Переговори з проблем клімату досі у глухому куті

На нараді з проблем клімату в китайському місті Тяньцзінь, що відбулася минулого тижня під егідою Організації Об’єднаних Націй, майже не досягнуто прогресу у глобальній стратегії зменшення викидів парникових газів. Але на тлі песимізму і взаємних звинувачень одна держава заслужила похвали спостерігачів за зусилля щодо підвищення ефективності використання енергії та інвестування в «зелені» технології — це господар події, Китай.

Делегати зі 177 країн приїхали до цього портового міста неподалік від Пекіна, не плекаючи особливих надій на укладення угоди, яка може сповільнити глобальне потепління. Густий смог, що оповив Тяньцзінь, тільки погіршив настрій. Ця нарада експертів з проблем довкілля стала «генеральною репетицією» зустрічі на вищому рівні, що має відбутися наприкінці листопада в Мексиці, де країни відновлять сізіфову працю з розробки постКіотського протоколу. Передбачається, що 39 промислово розвинених країн і Європейський Союз підпишуться під скороченням до 2012 року викидів парникових газів на кілька відсотків від рівня 1990 року. Згідно з узгодженим у 1997 році принципом «загальної, але диференційованої відповідальності», країни, що розвиваються, зокрема й Китай, взяли на себе зобов’язання вжити заходів, аби зменшити викиди вуглецю.

Переговори щодо пост-Кіотської угоди «спотикалися» вже на саміті в Копенгагені минулого року. Сполучені Штати, які схвалили, але не ратифікували Кіотський протокол, і деякі промислово розвинені країни ухилилися від економічних витрат на значні скорочення викидів вуглецю, що вважаються необхідними, аби уникнути катастрофічної зміни клімату. Країни, що розвиваються (Китай все ще відносить себе до цієї групи), незважаючи на свою зростаючу економічну могутність, пообіцяли стати більш енергоефективними, але відмовилися прийняти обов’язкові скорочення викидів.

Два найбільших емітери парникових газів — Китай і Сполучені Штати відкрили вогонь один проти одного. Головуючий на переговорах в Тяньцзіні представник США Джонатан Першинг критикував Китай та інші великі країни, що розвиваються, за відмову виконувати суворі програми моніторингу, звітності та перевірки своїх викидів вуглецю. «Ці елементи лежать в основі угоди, і відсутність прогресу щодо них викликає у нас занепокоєння», — заявив він журналістам. Китай тим часом дорікав Сполученим Штатам за використання азіатської країни у ролі цапа-відбувайла за власні зволікання у боротьбі зі зміною клімату. США «самі не можуть похвалитися жодними заходами чи діями», заявив Су Вей, директор департаменту по зміні клімату потужної Комісії національного розвитку і реформ. У задушливій атмосфері делегати досягнули лише незначного прогресу в такому питанні, як план плати країнам задля збереження лісів.

Єдиним променем надії серед смогу суперечок та взаємних звинувачень був приклад Китаю щодо економії енергії. Найбільший продуцент парникових газів у світі упродовж останніх місяців закрив тисячі неефективних вугільних енергоблоків. На саміті в Копенгагені в грудні минулого року Китай пообіцяв до 2020 року знизити енергоємність на 40—45% від рівня 2005 року.

Ключовою ланкою стратегії Китаю є підвищення частки альтернативних джерел енергії з нинішніх 9 до 15% в 2020 році. Очікується, що наступного року Китай перевершить Німеччину і Сполучені Штати за використанням енергії вітру, каже аналітик Джоанна Льюїс із Джорджтаунського університету у Вашингтоні. Крім того, Піднебесна стала найбільшим у світі виробником сонячних батарей, і планує витратити 738 млрд.
дол. протягом наступного десятиліття на альтернативні джерела енергії.

Ще одним елементом енергетичної стратегії країни є капітальна реконструкція електромережі. Близько 80% вугілля Китаю знаходиться на заході та півночі, 80% виробництва гідроенергії — на заході, а 75% енергетичного попиту припадає на схід. Щоб поєднати галузі виробництва та споживання енергії, Китай планує протягом наступного десятиліття побудувати тисячі кілометрів ліній електропередач надвисокої напруги. І, починаючи з цього року, оператори мереж повинні закупити всі доступні джерела відновлюваної енергії в їхньому районі.

За прогнозами, викиди парникових газів у Китаї не сягнуть свого піку принаймні ще 10—20 років. А от економія енергії в результаті зменшення втрат при її передачі, збільшення використання відновлюваних джерел енергії, електротранспорту та більш ефективного спалювання вугілля, згідно з планами Державної електромережевої корпорації Китаю, дадуть можливість до 2020 року уникнути колосальної кількості – 1,65 млрд. тонн викидів CO2 на рік.

Згідно з даними Благодійного фонду П’ю, в 2009 році Китай інвестував 34,6 млрд. дол. у чисту енергію. Ця сума поступається лише Європейському Союзу ( 41,1 млрд. дол.) і майже вдвічі перевищує відповідний показник у США (18,6 млрд. дол.).

«У гонитві за екологічно чистою енергетикою майбутнього Китай вже відірвався від стартових колодок, тоді як США й досі знімає тренувальний костюм», — сказав Джейк Шмідт, директор з міжнародної кліматичної політики Ради із захисту національних ресурсів (NRDC).

Дзеркало тижня № 39 (819) 23 — 29 жовтня 2010 р.