Крим може залишитися без води

Листопад місяць - але в Криму триває посушлива осінь. У деяких населених пунктах у багатьох районах Криму повністю зникла вода в колодязях. Така ситуація спостерігається від Керчі - Білогірська до Севастополя.

Особливо проблема турбує мешканців сіл. У багатьох селах немає центрального водопостачання. Люди тут роками використовували воду з колодязів як для пиття, так і для господарських потреб. Багато хто через відсутність робочих місць живе за рахунок городів і господарства, що при сформованому дефіциті води стає також проблематичним.

Масове використання глибоководних свердловин після перекриття Північно-Кримського каналу вже спричиняє не тільки до зникнення води в колодязях, але й до засолення земель. Адже на місце вичерпаної прісної води підземні водоносні шари заповнює морська вода з Чорного та Азовського морів! І якщо морська вода прокладе свій шлях у ці підземні шари, то навіть при припиненні використання глибоководних свердловин прісна вода вже може й не витіснити морську солону воду, що прийшла.

Першими на сполох забили керчани.

У Керчі неконтрольований видобуток спричинив виснаження запасів, вода стала солоною, говорить голова парламентського комітету з аграрної політики Юрій Шевченко.

«Якщо ми будемо без лімітів споживати підземну воду, то, в кінцевому рахунку, вона стане солоною», - наголосив Шевченко на засіданні Держради Криму, додавши, що це вже сталося в Керчі.

Кримські екологи зазначають, що буріння свердловин для забезпечення Криму водою - невдала і небезпечна ідея. Голова Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко вважає, що артезіанські свердловини будуть ефективні тільки 2-3 роки, а потім півострів зіткнеться із тими ж проблемами, що і кілька десятків років тому. Ідеться про виникнення депресійних воронок (утворюються навколо водозабору в результаті відкачування води), збільшення площі солончаків у північних і центральних районах Криму. Крім того, за його словами, вода піде зі свердловин на глибину.

Продовжують міліти і кримські водосховища. Так, від Білогірського й Тайганського водосховищ залишилося зовсім небагато, але з них продовжують скидати воду до Північно-Кримського каналу. Місцеві жителі повідомляють, що водолази очищають від мулу нижні шлюзи, які ніколи не використовувалися, щоб зливати воду. Так рекордно низько впав рівень води у водосховищах. Жителі села Карасьовка, що знаходиться у верхів'ях Білогірського водосховища, стурбовані падінням рівня ґрунтових вод, через що пересихають не тільки місцеві колодязі, але й струмки.

Після перекриття Північно-Кримського каналу з боку материкової України кримська влада знайшла вихід із проблеми в бурінні глибоководних свердловин. У короткочасному плані це допомогло частково впоратись із дефіцитом прісної води на півострові. Але минуло півтора роки, і це рішення, з самого початку розкритиковане екологами, стало причиною прояву нової проблеми - екологічної. Падіння рівня ґрунтових вод, висихання води в колодязях і струмках, засолення ґрунтів - це ще не всі наслідки непродуманого рішення місцевої влади. Який варіант вирішення цих нових проблем знайде кримська влада і чи знайде взагалі - це питання все більше хвилює і навіть лякає кримчан.

Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер, «Крим.Реалії»