«Велика сімка» ухвалила перший протокол до Карпатської конвенції

Цілком логічно, що першим правовим документом до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) став протокол про збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття. Його урочистим підписанням закінчилася сьогодні в Бухаресті друга зустріч Конференції Сторін Карпатської конвенції.

«Великою сімкою» назвав це зібрання український міністр охорони навколишнього природного середовища пан Георгій Філіпчук, адже в конвенції беруть участь сім карпатських країн, а Карпати є дуже важливим регіоном для всієї Європи. Щоправда, підписи під протоколом поставили представники тільки п’ятьох держав, Угорщина і Словаччина, не маючи ніяких заперечень щодо протоколу, обіцяють підписати його протягом визначеного процедурою періоду. Протокол вступить в силу після ратифікації парламентами чотирьох країн. Приємно, що цей протокол був ініційований і розроблений українським міністерством довкілля. Протягом кількарічного обговорення проекту протоколу до нього було внесено чимало доповнень та коментарів, у тому числі громадськими організаціями Карпатського регіону.

Конференція Сторін не дійшла згоди щодо місця розміщення постійного секретаріату конвенції і відклала рішення з цього приводу до наступної зустрічі Сторін, яка відбудеться в 2011 році у Словаччині. Чинними залишаються дві пропозиції – від України й Румунії. Треба зауважити, що в Україні немає секретаріатів жодної з міжнародних конвенцій, до яких наша
країна залучена.

Карпатська конвенція мала б привернути до себе увагу тим, що розвивається дуже успішно й послідовно. Втім, на прес-конференції, після завершення зустрічі, представники ООН, секретаріату конвенції, впливових міжнародних організацій та урядів більшості країн виявилися зайвими. Журналістів цікавили виключно питання відносин між Україною та Румунією, більш за все – з приводу будівництва каналу Дунай – Чорне море. Українському міністру пригадали недавній його візит до Бухаресту на конференцію Сторін Еспо конвенції (щодо впливу на довкілля у транскордонному контексті), яка визнала нашу країну такою, що не дотримується вимог конвенції. Пан Філіпчук запевнив «румунську пресу та громадськість»: «Приймаючи критичні зауваження, українська Сторона підготувала доповідь - звіт до секретаріату конвенції про діяльність і наміри. Проблема транскордонних впливів, зокрема в гирлі Бистре, вирішуватиметься в рамках діяльності україно - румунської урядової комісії. Ми домовилися про реалізацію спільної програми моніторингу в дельті Дунаю. В Одесі створюється інформаційно - аналітичний центр відповідно до принципів Орхуської конвенції та Еспо. Це складний клубок проблем, але я певен, що через діалог ми зможемо їх вирішити. Ми виконаємо зобов’язання й рішення, які були прийняті на конференції Сторін Еспо конвенції. Щодо продовження робіт по каналу, то оскільки проект загальнодержавний, безперечно, що тільки наукова експертиза за участю двох сторін та європейських експертів
дасть остаточний висновок, який буде базовим для прийняття рішень. Це питання є одним із найбільш важливих у стосунках України й Румунії. Ми достатньо відповідально ставимося до цього. Але – не повинні робити спішних і помилкових рішень. Пріоритет – екологія, наука, спільний діалог».

Інформація про Карпатську конвенцію:

www.carpathianconvention.org        www.dossier.org.ua

Координатор Карпатської конвенції в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України – пан Сергій Губар.