичних потоків на Дністровському каньйоні, зникненням червонокнижних видів тварин, погіршенням якості питної води та зростанням інших шкідливих впливів, у тому числі й на здоров’я населення, що проживає на берегах Дністра. В разі будівництва каскаду ГЕС, очевидно, буде фактично знищено й унікальні природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон» та Дністровського регіонального ландшафтного парку. Екологи і громадські активісти забили на сполох відразу, відтак їх підтримали і органи місцевого самоврядування — 25 грудня 2015 року Івано-Франківська, а 3 лютого 2016-го Тернопільська облради прийняли рішення про заборону будівництва ГЕС на Дністрі в межах своїх областей. У свою чергу, Мінекології заявило, що заплановане будівництво порушить закони «Про природно-заповідний фонд», «Про Червону книгу», «Про тваринний світ». А оскільки території згаданих національних парків є ще й об’єктами-кандидатами Смарагдової мережі Європи; створення якої передбачено угодою про асоціацію з ЄС, то будівництво зловісного каскаду ще й порушить міжнародні зобов’язання України.

 

Тривають й організовані протести населення придністровських територій. Понад 800 підписів «проти» побудови каскаду міні-ГЕС на Дністрі зібрали селяни тільки одного села Горошова Борщівського району, закликавши до таких дій і всіх жителів Тернопільщини, які проживають вздовж русла Дністра. За останні два з половиною роки взагалі відбулася ціла низка протестів громадськості різної форми: сільських сходів, депутатських звернень до керівництва держави та петицій на адресу Президента. Є вже і купа аргументованих висновків проти запланованого будівництва від різних фахових комісій. Однак усе вказує на те, що будівництво збираються просунути за будь-яку ціну. А глава уряду Володимир Гройсман запевняє, що «проекти, заплановані Україною щодо модернізації системи української гідроенергетики, відповідають найвищим нормам європейського екологічного законодавства».

Сьогоднішню ситуацію навколо проблеми коментує «Україні молодій» Володимир Ханас, представник Руху «Вільний Дністер», відомий тернопільський журналіст і громадський діяч:

 

— Якщо говорити про міжнародний аспект, то 17 вересня в Кишиневі відбулося перше засідання українсько-молдовської Дністровської комісії, яка створена урядами двох країн відповідно до договору, укладеного у 2012 році в Римі. Одним із перших питань обговорювалося саме питання будівництва ГЕС на Дністрі та функціонування каскаду Дністровських водосховищ. Комісія продовжує працювати, як триває і моніторинг ситуації. Відповідно, чекаємо на висновки та рішення. 

 

Тепер щодо того, що відбувається на місцевому рівні. Не так давно відбулося засідання тимчасової комісії Тернопільської обласної ради, на яку покладено контроль за виконанням попереднього рішення сесії цієї ради щодо заборони будівництва ГЕС на Дністрі. Адже, незважаючи на прийняття такого рішення, ПАТ «Укргідроенерго» продовжує проводити роботи і освоювати виділені кошти. Зокрема, на зустрічі з громадськістю Городенківського району Івано-Франківщини цього літа вони підтвердили таку діяльність. Відкритим текстом сказали, що продовжують пошукові роботи, необхідні для початку будівництва, незважаючи на заборонні рішення двох обласних рад і ще цілої низки районних та сільських. Комісія підготувала відповідні листи, і це питання буде розглядатися на найближчій сесії Тернопільської обласної ради. Тривають і так звані «перемовини» з місцевим населенням. Представники зацікавленої сторони приїж­джають у наддністрянські райони і намагаються залучити на свій бік місцевих активістів та депутатів, а також здійснюють відвертий тиск на них. У цьому беруть участь навіть різні високопосадовці, включаючи народних депутатів. У нас є достатньо такої інформації, ми точно знаємо кілька локацій, де проводять таку роботу, все фіксуємо, але наразі не оприлюднюємо, бо хочемо убезпечити людей.

 

Наш неофіційний рух «Вільний Дністер» є сьогодні чи не головним об’єднанням свідомих громадян у боротьбі за збереження ріки. Активно підключилися також коаліція ГО «Тернопільщина Дністрова», «Данастріс Альтернатива», «Зелений світ», «Скеля», «Збережи Дністер» та інші місцеві громадські організації й окремі авторитетні активісти. Рух є дуже дієвим, із чіткою координацією. Постійно виїжджаємо на місця, коли виникає якесь НП чи відбуваються збори громад. Плюс наші активісти, які там живуть, моніторять ситуацію і повідомляють про все, що відбувається в інтернет-сервісах соціальних мереж, зокрема у групі «Врятуй Дністер від ГЕС» https://www.facebook.com/groups/savednister/. Велика подяка журналістам місцевих і міжнародних ЗМІ. В різних форматах і з більшою чи меншою регулярністю у придністровських районах і населених пунктах долучається до захисту Дністра і частина політичних партій. Ну а про ставлення основної маси тамтешнього населення яскраво свідчить випадок, який стався під час виступу представників того самого «Укргідроенерго» в одному з придністровських сіл. До мене підійшла проста сільська бабуся і щиро так сказала — «Ви не втручайтеся, пане Володимире, ми їх тут самі поб’ємо!..». Народ готовий відстоювати Дністер і свої права, хоча деякі депутати місцевих рад явно можуть підтримати ініціаторів будівництва ГЕС. Так що боротьба буде затятою, тим паче що вистачає і дуже радикально налаштованих людей.

 

Насамкінець процитую резолюцію Форуму Громадської взаємодії «Збережемо Дністер вільним!», яка була прийнята наприкінці липня цього року в райцентрі Заліщики. «Ми, представники місцевих громад, природоохоронних організацій, науковці та громадські активісти, обурені намірами уряду і ПрАТ «Укргідроенерго», всупереч природоохоронному законодавству і волі місцевих громад, збудувати каскад із шести гідроелектростанцій на верхньому Дністрі. Реалізація цього проекту, який знищить природне русло Дністра на ділянці щонайменше 200 кілометррів, матиме катастрофічні наслідки для довкілля, унікальної природної та культурної спадщини Дністровського каньйону, туристичного потенціалу регіону. Незважаючи на ухвалені впродовж 2016-2018 років рішення місцевих громад, обласних та районних рад про неприпустимість реалізації проекту, одностайну позицію громадськості й екологів, заборону будівництва об’єктів гідроенергетики в межах природно-заповідного фонду України, значні кошти вже витрачаються на підготовку до будівництва.

 

Такі дії є відвертим викликом встановленому Конституцією України правовому порядку й демократичному ладу, правам, безпеці й гідності кожного з нас.

 

Ми вимагаємо від Кабінету Міністрів України:

 

1. Ухвалити рішення про відмову від будівництва нових ГЕС на Дністрі і заборонити здійснення будь-яких робіт у цьому напрямку, у т. ч. виготовлення техніко-економічного обґрунтування, отримання кредитів чи витрачання коштів.

 

2. Переглянути Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, зокрема, вилучити з неї і всіх урядових та відомчих рішень положення про можливість побудови каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій.

 

Ми закликаємо місцеві громади, представників влади всіх рівнів, громадські та експертні середовища, науковців, журналістів і всіх небайдужих громадян до об’єднання зусиль і координації дій задля досягнення цих вимог і збереження Дністра для нинішнього й майбутніх поколінь!».

За матеріалами: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3375/188/127415/