Хто стане царем гори львівського сміття?

Сьогодні о 12.00 у Львівській міській раді відбулося відкриття конвертів-заявок на участь у конкурсі на визначення інвестора з комплексної переробки сміття у Львові та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Основних претендентов виявилося троє: компанія «ГрінКо», компания ЕКОІНТЕК і ПП "СЦ Сервіс-центр"

«ГрінКо»

Компанія «ГрінКо» стала широковідомою в Києві та в Україні наприкінці 2005 року після заяви її директора Віктора Ржоткевича про те, що всі сміттєпроводи в багатоповерхових будинках столиці будуть заварені. Ржоткевич висловився навіть радикальніше: заварити геть усі сміттєпроводи в Україні та замінити їх роздільними контейнерами для різних типів відходів.

Такий радикальний підхід до вирішення проблеми збору сміття, м’яко кажучи, шокував непідготовлених мешканців столиці. Але їхньою думкою мало хто цікався. До того ж експеримент щодо реорганізації системи збору та вивозу сміття у Києві, ініціатором якого виступила компанія «ГрінКо» у співавторстві з мером Олександром Омельченком, вже розпочався…

Ми ж сьогодні дивуємося, чому Ржоткевич тоді зупинився лише на необхідності ліквідації сміттєпроводів? Варто було б продовжити логічний ряд і, наприклад, запропонувати провести акцію щодо фізичної ліквідації бомжів міста Києва. Адже саме вони, а не хто інший, насправді проводять первинне сортування сміття, вибираючи і привласнюючи собі все цінне, і тим самим наносячи колосальні збитки фірмам, які спеціалізуються на його сортуванні).

Сьогодні ж «ГрінКо» ставить свої «експерименти» не лише на мешканцях Києва, але й ще в чотирьох містах України: Донецьку, Дніпропетровську, Житомирі та Львові. Причому в жодному з них компанія так і не запровадила повного циклу робіт по збору, сортуванню та утилізації відходів.

«ГрінКо» у Києві належить 20% ринку вивозу сміття, на який компанія потрапила, закупивши 19 спеціалізованих сміттєвозів «Mercedes Axor». Компанія також має свій сортувальний комплекс в Корчеватому. У Донецьку«ГрінКо» обслуговує близько 80% ринку вивозу сміття. Значно слабшими є позиції компанії у Дніпропетровську та Житомирі.

А от у Львові, де «ГрінКо» розпочала працювати з кінця 2006 року, їй наразі не щастить. Вигравши тендер на вивезення побутових відходів «Львівської політехніці», «ГрінКо» виявилася не готовою до роботи, бо не створила у Львові власного парку спецтранспорту. Аби уникнути гучного скандалу, «ГрінКо» таки придбала одну чи дві машини.

Керівництво «ГрінКо», попри невдалий старт, серйозно налаштоване на те, щоб виграти конкурс у Львові. Віру у перемогу в них вселяють львівські корені та зв’язки директора й одного із засновників компанії Віктора Ржоткевича. Син колишнього львівського компартійного функціонера, випускник Львівського торгово-економічного інституту, Віктор Ржоткевич розпочав свою бізнесову кар’єру в банківській сфері. З його ім’ям пов’язані львівській банк «Верховина» та «Києво-Печерський банк». Обидва вже збанкрутували. Певний час він був членом наглядової ради банку «Надра». Наприкінці 90-х — початку 2000 рр. Ржоткевич переходить на державну службу і отримує посаду голови правління Державної акціонерної компанії "Укрресурси", потім також стає першим заступником голови Державного комітету України з державного матеріального резерву. Після звільнення з державної служби Ржоткевич започатковує сміттєпереробний бізнес.

Віктор Ржоткевич весь цей час виявляв велике бажання стати народним депутатом. В 1998 він на прохідному, 38 місці, у списку ПРП. Тоді Пинзенику не вдалося прорватися у парламент. У 2002 році у нього високе 76 місце в списку блоку "За єдину Україну!". Але кучмівська «ЗаЄдУ» отримує несподівано невисокий результат. На виборах 2006 року Ржоткевич вже 31 прохідний номер у списку блоку Литвина «Ми». І знову невдача. Сьогодні Ржоткевич «позеленів» і активно співпрацює з Партією зелених України. На сайті цієї партії так і вказано: «Компанія «ГрінКо» — партнер Партії зелених. Віктор Ржоткевич особисто не тільки показово приймає участь у партійних з’їздах «зелених», але й з надривом працює на партійних толоках в тих районах Києва, де у компанії виникають проблеми з адміністрацією через незадовільну роботу «ГрінКо».

ЕКОІНТЕК

Екологічна інвестиційно-технологічна компанія прописана у Києві. Якщо уважно дивитися рекламний ролик компанії, який вже близько тижня транслюється на обласному телебаченні, то можна зауважити ще одну назву, що постійно в ньому з’являється, — Всеукраїнське спеціалізоване підприємство «Укрекологія». Остання компанії, як ми припускаємо, є тісно споріднена з «Екоінтеком». Саме "Укрекологія" вже давно відома на ринку переробки відходів в Україні.

Спочатку «Укрекологія» спеціалізувалася виключно на переробці гофротари та інших видів спецтари. Але з 2004 року зайнялася й переробкою інших видів сміття. Базовим регіоном в цьому для неї стала Донецька область, що виглядає цілком природно, адже гендиректор «Укрекології» Олександр Василянський родом із Харцизка.

«Укрекологія» має 18 філіалів по всій Україні, в тому числі й у Львові. Партнерами «Укрекології» виступають чеська фірма «Мева», яка спеціалізується на виготовленні контейнерів для сміття та шведська фірма «Пресона», що виготовляє обладнання для сміттєпереробних заводів. До речі, представником першої в Україні є «Еко-Львів», з яким «Укрекологія» вже давно і тісно співпрацює.

В структурі «Укрекології» сьогодні працюють провідні наукові спеціалісти з проблем екології та поводження з побутовими відходами. Їх зусиллями розроблена концепція поводження з твердими побутовими відходами, а також концепція поводження з небезпечними відходами. Ці концепції затверджені та прийняті до реалізації у 2007-20015 рр. Київською облрадою. Науковці «Укрекології» також виступили партнерами ТАСІС в реалізації проекту зі створення концепції поводження з твердими побутовими відходами для Донецької області.

Гендиректор «Укрекологія» Олександр Василянський, як ми вже згадували, родом з Харцизка. Випускник Московського комерційного інституту та МАУП. З 2001 року працював начальником Донецького обласного управління з утилізації відходів та вторинної сировини. З 2003 року — віце-президент державної компанії «Укрекокомресурси». Після звільнення з державної служби заснував компанію "Укрекологія". Член партії «Наша Україна». На виборах 2006 року 332 номер списку блоку «Наша Україна». Тоді ж, як кандидат від «Нашої України», Василянський балотувався на посаду мера міста Харцизк.

ПП "СЦ Сервіс-центр" (Крістіан Чернер, Австрія)

Без Крістіана Чернера вже навіть складно уявити собі якийсь інвестиційний конкурс, який проводиться в Західній Україні. Репутація цього бізнесмена однак настільки скандальна, що навряд чи його можна сприймати як потенційного переможця. Хоча й скидати з рахунку не можна, бо пан Чернер демонструє «нестандартні» підходи до роботи з елітою, про що буде ще сказано.

Нагадаємо, на початку 90-х Чернер започаткував у Львові фірму "С&С", яка займається вивозом сміття. На початку цього століття він створив у Стрию підприємство, яке займається утилізацією відходів німецького підприємства "ЛЕОНІ".

У 2006 році Чернер потрапив у епіцентр гучного скандалу навколо приватизації Тернопільського аеропорту. Представлений ним інвестиційний проект був визнаний найкращим. Але, як згодом з’ясувалося, у інвестора банально не виявилося задекларованих коштів для його реалізації. Тернопільська влада поспішила розірвати угоду з Чернером.

В цей же час у Львові проходив перший конкурс на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. «Львівський портал» писав: «…Чернер дає кілька копійок на славетну "реставрацію" північної частини площі Ринок. Садовий увірував. Влітку Чернер везе до себе на Батьківщину міських чиновників на чолі з Миколою Одухою, а також сільських голів Малехова та Великих Грибович. Селяни ще довго переповідали, що там на місці старих смітників ялинки ростуть. Після поїздки … "туристи", попри цілковиту профанність в екології, стають членами конкурсної комісії! Хто ж переможе в цьому прозорому конкурсі? Австрійський інвестор, меценат площі Ринок, чи, може, Крістіан Чернер?»

Однак «робота з елітами», проведена Чернером, не дала бажаного результату. Комісія визнала, що всі представлені пропозиції, в тому числі й та, яка надійшла від ПП "СЦ Сервіс-центр", не відповідають вимогам конкурсу.

Вже після невдачі у Львові Чернер виходить з інвестпропозиціями по рекультивації Стрийського та Дрогобицького сміттєзвалищ.

У Стрию знову не склалося. Міський голова Стрия Роман Шрамов’ят вважає, що Чернер зарекомендував себе не з найкращого боку у справі Грибовицького сміттєзвалища. «Ми його послуг не потребуємо, бо в нього як у бізнесмена заплямована репутація. Він погано себе зарекомендував у справі Грибовицького сміттєзвалища, і тому ми відмовилися від його пропозицій», – заявив Шрамов’ят.

У Дрогобичі справи Чернера також рухаються по волі і наразі виглядають безперспективно.

Четвертий учасник конкурсу, маємо підозру, представлений до участі у конкурсі просто для кількості. Як своєрідна страховка його проведення. Експерти стверджують, що ця італійська фірма не має ні необхідного досвіду роботи в Україні, ані якихось інших преференцій для того, щоб розглядатися як потенційний переможець.