Громада Мукачева проти МГЕС

У п’ятницю 20 липня представники ГО «Комітет екологічного порятунку» взяли участь у публічному обговоренні ризиків будівництва міні-ГЕС у Мукачево, ініційованого ГО «Народна Рада Мукачева».

Історії з недоречним проектуванням міні-ГЕС (МГЕС) стали звичними для Закарпаття. Ми вже інформували про проектування 9 МГЕС на р. Шопурка 

Щодо Мукачева, то слід зазначити, що проект будівництва міні-ГЕС на р. Латориці представлено на бізнес-форумі ще у 2016 році, проте тоді природозахисники не приділили йому достатньої уваги.

Згодом, рішенням міської ради від 06 липня 2017 р. №708 «Про затвердження  Програми комплексного забезпечення містобудівною документацією міста Мукачева на 2017 рік в новій редакції» передбачено 135 111,20 грн. на передпроектні роботи та наукові дослідження для детального плану території розташування каскаду із двох міні ГЕС в межах міста Мукачева. Водночас, в документі, який винесли на розгляд та голосування депутатської комісії, зазначено, що фінансування робіт із розробки детального плану для будівництва міні-гідроелектростанцій здійснюватимуть за рахунок заявника – ТОВ «Гідроресурс-Латориця».

Зазначимо, що ТОВ «Гідроресурс-Латориця», належить до числа ТОВ з аналогічними назвами, які на тлі скандалів і громадських протестів намагаються забудувати річки на Тячівщині, Хустщині та Рахівщині.

У вересні 2017 року депутати Мукачівської міської ради підтримали проект рішення «Про розроблення детального плану території в межах міста Мукачево в руслі річки Латориця для розміщення міні-гідроелектростанцій (МГЕС)».

Як стверджують регіональні ЗМІ, депутати проголосували за даний проект, навіть не ознайомившись із відповідним додатком до проекту – схемами розташування.

Зважаючи на такі дії міськради, громада міста у січні 2018 року зібрала 1500 підписів проти будівництва гідроелектростанцій навпроти Свято-Михайлівського монастиря та поблизу "Берегівського моста".

Але, незважаючи на протест громадськості, у квітні 2018 року на офіційному веб-сайт Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оприлюднено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВ «Гідроресурс-Латориця» щодо будівництва двох МГЕС в м. Мукачево, Закарпатської області

http://eia.menr.gov.ua/places/view/643

http://eia.menr.gov.ua/places/view/642

Зауваження до планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації подані активістами у травні цього року (з зауваженнями Ви можете ознайомитись за посиланнями: МГЕС-1, МГЕС-2). Проте забудовники проігнорували ці зауваження, як і запрошення взяти участь у публічному обговоренні проекту за ініціативи громадськості Мукачева.

Зазначимо, що завдяки активній діяльності громадськості, до формування зауважень було залучено науковців та юристів.

Проте, незважаючи на всю безглуздість ситуації, зокрема, низький рівень розробленої документації щодо будівництва МГЕС,  нехтування природними та історичними особливостями території, міська рада Мукачева спільно із забудовниками таки намагається «просунути» проект МГЕСів. 

Зазначимо, що для міста ці проекти не матимуть жодної користі, адже вироблена електроенергія скидатиметься в загальну мережу, тому енергетика для містян апріорі не може бути дешевшою. Туристична привабливість міста за відсутності повноцінної річки однозначно знизиться, наявність стоячої води в загатах зумовить її цвітіння та неприємний запах. І таких прикладів «покращення» можна наводити ще безліч. Окрім того, для обслуговування кожної МГЕС планується виділити по 4 га землі терміном на 50 років, що мабуть теж є немаловагомим фактом у всій цій історії.

Усі перипетії щодо активного будівництва ГЕС зумовлені так званим «Зеленим тарифом», який затверджено Законом України «Про внесення зміни до Закону України "Про електроенергетику" щодо коефіцієнтів "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії»

Однак, в очільника Закарпаття, Генадія Москаля, дещо інша думка стосовна будівництва МГЕС. Наразі він обмежився листом, проте стверджує, що рішення міськради Мукачевого про будівництво міні-ГЕС буде скасовано в суді.

Москаль також зазначив, що Мукачево - одне з найбільш вразливих міст Закарпаття щодо можливих підтоплень. Це показав і катастрофічний паводок 1998 року, коли в місті були зруйновані сотні будинків, і паводок 2001 року, й останній паводок у грудні минулого року.

Тому не може бути навіть мови про будівництво на Латориці в межах міста гідроелектростанцій, які штучно піднімуть рівень води й перешкоджатимуть швидкому проходженню паводкових хвиль. Закарпаття вже обпеклося на міні-ГЕС у гірських районах, про це знає вся область. І коли мукачівська міськрада проводить таємні громадські слухання, які в ручному режимі дають добро на будівництво міні-гідроелектростанцій на території власного міста, і вже навіть готовий проект рішення про розробку детального плану для будівництва кількох міні-ГЕС, тому виникає запитання – наскільки захланним треба бути, щоб заради наживи за рахунок «зеленого тарифу» наражати на небезпеку своїх мешканців?

А поки влада міряється силами, громада вирішила не здаватися та організувала публічне обговорення ризиків будівництва міні-ГЕС у Мукачеві.

В залі було присутні близько п’ятдесяти активістів, зокрема представники громадських організації, політичних партій, депутати ОДА та Мукачівської міськради  ну і звісно прості містяни.

Детальніше про зустріч на сторінці громадськості Латориця не для мініГЕС

Конструктивна розмова велася довкола обговорення поданої інвестором документації та зауважень до неї, окрім того, науковцями було надано роз’яснення щодо проблем, які можуть виникнути у разі будівництва заявлених МГЕС.

Підсумком зустрічі є Резолюція, яку буде доведено до відома міського голови, губернатора та міністра екології та природніх ресурсів України.

Найважливішим є те, що ми маємо усвідомити - думка громадськості важлива, особливо коли наведено об’єктивні аргументи. Боротися потрібно, адже ми захищаємо не лише свої інтереси, але й інтереси майбутніх поколінь.

Наступна зустріч щодо МГЕС, мабуть, буде у Великому Бичкові (р.Шопурка).

Час та дату зустрічі повідомимо додатково.

Автор: Галина Микітчак (ГО «Комітет екологічного порятунку України»)