Грибовицьке сміттєзвалище – все залежить від…

Проблема Грибовицького сміттєзвалища належить до тих, яку постійно вирішують, але вирішити не можуть. Можна без ризику прогнозувати, що наступного літа мешканці Грибович та навколишніх сіл знову вийдуть на пікетування. Після перекриття доступу на полігон твердих побутових відходів, вони почують нові дати його закриття та обіцянки рекультивувати. Вчергове повірять, повернуться до своїх помешкань… А завтра сміття знову привезуть до них. Бо у Львова поки немає альтернативи Грибовичам. Головне питання – доки не буде?

Цього року склалося враження, що питання зрушилося з місця і сміттєзвалище почнуть рекультивувати - 24 травня депутати Львівської міської ради прийняли ухвалу про затвердження Концепції впорядкування системи поводження з відходами та Положення про міську конкурсну комісію з визначення найкращого інвестиційного проекту з комплексного виконання робіт, пов'язаних із організацією (збирання, транспортування) з твердими побутовими відходами (ТПВ), будівництвом сміттєсортувального комплексу, рекультивацію та експлуатацію сміттєзвалища. Проте, селяни знову вийшли на „сміттєві барикади". Визначення найкращого інвестиційного проекту відтерміновується. Ситуація нагадує минулорічну, коли міська влада вже оголошувала конкурс на проведення рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, який не відбувся, незважаючи на те, що тоді участь у ньому хотіли взяти три фірми. За словами депутата Львівської міської ради Віри Лясковської, „минулого року не було серед кого вибирати". Цього разу заступник міського голови Львова, голова вищезгаданої комісії із визначення найкращого інвестиційного проекту Микола Одуха запевняв, що конкурс буде продуктивним й інвестора таки визначать... Але про це згодом.

Грибовицьке сміттезвалище і ЛМКП „Збиранка" працюють з 1956 року. За усіма стандартами його мали закрити ще тридцять років тому. За цей час місто накопичило сміття висотою від 45 до 65 метрів та площею, за різними даними, від 33 до 40 гектарів. Крім того, сміттезвалище „у завантаження має" від 5 до 3 озер (одне, начебто, засипали сміттям, інше - було аварійним і не заповнювалося гудронами), де зберігаються, за різними даними, від 200 до 500 тис. тонн кислих гудронів, які належать Львівському дослідному нафтомаслозаводу. За його кошти і повинні вирішувати це питання. Як інвестор, якщо він таки з'явиться, буде співпрацювати з власником гудронів, наразі точно невідомо. Заступник голови Львівської ОДА Тарас Федак говорить, що обласна влада розглядає питання  ініціювання банкрутства нафтомаслозаводу через невирішення проблеми гудронів. „Вчора, 11 жовтня, ми провели чергову нараду, де Львівський дослідний нафтомаслозавод мав представити нам програму утилізації гудронів, але її не представили", - зазначив заступник губернатора. Проблемою для мешканців є і значно шкідливіший, ніж саме сміття, фільтрат.

На сьогодні Львів накопичує 1 млн метрів кубічних ТПВ щороку, кожного дня  - 3,1 тис. метрів кубічних. Мешканці навколишніх сіл (Великі Грибович, Малі Грибович, Малехів, Збиранка) мають у себе під боком гігантський сміттєвий айсберг. У цих селах практично жодна жінка не народжує дитини без підтримки. Проте тонни сміття - це гроші, а вони, звісно, не пахнуть. Власне через гроші ми так і не можемо поставити крапку у вирішенні цього питання, кожен раз до конкурсного фінішу залишається крок, але суддя „скасовує" змагання...

Цього разу у справу втрутилася Львівська прокуратура. Причому одразу після того, як 20 вересня під час засідання сесії Львівської міської ради голови фракцій ЛМР поширили заяву, у якій депутати звинувачували виконавчі органи влади у тому, що вони „гальмують" проведення конкурсу. Прокурор у той же день „видає" протест з вимогою скасувати ухвалу від 24 травня 2007 року „Про концепцію впорядкування системи поводження з твердими побутовими відходами". В цьому протесті прокурор висловлює зауваження відносно того, що, по-перше, органи місцевого самоврядування затверджують місцеві та регіональні програми, а не концепції поводження з ТПВ. По-друге, вже існує рішення виконкому від 2002 року про стан експлуатації полігону ТПВ міста та перспективи щодо можливості приведення його до нормативних вимог. По-третє, цей полігон є у господарському віддані ЛМКП „Збиранка", яке є власністю ЛМР. Таким чином, право розпоряджатися біогазом, який утворюється внаслідок проведення дегазації сміттєзвалища, тобто використання комунального майна, належить виключно ЛМР. Надання права розпорядження комунальним майном міській конкурсній комісії суперечить вимогам Законів України „Про місцеве самоврядування України" та „Про відходи".

Голова фракції УНП у міськраді Юрій Кужелюк не виключає, що головна проблема у цьому питання - це „спроба отримати гроші за рахунок продажу квот згідно із Кіотським протоколом". Ці квоти напряму чи на умовах проекту спільного впровадження можуть купувати країни, які здійснюють понаднормові викиди в атмосферу. Щодо першого варіанту, коли країна купує ці квоти напряму, то в нашій країні ще не сформоване законодавство, яке б регулювало цю діяльність, щодо другого - то такі угоди вже починають підписувати в Україні. Проект спільного впровадження - це підписання угоди між країною чи підприємством, що здійснюють понаднормові викиди, з підприємством, скажімо таким, яке займатиметься збором газу на Грибовицькому сміттезвалищі, на те, що вони отримують ці квоти в обмін на сучасне обладнання, за допомогою якого цей газ збиратимуть і таким чином зменшуватимуть забруднення навколишнього середовища. Щоправда, у другому варіанті це лише разова угода. В першому - її можна заключати щороку.

„До мене доходили чутки, що відносно цього питання на міськраду „тисне" Кабмін. Я знаю, що дехто хотів би, щоб було два окремі конкурсу на будівництво нового полігону і рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища», - зазначила Віра Лясковська. За її словами, прокурор ніколи не оскаржував такі рішення ЛМР у суді. „Ми тісно співпрацювали із прокурором у багатьох питаннях, я нічого поганого про нього не можу сказати. Мені було дивним його рішення, про що я йому і сказала. Прокурор каже, що були реальні підстави для видачі цього протесту", - зауважила депутат. Наскільки часу затягнеться вирішення цього питання - поки незрозуміло.

Проте, за словами В.Лясковської, яким би було рішення комісії, навіть за умови, що прокурор не видав цей протест, невідомо. „Як на мене, то члени комісії не змогли б віддати більшість комусь одному. Можливо, ми запропонували б двом компаніям працювати. Навіть якби переможців не було визначено, ми б могли працювати далі, це був би результат", - додала вона. Перший заступник міського голови Львова Олег Синютка, коментуючи ситуацію навколо Грибовицького сміттєзвалища, зазначив, що „по сміттєзвалищу ситуація виглядає таким чином, що ні одна з компаній, що подали заявки на участь, не виконують усіх вимог, передбачених законодавством. Дві з них створені наприкінці 2006 року, тоді коли, згідно вимог чинного законодавства, такі компанії, щоб займатися утилізацією твердих побутових відходів, повинні мати не менше двох років досвіду роботи. Щодо італійської фірми, то її представники не подали усіх необхідних документів для участі у конкурсі, ми не можемо допускати до участі в конкурсі компанії, порушуючи закон. На жаль, ті люди, компанії, що зверталися до нас, не витримують усіх вимог. Ні одна з компаній нам не дає гарантій і не готова працювати, починаючи з вивозу сміття, переробкою, рекультивацією діючого сміттєзвалища. Ми розуміємо, що переробка твердих побутових відходів і комплексна рекультивація потребує значних капіталовкладень, і таких компаній у світі є одиниці, що могли б комплексно вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища. Наразі ми ведемо пошук, і впевнений, що знайдемо інвестора, який прийде не для того, щоб заробити гроші і піти, а для того, щоби допомогти нам вирішити проблему загалом. Але ті терміни, про які ми домовлялися з мешканцями, будуть дотримані".

Участь у конкурсі беруть чотири фірми: ТзОВ „ГрінКо-Львів", ТзОВ „Екологічна інвестиційно-технологічна компанія", ПП „СЦ Сервіс-Центр - Стрий" та ТзОВ „Річчікляджі" (Італія).

 ТзОВ „ГрінКо-Львів", яку усі пов'язували із ТзОВ „ГрінКо-Київ", засновано наприкінці 2006 року. Спеціалізацією „сімейства" „ГрінКо", як зазначено на сайті компанії, є надання комплексу послуг із управління відходами в місті.

Компанія готова вкладати у проект 175 млн грн. 30% - власні кошти підприємства, решта - кредитний ресурс. Реалізацію проекту „ГрінКо" розраховує на три роки, а повернути свої вклади компанія має намір за 12 років. З цієї суми підприємство 38 млн грн планує витратити на рекультивацію сміттєзвалища, 60 - на будівництво сміттєпереробного заводу, 40 - на нове сміттезвалище. „ГрінКо" планує закупити близько 10 тис. контейнерів для сміття (контейнери закриті). Компанія готова здійснювати вивіз сміття за тарифом 42 грн за метр кубічний.

Проте Віра Лясковська зазначає, що у відповіді на запит, який комісія скерувала на „ГрінКо-Київ", було зазначено, що це дійсно дочірнє підприємство, але воно має свій статут, баланс і є практично самостійною компанією, а тому не може посилатися на досвід київської компанії. Нагадаємо, що у вимогах конкурсу зазначено, що підприємство повинно мати досвід роботи на цьому ринку.

ТзОВ „Екологічна інвестиційно-технологічна компанія" (Київ) - заснована у 2006 році. Свій інвестиційний проект поділило на три етапи. Компанія готова вкласти у проект 125 млн грн (без врахування вартості нового полігону). На першому етапі, тривалість якого 6-8 місяців, підприємство пропонує налагодити систему вивезення сміття. ТзОВ планує поставити  у місті 5 тис. євроконтейнерів, модернізувати 1 тис. майданчиків, на яких вони розташовані, та залучити до вивезення сміття 15 одиниць техніки. Паралельно підприємство пропонує впроваджувати нову тарифну політику і виводити плату за сміття із квартплати, аби мешканці платили перевізнику напряму. Пропоновані тарифи - 24 грн за вивіз м куб. сміття і 8 грн - за захоронення одного м куб сміття. Після введення в експлуатацію сміттєсортувального заводу тариф для населення має зрости з 8 до 20 грн за м куб. сміття.

Компанія хоче замовити у спеціалізованому інституті (Києва чи Харкова) обрахунок норми накопичення сміття на мешканця Львова. Якщо орієнтуватися на Одесу й Київ, у яких норма складає 2,45 м куб., то, на думку представників компанії, у Львові вона не буде більше 2,2. Тож при тарифі у 20 грн плата складатиме 44 грн у рік.

Паралельно в одному із мікрорайонів міста буде впроваджений пілотний проект з роздільного збору сміття. Кінцева ціль - поширення роздільного збору сміття на все місто. На думку компанії, це реально зробити до завершення інвестиційного проекту - за 5 років. Застосувавши роздільний збір, компанія планує збільшити кількість корисного сміття з 20% до 60%, яке можна віддавати на вторинну переробку. На другому етапі (18 місяців) також планується пошук ділянки для нового сміттєзвалища. У баченні ТзОВ - це має бути регіональне сміттезвалище орієнтовно на 50 років. Роботу Грибовицького сміттєзвалища вони планують продовжити ще на три роки. Завершити рекультивацію сміттєзвалища компанія планує на третьому етапі (36 місяців).

Ця компанія також зазначає, що планує відкрити свою філію у Грибовичах для того, щоб всі податки йшли у сільську раду, та залучити до своєї діяльності підприємство „Львівспецкомунтранс", яке займає невелику частину ринку вивозу сміття, та хочуть відкрити завод із сортування сміття з реєстрацією у Малехові, а в Грибовичах - завод з його переробки. Свої капіталовкладення підприємство планує окупити за 10-15 років. Щодо гудронів, то їх пропонують переробляти за технологією, які використовують в Уфі, де є єдина в СНД установка для переробки гудронів.

ПП „СЦ Сервіс-Центр-Стрий", яка є відомою ще з минулорічного невдалого конкурсу, належить Крістіану Чернеру. Останній заявляв, що має ділянку під новий полігон, проте не називає, де саме. „Стрий" готовий вкласти 130 млн грн інвестицій. Оригінальність пропозиції цієї фірми в поділі сміття на мокре та сухе. За запропонованою схемою, обсяги сміття, які йтимуть на повторну переробку, досягатимуть 50%. Компанія пропонує спорудити дві станції попереднього сортування сміття - біля старого сміттєзвалища та в районі вулиці Городоцької. Тариф на вивіз сміття становитиме приблизно 22 грн за метр кубічний (зараз за вивіз 1 метра кубічного сміття львів'яни платять близько 14 грн). Також це підприємство пропонує спалювати сміття на Миколаївському цементному заводі, хоча у країнах Європи від цього методу вже відмовляються.

Проте фірма, яка хоче займатися переробкою сміття у Львові, повинна мати досвід роботи у цій сфері, а основним видом діяльності цієї компанії є громадське харчування.

ТзОВ „Річчікляджі" (Італія). Щодо діяльності цієї компанії, то наразі міська влада не отримала відповіді від ТПП Італії на це питання. Представники компанії, які приїжджали до Львова, запевняли, що готові вкласти у цей проект 60 млн євро. Ця компанія має в Італії 7 підприємств з повним циклом переробки сміття. І збирається повернути капіталовкладення протягом 10 років. Сума, яку готові вкласти італійці у порівнянні з іншими учасниками конкурсу, значно більша, проте треба з'ясувати, як це позначиться на споживачах їх послуг - скільки компанія захоче отримувати з мешканців за вивіз сміття, аби за 10 років повернути свої капіталовкладення. Логічно, що чим менше компанія вкладатиме коштів у вирішення усього комплексу проблем зі збирання сміття, транспортування, сортування, рекультивації сміттєзвалища і будівництва нового полігону за допомогою своїх технологій, тим менше львів'яни платитимуть за вивіз сміття. Проте італійці не надали усі необхідні документи для участі в конкурсі. Щоправда, представники „Річчікляджі" привезли запрошення членам комісії, аби вони поїхали до Італії й ознайомилися з діяльністю їх підприємств.

Щодо земельної ділянки під новий полігон, то важко уявити, хто захоче створювати  у себе нову зону сміттєвого конфлікту. Тим паче, що на новий полігон потрібно ділянку щонайменше у 22 га і недалеко від Львова, бо вивозити сміття на велику відстань від меж міста економічно невигідно. „Є позитивне вирішення ситуації. Новий полігон має бути збудований за новими технологіями, буде екологічно безпечним для навколишнього середовища і прийматиме перероблене сміття. Грибовичі - це звичайний смітник, на який 50 років тому кинули купу сміття без підготовки основи. А з мешканцями обраної території працюватиме влада і інвестор, бо цей об'єкт все одно необхідний, ми не можемо піти на поводу у людей, бо вони не можуть вирішувати глобальні задачі розвитку території, вони можуть мати застереження. Я думаю, що люди у кінцевому результаті не матимуть заперечень. Термін експлуатації нового полігону - не більше 20 років. Щодо вартості за вивезення сміття - то тут може бути варіант, коли влада частково фінансуватиме вивезення сміття  з бюджету. Якщо ні - мешканці платитимуть повну суму", - зазначив М.Одуха.

Існує ще один варіант вирішення проблеми нового сміттєзвалища. „Через рік-півтора мешканці Грибович не заперечуватимуть, щоб туди вивозили сміття. Після того, як на Грибовицькому сміттезвалищі буде вибрано гудрони, звільняється великий об'єм, щоб заповнити кратери, і ще 10 років можна туди складати сміття", - вважає заступник голови конкурсної комісії Микола Шморгай.

Але чи будуть мешканці Грибович на такий варіант згідні - це ще питання.

Фото сайту